Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №352/446/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/446/26

Провадження № 3/352/161/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подала без поважних причин декларацію, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП за наступних обставин:

ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у відповідності до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно без поважних причин, а саме в строк до 01.04.2024 року не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, а фактично подав дану декларацію 01.04.2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала частково. Вказала, що не мала умислу на неподання щорічної декларації, оскільки вважала, що достатньо було подання декларації кандидата на посаду, що нею була подана 18.01.2024 року.

Прокурор в судовому засіданні ствердила, що вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, які містяться в матеріалах справи, просила призначити ОСОБА_1 штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом №137 від 24.02.2026 року про адміністративне правопорушення, повідомленням Національного агентства про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1 від 03.04.2024 року, послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» які вчинила ОСОБА_1 в період з 01.01.2024 по 02.04.2024 року, особова картка державного службовця №111 ОСОБА_1 , посадова інструкція ОСОБА_1 , наказ Управління соціального захисту населення від 18 січня 2024 року №8-к про призначення ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю, попередження про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», наказ про звільнення ОСОБА_1 №20-к від 27.03.2025 року, характеристикою ОСОБА_1 з місця праці.

Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

За змістом абз.11 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія зазначеного Закону, є в тому числі державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, згідно наказу Управління соціального захисту населення Івано-Франківської РДА №8-к ОСОБА_1 від 18.01.2024 року призначено на посаду головного спеціаліста відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю та встановлено надбавку за вислугу років у відповідності до Закону України «Про державну службу».

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» відноситься до суб`єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього Закону, і згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023, відновлено декларування у порядку та строки, визначені ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною 1 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.1 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Таким чином, у відповідності до вищенаведеного у ОСОБА_1 виник обов`язок щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за звітній 2023 рік у строк до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року, натомість така декларація ОСОБА_1 була подана 01.04.2024 року о 16:39 год.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

Санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачено накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано ч.1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки вона, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, несвоєчасно подала без поважних причин декларації, що повністю доведено в суді.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що при поданні декларації кандидата на посаду 18.01.2024 року, останньою було зазначено відомості, які охоплювали звітній період, тобто з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, є необґрунтованою, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.3 п.2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за №987/36609, декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

Відтак, зобов`язання ОСОБА_1 щодо подання щорічної декларації за минулий рік після подання декларації на посаду вказаної особи, залишаються чинними.

Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, на переконання суду, адміністративне правопорушення, передбачене за ст. 172-6 КУпАП, не може визнаватись малозначним, оскільки є корупційним правопорушенням, тяжкість якого обумовлена ступенем недовіри суспільства до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП , зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн;

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.