Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №454/2992/15-ц — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/2992/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/811/3768/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

з участю представника заявниці Вершиніна А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року в складі судді Адамовича М.Я. в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

встановив:

У червні 2025 року заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просила:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Ленів Л.Р. щодо зарахування суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , до виконавчого провадження ВП77273060;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 77273060;

- зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у виконавчому провадженні ВП 72149767.

Скарга мотивована тим, що на підставі судового наказу від 13.06.2023 відкрито виконавче провадження ВП 72149767 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його доходу.

Ухвалою суду від 16.01.2025 зазначений судовий наказ скасовано та державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП72149767.

У подальшому, звернула до виконання виконавчий лист на підставі рішення суду від 19.02.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. щомісячно та державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП 77273060.

На запит державним виконавцем надано розрахунок по аліментах у виконавчому провадженні ВП 77273060, відповідно до якого станом на 01.06.2025 існує переплата по аліментах в розмірі 179000,58 грн.

Листом начальника відділу Державної виконавчої служби їй роз`яснено, що суму стягнутих аліментів у виконавчому провадженні ВП 72149767 внесено до виконавчого провадження ВП 77273060.

Вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки ухвалою суду про скасування судового наказу відмовлено у вимозі ОСОБА_1 про поворот виконання цього судового наказу.

Іншого судового рішення про повернення сплачених ОСОБА_1 аліментів не існує.

01.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку вважає неправомірною, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження з боржника не стягнуто жодних коштів.

Просила скаргу задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ленів Людмили Романівни щодо внесення (зарахування) суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконавчого провадження ВП 77273060.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ленів Людмили Романівни від 19.06.2025р. про закінчення виконавчого провадження ВП 77273060 з примусового виконання виконавчого листа №454/2992/15 від 19.02.2025р.

Зобов`язано державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у виконавчому провадженні ВП 72149767.

Ухвалу оскаржили Сокальський відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та боржник ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі Сокальський ВДВС зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

На примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 48594951 з виконання виконавчого листа № 454/1385/15, однак на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа, 30.10.2018 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

04.07.2023 відкрито ВП 72149767 з виконання судового наказу № 454/1291/23 від 29.06.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 28.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 16.01.2025, яка набрала законної сили 01.02.2025, судовий наказ від 29.06.2023 у справі № 454/1291/23 – скасовано.

26.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

За період перебування вказаного виконавчого провадження на примусовому виконанні, з доходу боржника стягнуто та перераховано аліментів на рахунок стягувача у загальному розмірі 270 908,92 грн.

20.02.2025 державний виконавець винесла постанову про відкриття виконавчого провадження 77273060 з виконання виконавчого листа № 454/2992/15 (дублікат) від 19.02.2025 про зміну розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 .

Згідно із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач просила стягувати аліменти з моменту набрання рішенням законної сили, тобто з 29.02.20216, незважаючи на те, що у ВП 72148767 було отримано та перераховано 270908,92 грн. аліментів.

Покликаючись на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, у контексті розрахунку заборгованості аліментів та враховуючи те, що стягувач просить стягувати аліменти з моменту набрання рішенням законної сили, а не з моменту пред`явлення виконавчого документа до виконання, державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості з 23.10.2018 з врахуванням усіх сум, які були сплачені боржником чи стягнуті з його доходу за увесь період перебування виконавчих документів про стягнення аліментів, на виконанні.

На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у ВП 72149767, оскільки аліменти сплачувалися у межах тих самих правовідносин і стосуються тих самих сторін, на утримання тієї ж дитини та підлягають виконанню до повноліття дитини, а змінювався лише розмір стягнення аліментів.

Зарахування аліментів, які стягнуті з доходу боржника не можуть бути трактовані як поворот виконання рішення суду, оскільки це платежі здійснені в межах тих самих правовідносин, на ту ж дитину, яка ще не досягла повноліття. Постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2025 у ВП 77273060 була винесена з підстав, що на адресу відділу надійшов новий виконавчий документ про зміну способу стягнення аліментів (№ 454/895/25 від 26.05.2025), а не з підстав досягнення дитиною повіноліття.

Просить скасувати ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року та у задоволенні скарги відмовити.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 зазначає, що ухвала Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оцінка доказам надана неналежна, тому така підлягає частковому скасуванню.

Покликаючись на хронологію подій у спірних правовідносин, зазначає, що суд першої інстанції досліджуючи матеріали справи неправильно застосував ст. 445 ЦПК України, щодо повороту виконання, суд встановив, що ОСОБА_2 знала про рішення суду у справі №454/2992/15, за яким отримала виконавчий лист та відповідно до котрого відкрито ВП 48594951, а пізніше ВП 77273060, однак замість у цій справі №454/2992/15 змінити спосіб стягнення аліментів, ОСОБА_2 28.03.2023 звертається до суду повторно з вимогою видати наказ та повідомляє суду неправдиві відомості щодо того, що нею не подавалися інших позовів до того самого відповідача та з тим самим предметом.

За таких обставин оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

Звертає увагу на судову практику та правові позиції щодо повернення коштів за скасованим судовим рішенням.

Вважає, що суд не належним чином розглянув заперечення державного виконавця, який роз`яснив, що судовий наказ № 454/1291/23 від 29.06.2023 скасований, а на примусовому виконанні перебуває виконавчий документ № 454/2992/15 від 19.02.2025, виданий Сокальським районним судом Львівської області за рішенням про зміну розміру аліментів, який діючий та не скасований, виданий в межах тих самих правовідносин, відносно тих самих сторін та на утримання тієї ж дитини, тому суму стягнутих аліментів у ВП 72149767 правильно внесено до ВП 77273060, внаслідок чого у ОСОБА_1 дійсно є переплата по сплаті аліментів у сумі 179000,58 грн.

Суд першої інстанції помилково видав два виконавчі листи по сплаті аліментів на одну і ту ж дитину, платник аліментів виконав свої зобов`язанння по сплаті аліментів у повному обсязі, однак суд першої інстанції незаконно визнав дії виконавця неправомірними щодо зарахування стягнутих сум аліментів.

Крім цього, ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» стосується виконання кількох рішень суду про стягнення з одного боржника, дозволяє виконавцю усі стягнуті кошти виконувати у стягненні за першим відкритим виконавчим провадженням.

Звертає увагу, що не отримував скарги ОСОБА_2 , у суд не викликався.

З ухвалою в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ленів Людмили Романівни від 19.06.2025 про закінчення виконавчого провадження ВП 77273060 з примусового виконання виконавчого листа №454/2992/15 від 19.02.2025 погоджується, оскільки не відмовляється від сплати аліментів на утримання сина.

Просить скасувати ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року в частині визнання неправомірними дії державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ленів Людмили Романівни щодо внесення (зарахування) суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконавчого провадження ВП 77273060 та зобов`язання державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у виконавчому провадженні ВП72149767.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

02.02.2026 на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу Сокальського ВДВС, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу залишити без змін.

02.02.2026 на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Сокальського ВДВС, просить скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявниці ОСОБА_4 на заперечення доводів скарг, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити частково, виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, у виконавчому провадженні ВП 72149767 щодо виконання судового наказу Сокальського районного суду Львівської області №454/1291/23 від 13.06.2023 після скасування такого судового наказу і винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, в державного виконавця не було правових підстав вчиняти будь які дії, в тому числі розрахунку заборгованості, визначення сплачених боржником коштів тощо.

За загальним правилом, поворот виконання рішень у справах про стягнення аліментів не допускається.

Крім того, ухвалою суду про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами відмовлено у повороті виконання цього судового наказу.

Таким чином, державний виконавець без жодної правової підстави вчинив дії, які свідчать про поворот виконання судового наказу, оскільки сплачені боржником ОСОБА_1 кошти на виконання цього судового наказу, фактично визнав власністю божника та повторно врахував їх в іншому виконавчому провадженні на виконання зобов`язань останнього.

В свою чергу, аліменти на утримання дитини повинні стягуватися з боржника ОСОБА_1 на користь стягувачи ОСОБА_2 до 04.11.2029.

