Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №443/855/24 — Львівський апеляційний суд

Справа №443/855/24 Головуючий у 1 інстанції:Равлінко Р.Г.

Провадження №22-ц/811/2399/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Чиж Л.М.

за участі в судовому засіданні представниці позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області в складі судді Равлінка Р.Г. від 05 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, –

в с т а н о в и л а :

рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 05 червня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , про що 11.01.2022 державним реєстратором Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області Пастернаком Андрієм Івановичем внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №46173175 з відкриттям розділу, індексний номер: 62860384 від 14.01.2022 – відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 05 червня 2025 року повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вважає, що мотиви, з яких виходив суд та застосовані норми права призвели до неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Судом не з`ясовані належним чином характер правовідносин сторін, зміст позовних вимог та характер зазначеного порушеного права позивачки, фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлені.

Зазначає, що матеріали інвентаризаційної справи №607500210 засвідчують, що 26.03.2013 фізичною особою ОСОБА_5 (замовник) був укладений Договір № 4ФА/5046-1(204-44-1,5) з суб`єктом господарювання Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (виконавець) на проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та видачі технічного паспорта. Однак, на вказане домоволодіння була виготовлена технічна документація без подальшої реєстрації права власності, а також немає відомостей про виготовлення та видачу технічного паспорта на підставі проведеної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна. Вважає, що у матеріалах інвентаризаційної справи є тільки один з необхідних документів на підставі яких проводилась реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР це Договір від 22.04.1971 укладений відділом комунального господарства виконкому Ходорівської міської Ради депутатів трудящих з гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) про надання йому на праві безстрокового користування земельну ділянку у АДРЕСА_1 загальною площею 573 кв.м. згідно плану земельної ділянки. Крім того, отримавши у безстрокове користування земельну ділянку під індивідуально-житлове будівництво ОСОБА_5 не зареєстрував в установленому законами порядку цю земельну ділянку і не отримав державний акт на право користування такою землею. Не виготовляв технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку з приналежними будівлями і спорудами, відомості про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру не подавав. У Державних реєстрах речових прав така інформація відсутня. Вказує, що у матеріалах спадкової справи № 525/2021 немає документа який би підтверджував реєстрацію права власності за ОСОБА_7 частки у спільній сумісній власності, яка належала за життя його дружині ОСОБА_8 . 27.09.2017 батько позивачки і відповідача заповів усе своє майно, на яке за законом він матиме право на день смерті, своєму синові – відповідачу по справі ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_10 . Відповідач зареєстрував заяву на визначене майно, яке не належало йому особисто, стосовно якого можуть виникати права та обов`язки, оскільки не відбувалась реєстрація права власності на нього як на нерухоме майно за померлим ОСОБА_5 . У зв`язку з цим, виникає сумнів щодо добросовісності набувача права власності на указаний житловий будинок з приналежними господарськими будівлями та спорудами. Оскільки спадкодавець ОСОБА_5 не оформив документи на належне йому нерухоме майно та не реєстрував його в бюро технічної інвентаризації у позивачки ОСОБА_11 та у відповідача ОСОБА_12 виникає право на спадкування. Спадкоємці ОСОБА_13 і ОСОБА_14 вступили у спадщину. Вважає? що суд не врахував, що фактично між сторонами виник спір щодо поділу майна, а не спір про усунення від спадкування. Також суд не взяв до уваги той факт, що позивачка не оскаржує недійсність заповіту складеного ОСОБА_7 . Позивачка оскаржує незаконну, протиправну державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_3 здійснену державним реєстратором Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області Пастернаком А.І., в результаті чого порушене її право на спадкування. Вказує, що суд проігнорував факт, що інформація у Державному реєстрі речових прав з`явилась 14.01.2022 після того, як державний реєстратор прийняв рішення №62860384 про незаконну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_15 . Відповідачем за протиправною "допомогою" державного реєстратора Андрія Пастернака, зареєстроване одноосібне право власності на підставі документів, які не передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тобто, здобув право власності на об`єкт нерухомого майна в порушення вимог закону. Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_5 , впродовж життя, не зареєстрував в установленому законами порядку цю земельну ділянку і не отримав державний акт на право користування такою землею. Не виготовляв технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 573м.кв. для обслуговування житлового будинку з приналежними будівлями і спорудами та відомості про цю земельну ділянку не подав до Державного земельного кадастру. У Державному реєстрі речових прав така інформація відсутня. На думку позивачки, суд першої інстанції проігнорував висновок, що відповідач, в порушення вимог законодавства, набув указаний житловий будинок у приватну власність на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62860384 від 14.01.2022 про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №294752563 від 14.01.2022.

