Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №185/15261/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15261/25

Провадження № 1-кп/185/514/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046370000445 від 05 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Павлограді, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, розлученого, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 19.11.2025 року приблизно о 12 годині 00 хвилин (більш точного часу встановити не виявилось можливим), перебував в приміщенні коридору будинку АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході словесного конфлікту ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 , який в цей час стояв у вищевказаному коридорі та стоячі навпроти нього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар рукою в область грудей ОСОБА_5 , в наслідок даного удару останній впав на підлогу, а ОСОБА_3 наніс не більше п`яти ударів ногою в область грудей ОСОБА_5 , чим завдав йому фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що в листопаді 2025 року в середині дня, темно ще не було, до нього за місцем його мешкання зайшов ОСОБА_5 до цього коли його мати ходила до його співмешканки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 образив його матір. І про це вона йому не розповіла. Коли потерпілий прийшов, він його спитав чого той образив його матір. Після чого ОСОБА_7 хотів його вдарити, а він уклонився і наніс удар кулаком в груди, а потім декілька разів вдарив його ногою, скільки він не пам`ятає. І ОСОБА_7 пішов додому. В скоєному розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засіданні не з`явився, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Хоч обвинувачений ОСОБА_3 і визнав вину повністю, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні такими доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 04 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомив, що 19 листопада 2025 року близько 12.00 години ОСОБА_3 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 завдав близько двох ударів у район грудної клітини, чим спричинив забої бокових поверхонь грудної клітини.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05 грудня 2025 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якого слідчим експериментом встановлено, що 19 листопада 2025 року приблизно о 12.00 годині ОСОБА_8 прийшов до знайомого ОСОБА_9 на АДРЕСА_2 , де на фоні раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_9 перебуваючи в приміщенні коридору буд. АДРЕСА_2 наніс ОСОБА_8 один удар кулаком руки (якої не пам`ятає) в область грудей. Після чого ОСОБА_8 впав на підлогу на спину, а Едуард наніс ногою (якою не пам`ятає) не більше п`яти ударів в область грудей ОСОБА_10 . На підлозі сторонніх предметів не було. Перший удар ОСОБА_9 наніс перебуваючи в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_11 , який також знаходився в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_9 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 15 грудня 2025 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_3 , відповідно до якого слідчим експериментом встановлено, що 19 листопада 2025 року в обідній час ОСОБА_3 перебував вдома за місцем мешкання по АДРЕСА_2 . Куди прийшов його знайомий ОСОБА_5 з яким у підозрюваного виник словесний конфлікт. Так, перебуваючи в приміщенні коридору в положенні стоячи один до одного ОСОБА_12 наніс один удар кулаком правої руки в область грудей ОСОБА_10 . Від даного удару ОСОБА_8 впав на підлогу без сторонніх предметів, а ОСОБА_3 в свою чергу наніс один удар ногою в область сідниць ОСОБА_5 . На цьому конфлікт було завершено.

Висновком експерта № 895 від 10 грудня 2025 року, відповідно до якого згідно наданої медичної документації ОСОБА_5 виставлений діагноз: Забій передньої та бокових поверхонь грудної клітини, який не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджується об`єктивними клінічними даними, згідно примітки п 4.6. Наказу № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року.

Таким чином, відповідно до протоколів слідчих експериментів за участю потерпілого та обвинуваченого, висновку судово-медичної експертизи підтверджено механізм нанесення ОСОБА_3 ударів потерпілому ОСОБА_5 та настання наслідків у останнього від дій обвинуваченого у виді забою передньої та бокових поверхонь грудної клітини.

Суд оцінює зібрані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Зазначені докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, передбаченому КПК України.

Враховуючи досліджені протоколи слідчих експериментів за участю потерпілого та обвинуваченого, висновку експерта, показів обвинуваченого в їх сукупності, суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше не судимий, визнав вину повністю, в скоєному розкаявся, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді штрафу в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1