Враховуючи вищезазначене, державним виконавцем передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , тому таку постанову суд скасував.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Судом встановлено, що 04.07.2023 державний виконавець Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Копчак К.П. відкрив виконавче провадження ВП 72149767 з виконання судового наказу Сокальського районного суду Львівської області №454/1291/23 від 13.06.2023 (виданий 29.06.2023) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 28.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 33).

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 16.01.2025 судовий наказ №454/1291/23 від 13.06.2023 скасовано, відмовлено ОСОБА_2 , у видачі судового наказу та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про поворот виконання цього судового наказу (а.с. 34-35).

У подальшому, ОСОБА_2 звернулася до Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просила прийняти до виконання виконавчий лист №454/2992/15 виданий 19.02.2025, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 36).

При цьому, рішення у справі №454/2992/15 набрало законної сили 29.02.2016 (а.с. 37).

Зокрема, рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 19.02.2016 у справі №454/2992/15 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено (а.с. 31).

Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено та стягнуто їх в розмірі 500 (п`ятсот) грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

20.02.2025 державний виконавець Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ленів Л.Р. відкрила виконавче провадження ВП77273060 на підставі виконавчого листа Сокальського районного суду Львівської області №454/2992/15 виданого 19.02.2025 на виконання рішення суду від 19.02.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 28.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Листом Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.06.2025, стягувача ОСОБА_2 повідомлено, що внаслідок виконання судового наказу в період з 28.03.2023 по 25.02.2025 з боржника ОСОБА_5 стягнуто 270908,92 грн., які перераховано стягувачу ОСОБА_2 , оскільки судовий наказ скасовано, а виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 500грн. щомісячно виданий в межах тих самих правовідносин і стосується тих самих сторін, тому суму стягнутих аліментів у виконавчому провадженні ВП 72149767 внесено до виконавчого провадження ВП 72273060, внаслідок чого у боржника виникла переплата (а.с. 40).

02.06.2025 державний виконавець здійснила розрахунок заборгованості по аліментах за виконавчим листом №454/2992/15 від 19.02.2025 про стягнення з боржника аліментів у розмірі 500 грн. щомісячно, згідно якого за період з 23.10.2018 по 01.06.2025 нараховано аліменти в розмірі 103395,36 грн, при цьому, бржником ОСОБА_1 сплачено 282395,94 грн., тому переплата станом на 01.06.2025 становить 179000,58 грн. (а.с. 38-39).

Постановою державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2025 виконавче провадження ВП 77273060 з примусового виконання виконавчого листа №454/2992/15 від 19.02.2025 закінчено.

Згідно із розрахунком заборгованості від 06.08.2025, станом на 25.05.2025 переплата ОСОБА_1 по сплаті аліментів у виконавчому провадженні ВП 77273060 становить 179310,08грн.

Звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця Квартирук Н.В. вважає дії державного виконавця Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області ЗМУМЮ по врахуванню стягнутих аліментів у виконавчому провадженні ВП 72149767 до виконавчого провадження ВП 77273060 неправомірними, оскільки ухвалою суду про скасування судового наказу відмовлено у вимозі ОСОБА_1 про поворот виконання цього судового наказу, іншого судового рішення про повернення сплачених ОСОБА_1 аліментів не існує. Також, не погоджується із винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження з боржника не стягнуто жодних коштів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 № 1404-VIII) та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1, ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Використовуючи своє право на звернення до суду зі скаргою та вважаючи дії державного виконавця неправомірними, ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою, у порядку статті 447 ЦПК України.

Виходячи з положень ст.ст. 1, 2, 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Положеннями статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності.

Аналіз вказаних норм закону дає підстави дійти висновку про те, що для виконання визначених законом функцій, виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Таким чином, законодавець визначив обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Зважаючи на те, що підставність вимоги ОСОБА_2 , а також висновки суду в частині зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у виконавчому провадженні ВП 72149767, фактично є похідними та залежать від підставності вимоги про визнання неправомірними дії державного виконавця Ленів Л.Р. щодо зарахування суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , до виконавчого провадження ВП77273060, колегія суддів вважає за доцільне перевірку оскаржуваної ухвали розпочати з оцінки висновків суду щодо правомірності дій державного виконавця із зарахування суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , до виконавчого провадження ВП77273060.

Як зазначалося вище, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Іншими словами, виконавець враховує будь які докази, які можуть свідчити про сплату боржником чи перерахування ним аліментів на користь стягувача.

Із матеріалів справи не вбачається будь яких заперечень ОСОБА_2 щодо стягнутих сум аліментів з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767, з виконання судового наказу від 13.06.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його доходу.

В свою чергу, оскільки стягувач ОСОБА_2 , звернувши до виконання виконавчий лист № 454/2992/15, просить стягувати аліменти з моменту набрання рішенням у цій справі законної сили, а не з моменту пред`явлення виконавчого документа до виконання, державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості з 23.10.2018 (з часу повернення попереднього виконавчого документа стягувачу на підставі її заяви) з врахуванням усіх сум, які були сплачені боржником чи стягнуті з його доходу за увесь період перебування виконавчих документів про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , на виконанні.

У цьому контексті колегія суддів враховує, що період вчинення виконавчих дій у ВП 77273060 (виконавчий лист 454/2992/15) охоплює період вчинення таких у ВП 72149767з виконання судового наказу від 13.06.2023.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про застосування виконавцем повороту виконання судового наказу, оскільки сплачені боржником ОСОБА_1 кошти на виконання такого, фактично визнано власністю божника та повторно враховано їх в іншому виконавчому провадженні на виконання зобов`язань останнього, не заслуговує на увагу.

Більше того, у протилежному випадку мали б місце висновки про подвійне стягнення аліментів з боржника, а саме на одну і ту ж дитину, в один і то й же період, за різними судовими рішеннями.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, виписки по рахунку без зазначення призначення платежу «аліменти», надану на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, мають бути враховані державним виконавцем при обрахунку заборгованості за аліментами, оскільки доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника перед стягувачем у матеріалах справи немає.

Подібний правовий висновок викладено у Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження 61-26229св18), від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23), від 08 квітня 2024 року у справі №522/19803/15-ц.

Зроблені судом першої інстанції висновки щодо скарги у цій частині не узгоджуються з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України), при цьому, правові позиції зазначені вище є релевантними, а судова практика Верховного Суду з указаного питання є сталою та сформованою.

Таким чином, доводи апеляційних скарг про те, що зарахування аліментів, які стягнуті з доходу боржника не можуть бути трактовані як поворот виконання рішення суду, оскільки це платежі здійснені в межах тих самих правовідносин на ту ж дитину, яка ще не досягла повноліття, знайшли своє підтвердження та свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції у частині визнання неправомірними дії державного виконавця Ленів Л.Р. щодо зарахування суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , до виконавчого провадження ВП77273060.

Як наслідок, суд дійшов і помилкового висновку про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у ВП 72149767, оскільки аліменти сплачувалися у межах тих самих правовідносин і стосуються тих самих сторін, на утримання тієї ж дитини та підлягають виконанню до повноліття дитини, а змінювався лише розмір стягнення аліментів, що також доводить підставність апеляційних скарг Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 у цій частині.

В свою чергу, відповідно до п. 9. Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Про аналогічне зазначено у п. 7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що стягнення аліментів за виконавчим листом № 454/2992/15 передбачено до листопада 2029 року, оскільки син платника аліментів ОСОБА_6 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП77273060, відсутні.

Доводи апеляційної скарги Сокальського ДВС про те, що постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2025 у ВП 77273060 була винесена з підстав, що на адресу відділу надійшов новий виконавчий документ про зміну способу стягнення аліментів (№ 454/895/25 від 26.05.2025), а не з підстав досягнення дитиною повноліття, висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України необхідно задовольнити частково, за виключенням вимог та доводів про законність постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 77273060, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 рокув частині задоволення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерсва юстиції,визнання неправомірними дії державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ленів Людмили Романівни щодо внесення (зарахування) суми стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому проваджені ВП 72149767 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконавчого провадження ВП 77273060 та зобов`язання державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Сокальському відділі Державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП 77273060 без врахування сум переплати по аліментах у виконавчому провадженні ВП 72149767 – скасувати, у задоволенні таких вимог скарги ОСОБА_2 – відмовити.

В іншій частині ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 05 березня 2026 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк