Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №723/5034/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5034/25

Провадження № 2/723/940/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 березня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Бужори В.Т.

при секретарі судових засідань Чікал І.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Позовні вимоги обгрунтовує слідуючими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . При житті все своє майно ОСОБА_7 заповів позивачу ОСОБА_1 , яка своєчасно прийняла спадщину. У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи.

Враховуючи вищевказані обставини, позивач просить постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», сарая літ.«Г», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, помпи під № 3, вигрібної ями під № 4 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наданих позивачем матеріалів та розглянути її без фіксації судового процесу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 .

Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», сарая літ.«Г», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, помпи під № 3, вигрібної ями під № 4 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Забудовником вказаного домоволодіння був ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Чудейської сільської ради від 03.10.2025 року № 1585.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Чудейської сільської ради від 03.10.2025 року № 1582 станом на 15.04.1991 року вказане домоволодіння відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», головою двору був ОСОБА_7 .

Верховний Суд України в постанові від 24.12.2014 року по справі № 6-192цс14 зробив висновок, що застосування норм статей 120, 123 ЦК УРСР вважається правильним при належному з`ясуванні питання щодо правильності зарахування будинку до суспільної групи господарств.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), а згодом - Вказівками № 69.

Згідно зі змістом Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Як вбачається з листа архівного відділу Чернівецької районної державної адміністрації від 03.11.2025 року № 905 рішення колгоспу «Ватутіна» с.Чудей за 1949 – 1991 роки включно щодо прийняття ОСОБА_7 в члени колгоспу відсутнє.

Таким чином, вказане домоволодіння необґрунтовано зараховано до суспільної групи «колгоспний двір», а тому воно в цілому належало ОСОБА_7 як забудовнику.

При житті все своє майно ОСОБА_7 заповів позивачу ОСОБА_1 . Заповіт був складений 02.11.2017 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Чудейської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за № 205. Вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.

Позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому в силу ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_7 при житті не оформив право власності на домоволодіння за собою та не зареєстрував це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною 1 ст.1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З наведених вище підстав суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 126 ЦК Української РСР, ст.ст. 16, 1216, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 247 ч. 2, ст. 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку літ.«А-І», літньої кухні літ.«Б», сарая літ.«В», сарая літ.«Г», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, помпи під № 3, вигрібної ями під № 4 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: