Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №635/1095/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1095/26

Провадження № 3/635/864/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Базов О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

01.01.2026 року о 14-36 год. за адресою: Харківська обл., Харківський район, м.Мерефа, вул. Дніпровська, буд.293, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР Обласна клінічна наркологічна лікарня відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

За цим фактом 01.01.2026 о 15-02 год. поліцейським ВП №3 (м. Мерефа) Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Лопандею С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином.

05.02.2026 до суду, через систему «Електронний суд» надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. про ознайомлення з матеріалами справи. Суддею було відкладено розгляд справи призначений на 19.02.2026 на 05.03.2026 та надано можливість адвокату ознайомитися з матеріалами судової справи.

04.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. про закриття адміністративного провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вимогу про закриття провадження у справі адвокат Санжаревський І.А. обгрунтував тим, що матеріалами адміністративної справи не доведено належними докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення. В матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом. Із складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529 від 01.01.2026 р. вбачається, що фабула адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 не узгоджується з доказами, які долучені до матеріалів справи та викладеними в протоколі обставинами. Так, 01.01.2026 року о 15 год. 02 хв. поліцейським був складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно обставинам зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529, 01.01.2026 р. о 14 год. 36 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. З переглянутого відеозапису вбачається, що відеозапис розпочинається о 15 год. 36 хв., тому даний відеозапис не може підтверджувати факт керування ОСОБА_1 о 14 год. 36 хв. транспортним засобом. Також, протокол був складений о 15 год. 02 хв., а полія на відео розпочинається о 15 год. 36 год. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529 від 01.01.2026 р. зазначено, що до нього додається відеозапис № 1113059022/15, але поліцією доданий інший відео матеріал. Отже, в матеріал справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 14 год. 36 хв., як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є неналежним доказом, так як не відноситься до обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення (керування водієм транспортним засобом о 14 год. 36 хв.). Відсутність доказів відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Належним доказом відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є відеофіксація з застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - показання двох свідків. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529 від 01.01.2026 року, свідки не були залучені, а здійснювалася відеофіксація. З додатного до протоколу відеозапису не вбачається фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у проміжок часу з 14 год. 36 (керування транспортним засобом по 15 год. 02 хв. (складання протоколу). Відеозапис розпочинається о 15 год. 36 хв. Недопустимість інших доказів, доданих до адміністративного матеріалу Направлення на медичний огляд Відповідно 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.20008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно пункту 7 Розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я). Відповідно п. 8 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Отже, відповідно зазначеного законодавства, у разі відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, йому пропонується пройти огляд в закладі охорони здоров`я. При цьому, поліцейським складається направлення встановленої форми. До адміністративного матеріалу, в підтвердження відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, поліцією надане направлення на медичний огляд від 01.01.2025 року о 14 год. 50 хв., але дане направления не може бути належним доказом, так як обставини, зазначені в протоколі відбувалися 01.01.2026 року, а не 01.01.2025 року. Також, в направлені зазначений час запропонування проїхати до медичного закладу, але данне обставина не підтверджується відеозаписом або свідками. Відеозапис, який доданий до адміністративного матеріалу, розпочинається о 15 год. 26 хв., тому не може підтверджувати події, які відбувалися о 14 год. 50 хв. Через те, що дата складання направлення до медичного закладу не співпадає з датою події, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, направлення на огляд є неналежним доказом у справі та не може підтверджувати вчинення правопорушення. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння Відповідно п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Отже, акт огляду на стан сп`яніння складається у разі проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та встановлення стану сп`яніння. Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529 від 01.01.2026 року, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України. У зв`язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення складений за відмову від проходження огляду, доданий до адміністративного матеріалу Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не доводить вину ОСОБА_1 та вчинення ним правопорушення - відмови від проходження огляду. Протокол про адміністративне правопорушення без інших доказів не є беззаперечним доказом вини Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючі таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62). Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України. Поліцією не доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 та вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника адвоката Санжаревського І.А.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст.245КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Пункт 1.3Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Зокрема, згідно ч.1ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідност.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09листопада 2015року №1452/735 (далі Інструкція).

Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно із п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

У відповідності з п. 9 Розділу ІІ вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ № 1452/7356 від 09.11.2015 року (Далі Інструкція), яка є спеціальним нормативним актом, що регулює питання виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Виходячи із системного аналізу п. 9 розділу ІІ Інструкції необхідність доставлення особи до закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду пов`язана з особливістю організму людини, внаслідок хімічних реакцій в якому зі спливом часу зменшується концентрація як алкоголю так і наркотичних засобів, що призводить до неможливості встановлення їх фактичного стану особи саме на момент виявлення ознак сп`яніння, що є основною метою проведення огляду на стан сп`яніння.

Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23грудня 2005року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувався та діяв на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до п.7 ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2021 року, № 1456 правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «;Про правовий режим воєнного стану», «;Про оборону України», «;Про національну безпеку України», «;Про Національну поліцію», «;Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях», затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Отже, перевірка документів у осіб здійснюється після введення військового стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану.

На підставі викладеного, суд зауважує, що інспектор поліції діяв в межах наданих йому повноважень під час дії воєнного стану в країні, а тому підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є законними та не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529 від 01.01.2026 який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення, містить підпис особи, що склала протокол та підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 написаного ним власноруч «Випив 100 г алкоголя в 0:00, після 10-20 сів за руль транспортного средства»; та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі;

-направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР«ОКНЛ»;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який не проводився;

-зобов`язанням ОСОБА_1 від 01.01.2026 написаного ним власноруч, в якому зазначено, що він рухався в своєму авто НОМЕР_1 , БМВ е39, був зупинений на блокпосту м. Мерефа для перевірки документів працівниками поліції. В ході перевірки документів в нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та відсторонено його від права користуванням транспортним засобом. Транспортний засіб припарковано без порушень ПДР вул. Дніпровська, 293, м. Мерефа. Працівниками поліції йому було роз`яснено його права та обов`язки. Претензій до працівників поліції не має;

-довідкою Інспектора САП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Загорулько Д. від 07.01.2025, про те, що відповідно до облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_2 виданого 18.08.2023;

-переглянутим відеозаписом.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556529 від 01.01.2026, слідує, що 01 січня 2026 року о 14 год. 36 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР Обласна клінічна наркологічна лікарня відмовився, про що велась відеофіксація, технічний засіб відеозапису: 1113059022/15. У протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 написаного ним власноруч «Випив 100 г алкоголя в 0:00, після 10-20 сів за руль транспортного средства»

Дані обставини підтверджуються відеозаписом з місця зупинки транспортного засобу, який вівся на нагрудну бодікамеру працівників поліції, на відео з реєстратора, та направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР«ОКНЛ» від 01.01.2026 року, які були досліджені судом.

Так, на відео зафіксовано факт виходу правопорушника з автомобіля; повідомлення ОСОБА_1 про те що: «Він вживав на новий рік» (відеозапис VID260101-154118F; час 00:26 відеозапису); відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Drager та КНП ХОР«ОКНЛ» (відеозапис VID260101-154118F; час 00:42 відеозапису); пояснення працівника поліції п.2.5 ПДР та права порушника (відеозапис VID260101-154118F; 00:52 відеозапису); відповідь ОСОБА_1 , що йому зрозумілі права та обов`язки (відеозапис VID260101-154118F; 1:45 відеозапису); повідомлення працівника поліції про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом (відеозапис VID260101-154118F; 03:11 відеозапису);.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який був досліджений під час розгляду справи.

На відеозаписі зафіксовано, що події відбуваються на стаціонарному блок посту. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем.

ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, надавши поліцейськими посвідчення водія, та пояснив обставини керування автомобілем.

Суд звертає увагу на те, що відеозапис працівника поліції є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 чи його захисник не оскаржували дії співробітників патрульної поліції, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу.

Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення протоколу, акту, направлення чи рапорту або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у цих документах.

Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв`язку з чим, суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до статті 10 КУпАП.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достатніми, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Отже, досліджені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.5 ПДР України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зважаючи також на те, що записи на камері вочевидь фільмують події, які відбувались у логічній послідовності, та дублюють певні моменти.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів вважаю наступне: при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням вищевикладених обставин, врахувавши досліджені по справі докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 33КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33,40-1,130ч.1,251,268,283-285 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя О.В.Базов