В судове засідання сторони, а в останнє судове засідання представник відповідача не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити та завершувати розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що представник відповідача надавав пояснення по суті розгляду.

Клопотання представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача на амбулаторному лікуванні, колегія суддів вважала необґрунтованим та відхилила, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду подано не було (а саме медичних документів які б вказували на захворювання, що унеможливлює участь у судовому засіданні, зокрема, і в режимі відео конференції).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці позивачки – на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача – в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, а також інвентаризаційної справи на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви-пояснень, заяви про зміну підстав позову, додаткових пояснень, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, – колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 55 Контитуції України, ст.ст. 15, 1216-1219, 1220, 1223, 1231, 1235, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 206, 247, 268 ЦПК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, – виходив з того, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого вдруге 15.09.1998, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_16 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 12.11.2021, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 376. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 367027883 від 22.02.2024, житловий будинок з приналежними господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_3 . Відповідно до довідки Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області № 14/472 від 02.04.2024, ОСОБА_5 , був дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 знято ОСОБА_5 , з реєстрації місця проживання у зв`язку із смертю. В Реєстрі територіальної громади дані про громадян, які могли бути заресстровані за адресою АДРЕСА_1 станом на 23.09.2021 не актуалізовані. Щодо Державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 , Ходорівська міська рада не є зберігачем архівних справ. Довідки Ходорівською міською радою видаються в одному екземплярі суб`єкту звернення. Архів виданих довідок не ведеться. Відповідно до відповіді на запит КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 28.03.2024 №731, згідно даних сховища матеріалів технічної інвентаризації Стрийського МБТІ в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 технічний паспорт серія та номер: НОМЕР_3 :1894-4050-5610 3519 від 02.01.2022 та правовстановлювальний документ відсутні. Згідно з рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 05.12.2022 у справі № 443/960/22, яке набрало законної сили 06.01.2023, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи втратившою право на користування житлом задоволено повністю. Визнано ОСОБА_3 , таким, що втратив право користування житлом квартирою АДРЕСА_2 . Також в судовому засіданні було досліджено спадкову справу № 525/2021 від 12.11.2021 заведену після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до заяви про прийняття спадщини № 1364 від 20.12.2021, ОСОБА_3 звернувся в Жидачівську ДНК про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 в вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Відповідно до заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину № 1222 від 12.11.2021, ОСОБА_1 звернулася в Жидачівську ДНК про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 в вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 67279973 від 12.11.2021, ОСОБА_5 склав заповіт, номер у спадковому реєстрі: 61292573, дата посвідчення: 27.09.2017. Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67280166 від 12.11.2021, після смерті ОСОБА_5 було заведено спадкову справу № 525/2021. Відповідно до заповіту від 27.09.2017, зареєстрованого реєстрі за № 1261, ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФО платників податків НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: місто Ходорів, Жидачівського району, Львівської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів своєму синові ОСОБА_3 . Цей заповіт складено в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Медвідь Н.С. в м.Ходорів, вул. Шевченка, 67/2, о 11 годині 45 хвилин і підписано в двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні в справах приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Медвідь Н.С., а другий видано заповідачу. Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 49254859 від 27.09.2017, 27.09.2017 було зареєстровано заповіт, номер у спадковому реєстрі: 61292573, дата посвідчення: 27.09.2017. Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради від 12.11.2021 № 205, про те, що ОСОБА_5 до дня смерті проживав та був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлого в міськвиконкомі не посвідчувався. Згідно даних міської ради відсутня заборона/арешт на спадкове майно. Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15.02.1974, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_16 . Також в судовому засіданні було досліджено реєстраційну справу № 2557258146100. Відповідно до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) житловий будинок з приналежними господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_3 . Відповідно до довідки виданої Ходорівською міською радою № 233 від 21.12.2021, про те, що користувачем житлового будинку на АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .. Будинок збудований до 1992 року і знаходиться на земельній ділянці площею 0,06 га. Погосподарський облік в міській раді по місту Ходорову не ведеться. Відповідно до довідки виданої Ходорівською міською радою № 234 від 21.12.2021, про те, що житловий будинок, користувачем якого є ОСОБА_3 , знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту будинку садибного типу реєстраційний номер № ТІ01:1894-4050-5610-3519 станом на 24.12.2021, будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тип технічної інвентиризації: первинна, згальна площа будівлі 95,5 кв.