Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №216/1520/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1520/26

провадження 3/216/654/26

ПОСТАНОВА

іменем України

06 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скиба М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Криворізького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи підданою адміністративному стягненню протягом року за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання, передбачених ст. 150 СКУ, батьківських обов`язків відносно виховання своєї малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який без поважної причини був відсутній на заняттях у КГ № 13 КМР з 12.01.2026 по 02.02.2026, чим порушила вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» №2475-XIII від 03.07.2018 року.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Незважаючи на виклик до суду, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме підписом останньої у протоколі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене вмотивування, через ігнорування ОСОБА_1 , виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами у її відсутність.

Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об`єктивна сторона за ч.2 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, якщо такі дії вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого правопорушення підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 953489 від 07.02.2026; копією подання адміністрації КГ № 13, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копією постанови від 19.09.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст. 184 КУпАП, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2

Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки остання ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітньої дитини повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та протиправну поведінку, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 184 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 40-1, 184, 283- 285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На підставі статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

Відповідно до вимог статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М. Скиба