Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №644/2052/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/2052/26

Провадження № 1-кп/644/632/26

06.03.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному порядку кримінальне провадження направлене з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226100000023 від 04.02.2026 року, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження село Рябіївка, Волочиського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта середня, раніше не судимого, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом, який проходить службу на посаді водія-стрільця четвертого відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та що проживає АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення – проступку за ч.4 ст.358 КК України, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, проступок за встановлених обставин.

24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та інші підконтрольні їм військові формування, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб. Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Так, 28.04.2025 року Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 , з одного боку, та громадянином України ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», останнього було прийнято на військову службу до Збройних Сил України, зарахувавши до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, з моменту прийняття на військову службу до Збройних Сил України громадянин ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків військової служби, набув статус військовослужбовця та у відповідності до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», солдат ОСОБА_4 , вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом.

На підставі (згідно витягу з наказу № 118 по стройовій частині від 28.04.2025) командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , поставлено на всі види забезпечення та призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 на посаду Водій-стрілець четвертого від ділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 .

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше, підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою. Повинен знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння татехніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Однак, в порушення вищевикладених вимог законодавства, достеменно знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов`язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов`язкам, визначених у статутах Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, перебуваючи на посаді водій-стрілець четвертого відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , (згідно витягу з наказу №118 від 28.04.2025), в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, після отримання посвідчення водія серії НОМЕР_2 (бланк ВХН 902695), виданий 18.05.2025, ТСЦ 8041, дійсне до 18.05.2055, з відкритою категорією «В», «СІ, «С» «С1Е» «СЕ» усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», свідомо використовував завідомо підроблений документ — посвідчення водія, серії НОМЕР_2 , виданого 18.05.2025, на власне ім`я, у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

03.02.2026 приблизно о 16 годині 07 хвилин ОСОБА_4 , рухаючись Lada Samara 1500» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с-ще. Шевченкове, вул. Харківський шлях, поблизу буд. 5, був зупинений на блок посту №1 співробітниками поліції згідно з п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для перевірки документів.

Під час перевірки документів ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що не має права на керування транспортними засобами, так як у встановленому законом порядку не отримував посвідчення водія, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія, серії НОМЕР_2 , виданого 18.05.2025, на власне ім`я.

Відповідно до висновку експерта бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , виданий 18.05.2025 ТСЦ 8041 на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Зазначені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження щодо проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисниці ОСОБА_7 , відповідно до якої ОСОБА_4 , беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.4 ст. 358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - проступку, який вчинений ОСОБА_4 ч.4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має місце постійної реєстрації та фактичного проживання, не одружений, проходить військову службу, за місцем служби характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст.67 КК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов не заявлений, судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого, питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370,374,382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п`ятсот десяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь держави за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової технічної експертиза документів № СЕ-19/121-26/3647-ДЦ від 11.01.2026, в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Арешт, накладений 12.02.2026 року ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харкова, на вилучене посвідчення водія, скасувати.

Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду, протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя ОСОБА_1