м. Згідно з відомостями із бази даних про реєстрацію заяв та запитів державного реєстру речових прав № 294728105 від 14.01.2022 об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 11.01.2022 було зареєстровано. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 294728249 від 14.01.2022, за параметрами пошуку об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інформацій відсутня. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 294735101 від 14.01.2022, за параметрами пошуку ОСОБА_3 інформацій відсутня. Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 62860384 від 14.01.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно Пастернаком А.І. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки за суб`єктом: ОСОБА_3 , податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_6 / НОМЕР_7 /Відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 294752563 від 14.01.2022, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62860384 від 14.01.2022 на формі приватної власності належить ОСОБА_3 . Відповідно до відповіді № 14/1877 від 18.11.2024 на адвокатський запит, у відділі земельних ресурсів Ходорівської міської ради відсутні відомості щодо земельної ділянки, яка знаходиться адресою по АДРЕСА_1 . Згідно Реєстру територіальної громади ОСОБА_5 був зареєстрований до 28.09.2021 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до даних Реєстру Ходорівської міської територіальної громади на 15.11.2024 за вище згаданою адресою зареєстрованих осіб немає. Водночас Реєстр Ходорівської міської територіальної громади працює з 01.07.2021, тому дані наповнені в Реєстрі можуть бути неповними. В судовому засіданні було також досліджено інветаризаційну справу № 607500210, заведену на житловий будинок в АДРЕСА_1 . Відповідно до зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд вартість житлового будинку в АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , станом на 26.03.2013 становить 286 097 грн – змішана (балансована вартість), 234 061 грн – інвентаризаційна вартість. Згідно з оцінювальним актом про будинок реєстровий номер: 10248, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість такого становить 153 402 грн. Відповідно до журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень житлового (садибного) будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень становить 96,4 кв.м.; житлова – 63,7 кв.м.; допоміжна 32,7 кв.м. Відповідно до технічного опису, замовник (власник) ОСОБА_5 призначення будівлі житло, кількість поверхів 1, рік забудови - 1977. 22.04.1971 відділом комунального господарства виконкому Ходорівської міської Ради депутатів трудящих був укладений і підписаний Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно, з ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) про надання йому на праві безстрокового користування земельну ділянку у АДРЕСА_1 загальною площею 573 кв.м. згідно плану земельної ділянки. Згідно з рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської Ради депутатів трудящих № 176 від 05.06.1970 «Про відвод земельної ділянки під індивідуально-житлове будівництво житлового будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 », вирішено відвести земельну ділянку розміром 573 кв.м. в АДРЕСА_1 під індивідуальне житлове будівництво ОСОБА_5 , доручено директору КНП ТОВ Левицькій Т.І. оформити договір про відвід зазначеної ділянки в нотаріальній конторі. Зобов`язано забудовника ОСОБА_5 одержати від Жидачівського бюро технічної інвентаризації всю технічну документацію. Згідно з рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області № 47 від 12.03.2013, присвоєно поштову адресу на житловий будинок на АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_5 – будинок АДРЕСА_1 . Судом першої інстанції також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , що визнається учасниками справи. Відповідно до норм ЦК України, ОСОБА_5 після смерті своєї дружини ОСОБА_17 , успадкував все належне їй майно, оскільки він постійно проживав з спадкодавцею на час відкриття спадщини. Доказів того, що позивачка ОСОБА_1 у шестимісячний строк зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері чи у будь-який інший передбачений законом спосіб прийняла спадщину суду не було надано, а тому суд вважав покликання представника позивачки, що право ОСОБА_1 було порушене, як спадкоємиці першої черги після смерті її матері ОСОБА_18 , яка мала право на частку в спірному будинку, оскільки такий являється спільним майном подружжя (батьків), неспроможними. Відповідно до заповіту від 27.09.2017, зареєстрованого реєстрі за №1261, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів своєму синові ОСОБА_3 . Відповідно до заяви про прийняття спадщини № 1364 від 20.12.2021, ОСОБА_3 звернувся в Жидачівську ДНК про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 в вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Відтак суд констатував, що відповідач ОСОБА_3 є єдиною особою в чию користь ОСОБА_5 склав заповіт, відтак є особою, яка має право на спадкування за заповітом, а також у передбачений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Позивачка ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_5 вважаючи, що її право успадкувати частину належного йому спірного житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами порушено, звернулась до суду до відповідача ОСОБА_3 , який є її рідним братом і одночасно є перш за все, спадкоємцем за заповітом. Відтак суд зазначив, що позивачка ОСОБА_1 при наявності заповіту від спадкодавця ОСОБА_5 , який не визнаний недійсним та складений на користь її рідного брата відповідача ОСОБА_3 , який спадщину прийняв та не відмовився від її прийняття, тому позивачка ОСОБА_1 не може претендувати на спадкування майна чи прав які належили її батькові ОСОБА_5 , а відтак позивачка не довела належними та допустими доказами, що в даних правовідносинах були порушені її права як спадкоємиці, а відсутність порушеного права позивачки є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги правильних висновків суду не спростовують.

