Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №670/130/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/130/26

Провадження № 3/670/30/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , маючого на утриманні трьох дітей, за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 серії ВАД 275719, 21.02.2026 о 17 год 52 хв громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно дружини громадянки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у образах нецензурною лайкою, принижуванні, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілої громадянки ОСОБА_2 , чим порушив п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні, особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що дійсно в той день між ним та його дружиною виникла словесна суперечка з приводу того, що він повідомив їй, що хоче служити в Збройних сил України після того, як був звільнений зі служби за сімейними обставинами, як батько трьох дітей. А також він в той вечір зробив зауваження дружині, що вона вживає алкогольні напої, внаслідок чого вона так емоційно відреагувала на дані обставини. Повідомив, що на даний час з дружиною примирився, така ситуація сталася вперше, визнав, що був неправий, однак шкоди психічному здоров`ю дружини не завдавав, тілесних ушкоджень також. Наголосив на тому, що це була звичайна сімейна суперечка між чоловіком та дружиною у відсутності дітей.

В судове засідання, потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, належним чином була повідомлена про місце, дату та час судового засідання, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

В письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що дійсно 21.02.2026 між нею та її чоловіком виникла словесна суперечка з приводу того, що на його думку вона часто вживає алкоголь, в ході суперечки він дійсно виражався на її адресу нецензурною лайкою, тому вона звернулася на лінію 102.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), психічне здоров`я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. Шкода психічному здоров`ю може проявлятися у почутті сорому і провини, втраті пам`яті або сюрреальному відчутті дійсності, емоційній нестабільності та перепадах настрою, почутті безвихідності, страху, думках про самогубство тощо.

Проаналізувавши у сукупності письмові докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б підпадали під ознаки дій психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , що завдали їй шкоди психічному здоров`ю за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація, умови якої не свідчать про наявність у ОСОБА_1 ознак кривдника чи його явної фізичної або психологічної переваги над постраждалою.

Аналіз наданих безпосередньо в судовому пояснень ОСОБА_1 вказує на відсутність в його діях ознак вчинення саме домашнього насильства в розумінні ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки, як вбачається також і з письмових пояснень потерпілої, конфлікт виник побутового характеру, без зазначення нею, що їй було завдано шкоду психічному здоров`ю.

Суддя зауважує, що внаслідок дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності має бути саме завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, а не можливо завдана така шкода.

Разом з тим, при з`ясуванні обставин вчинення правопорушення та встановленні наявності або відсутності в діях особи ознак фізичного чи психічного домашнього насильства, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Сварку можна визначити як суперечку, емоційно неконтрольоване негативне спілкування, предметом якого найчастіше є неузгодження щодо дрібних побутових питань, яке полягає у доведенні кожною стороною власної правоти, із вживанням сторонами взаємних образ та звинувачень.

Конфліктом є особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже наявна одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Отже, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

З огляду на наведене, жодними доказами у справі, зокрема й письмовими поясненнями самої потерпілої, не доведено завдання шкоди її психічному здоров`ю, яка є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відтак, в матеріалах провадження відсутні належні докази, які б свідчили проте, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинив дії, якими було завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у протоколі повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєв проти Росії» від 30.05.2023 у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Відсутність хоча б однієї з ознак правопорушення виключає притягнення особи до такої відповідальності.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Є. Голуб