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, в якому (з врахуванням заяви про зміну підстав позову) просила:

- скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 про що 11.01.2022 державним реєстратором Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області Пастернаком А.І. внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 46173175 з відкриттям розділу, індексний номер: 62860384 від 14.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який являвся батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , на яку претендує ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_5 неодноразово наголошував, що даний будинок заповість саме позивачці, однак як стало згодом відомо позивачці, що наче б то батько склав заповіт на відповідача. Позивачка вважає, що такий не міг бути підписаний її покійним батьком, не відповідав його волі. Після смерті батька ОСОБА_1 зверталася із заявою про прийняття спадщини до Жидачівської державної нотаріальної контори, однак свідоцтва про право на спадщину їй так і не видали, в усній формі повідомили про наявність заповіту її батька на ОСОБА_3 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2024 вбачається, що державним реєстратором Гніздичівської селищної ради Пастернаком Андрієм Івановичем зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Державна реєстрація права власності на вищезазначене майно відбулося на підставі довідок Ходорівської міської ради № 233 від 21.12.2021 року, № 234 від 21.12.2021 року та технічного паспорту, серія та номер: TIO1:1894-4050-5610 3519 від 02.01.2022. Згідно листа Ходорівської міської ради № 14/472 від 02.04.2024 зазначено, що Ходорівська міська рада не є зберігачем архівних справ. Довідки Ходорівської міської ради видаються в одному екземплярі суб?єкту звернення. Архівних даних довідок не ведеться. Таким чином позивачці невідомий зміст даних довідок, які були підставою для державної реєстрації права власності на вищезазначений будинок за відповідачем. Згідно листа КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 731 від 28.03.2024 в матеріалах інвентаризаційної справи на об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 технічний паспорт, серія та номер: 7101:1894-4050-5610 3519 від 02.01.2022 року та правовстановлюючі документи відсутні. Крім цього позивачкою скеровувався адвокатський запит до Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області (орган який здійснював державну реєстрацію права власності на вищезазначений будинок за відповідачем), однак листом від 18.08.2023 року в отриманні копії реєстраційної справи та наявних документів відмовлено. Також вказала, що на момент державної реєстрації права власності відповідач не був зареєстрований разом із батьком в будинку АДРЕСА_1 та з ним не проживав. Відповідач з 11.10.2013 року був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 . Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області по справі №443/960/22 від 05.12.2022 року ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування житлом - квартири на вказану квартиру. За таких обставин позивачка вважає, що підлягає скасування державна реєстрація права власності на вищезазначений будинок за відповідачем. А також оскільки заповіт не міг бути підписаний її покійним батьком та не відповідав його волі, вважає що такий є недійсним. 05 червня 1970 року виконком Ходорівської міської Ради депутатів трудящих прийняв рішення № 176 «Про відвод земельної ділянки під індивідуально-житлово будівництво житлового будинку гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 . 21 червня 1970 року погоджений план земельної ділянки розміром 573 м.кв. на АДРЕСА_1 .Ходорів, технічні показники на житловий будинок, затрати матеріалів, план будинку 1-го і 2-го поверхів, головний і боковий фасад. 22 квітня 1971 року відділом комунального господарства виконкому Ходорівської міської Ради депутатів трудящих був укладений і підписаний Договір з гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) про надання йому на праві безстрокового користування земельну ділянку у АДРЕСА_1 загальною площею 573 кв.м. згідно плану земельної ділянки. Отримавши у безстрокове користування земельну ділянку під індивідуально-житлове будівництво житлового будинку батько позивачки і відповідача ОСОБА_5 , впродовж свого життя, не зареєстрував в установленому законами порядку цю земельну ділянку і не отримав державний акт на право користуванні такою землею. Не виготовляв технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 573 м.кв. для обслуговування житлового будинку з приналежними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та відомості, про цю. земельну ділянку, не вніс до Державного земельного кадастру. У Державному реєстрі речових прав така інформація відсутня. Крім цього, відсутні документи які підтверджували б, що ОСОБА_5 , за час свого життя, звертався до відповідних органів з метою введення збудованого ним у 1979 році вказаного житлового будинку в експлуатацію і отримання правовстановлюючих документів на право власності в порядку, визначеному законом. 11 січня 2022 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області Андрій Пастерна зареєстрував заяву, подану відповідачем у справі ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності, приватного на об?єкт нерухомого майна за адресою ні АДРЕСА_1 (Відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав реєстраційний номер заяви 50340028). Тобто, відповідач зареєстрував заяву на визначене майно, яке не належало особисто та взагалі не існувало як об?єкт, стосовно якого можуть виникати права та обов`язки, оскільки не відбулась реєстрація права власності на нього як на нерухоме майно за померлим ОСОБА_5 . 14 січня 2022 року державний реєстратор прийняв рішення № 62860384 реєстрацію права власності на вказаний об?єкт за ОСОБА_3 і сформував Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію п власності на житловий будинок (A1) з приналежними господарськими будівлям спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідачем по справі ОСОБА_3 , до завершення строку оформлення спадщини за Заповітом, а саме через 3 місяці і 18 днів після смерті батька, за допомогою державного реєстратора Андрія Пастернака, вказаний об?єкт нерухомого майна був незаконно, одноосібно приватизований на підставі документів які не передбачені законодавством.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 15 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Поряд з цим у постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки та перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

Також, приписами статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. ст. 1269 та 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . На день смерті він був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 67279973 від 12.11.2021 та витягом про реєстрацію №49254859 від 27.09.2017, 27.09.2017 ОСОБА_5 склав і зареєстрував заповіт №61292573.

Відповідно до заповіту від 27.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом, ОСОБА_5 заповів усе належне йому на день смерті майно своєму синові — ОСОБА_3 .

Відповідно до заяви про прийняття спадщини №1364 від 20.12.2021, ОСОБА_3 звернувся до Жидачівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , зокрема щодо житлового будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .

12.11.2021 ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька щодо цього ж майна.

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру №67280166 від 12.11.2021 після смерті спадкодавця заведено спадкову справу № 525/2021.

Родинні відносини між спадкодавцем та ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15.02.1974.

Отже, судом першої інстанції встановлено факт складення чинного заповіту, відкриття спадкової справи та звернення сторін із заявами про прийняття спадщини після смерті батька у встановлений законом строк.

Відповідно до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), житловий будинок з приналежними господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_3 .

Згідно з довідками Ходорівської міської ради №233 та №234 від 21.12.2021, користувачем вказаного житлового будинку є ОСОБА_3 ; будинок збудований до 1992 року та розташований на земельній ділянці площею 0,06 га.

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу реєстраційний номер № ТІ01:1894-4050-5610-3519 станом на 24.12.2021, об`єкт нерухомості розташований за вказаною адресою, загальна площа будинку становить 95,5 кв.м.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №294728105 від 14.01.2022, 11.01.2022 проведено реєстрацію об`єкта нерухомого майна.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №62860384 від 14.01.2022 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права приватної власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №294752563 від 14.01.2022.

Відповідно до відповіді відділу земельних ресурсів Ходорівської міської ради №14/1877 від 18.11.2024, відомості щодо земельної ділянки за вказаною адресою відсутні.

Згідно з даними Реєстру територіальної громади, ОСОБА_5 був зареєстрований за зазначеною адресою до 28.09.2021; станом на 15.11.2024 зареєстровані особи за цією адресою відсутні, однак такі дані можуть бути неповними.

Також, з інвентаризаційної справи №607500210, заведеної на житловий будинок в АДРЕСА_1 вбачається таке.

Згідно зі зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд станом на 26.03.2013 вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 , власником якого зазначений ОСОБА_5 , становила 286 097 грн (змішана/балансова вартість) та 234 061 грн. (інвентаризаційна вартість).

Відповідно до оцінювального акта (реєстровий № 10248) інвентаризаційна вартість зазначеного будинку становить 153 402 грн.

Згідно з журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ, загальна площа житлового (садибного) будинку становить 96,4 кв.м., з яких житлова — 63,7 кв.м., допоміжна — 32,7 кв.м. Будинок одноповерховий, 1977 року забудови, призначення — житлове.

Рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської Ради депутатів трудящих № 176 від 05.06.1970 ОСОБА_5 відведено земельну ділянку площею 573 кв.м. по АДРЕСА_1 для індивідуального житлового будівництва.

22.04.1971 з ОСОБА_5 укладено договір про надання в безстрокове користування зазначеної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради № 47 від 12.03.2013 житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи наведені обставини, судом встановлено, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом, складеним ОСОБА_5 , так як відповідач у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця першої черги за законом після смерті батька, вважаючи порушеним своє право на спадкування частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , який є її рідним братом та спадкоємцем за заповітом.

Однак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачка не довела у який спосіб порушено та які саме її права чи інтереси відповідачем. Крім того, остання не навела яким чином задоволення позову відновить її порушені права та інтереси.

Так, дійсно позивачка є спадкоємицею за законом першої черги після смерті батька сторін, однак брат позивачки – відповідач є таким же спадкоємцем, який прийняв спадщину, але за заповітом на все майно та має першочергове право на спадкування.

Тому, навіть у випадку скасування права власності, про що просить позивачка, – сам будинок чи будівельні матеріали, конструктивні елементи з яких він складається, належатимуть відповідачу, як спадкоємцю за заповітом на майно, яке належало на час смерті батькові.

Що стосується частки матері у спірному будинковолодінні, то, як правильно встановив суд першої інстанції та позивачка не спростувала, – позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_5 після смерті своєї дружини ОСОБА_17 , успадкував все належне їй майно, оскільки він постійно проживав з спадкодавицею на час відкриття спадщини. Доказів того, що позивачка ОСОБА_1 у шестимісячний строк зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері чи у будь-який інший передбачений законом спосіб прийняла спадщину суду не надано, а тому суд першої інстанції правильно вважав покликання позивачки, що право ОСОБА_1 було порушене, як спадкоємиці першої черги після смерті її матері ОСОБА_18 , яка мала право на частку в спірному будинку, оскільки такий являється спільним майном подружжя (батьків), безпідставними.

Вказаного позивачкою не спростовано та доказів на спростування такого висновку не надано ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції.

Відтак, судом першої інстанції правильно встановлено, що за наявності заповіту ОСОБА_5 , який недійсним не визнаний, складений на користь відповідача та, з огляду на прийняття ним спадщини у встановленому порядку, – позивачка не набула права на спадкування спірного майна. Належних і допустимих доказів порушення її спадкових прав суду не надано, а відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги, слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 05 червня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 березня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра