Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №204/1393/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №204/1393/26

Суддя: Безрук Т. В.

Справа № 204/1393/26

Провадження № 3/204/434/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., за участю прокурора Баклана В.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хирів, Старосамбірського р-ну, Львівської обл., громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, начальника фінансової служби (головний бухгалтер) військової частини НОМЕР_1 , майора, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , відомості щодо РНОКПП невідомі,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи начальником фінансовоїслужби (головним бухгалтером) військової частини НОМЕР_1 наділена організаційно-розпорядчими обов`язками, а тому, відповідно до примітки до ст. 17213 КУпАП, являється військовою службовою особою.

Вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 07.04.2025 у справі № 204/2408/25 солдата ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 58 КК України замість 2 років позбавлення волі ОСОБА_2 призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 роки із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми його грошового забезпечення.

У зв`язку із цим та на виконання вимог статті 47 Кримінально-виконавчого кодексу України командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 05.05.2025 № 416 «Про оголошення вироку суду стосовно водія-електрика вузла зв`язку (ІІ категорії) військової частини НОМЕР_1 солдата за контрактом ОСОБА_2 ».

Пунктом 1 Наказу визначено начальнику фінансової служби (головному бухгалтеру) на підставі вироку суду від 07 квітня 2025 року стосовно водія-електрика вузла зв`язку (ІІ категорії) військової частини НОМЕР_1 солдата за контрактом ОСОБА_2 , починаючи з червня 2025 року здійснювати відрахування в дохід держави з суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків строком 2 (два) роки.

Проте, у порушення ст. 47 КВК України майор ОСОБА_1 перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_3 у період з 01.06.2025 по 12.02.2026 відрахування в дохід держави з суми грошового забезпечення ОСОБА_2 , на виконання вироку Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 07.04.2025 у справі № 204/2408/25 в розмірі 20 (двадцяти) відсотків, не здійснювала.

Вказане призвело до невиконання вироку Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 07.04.2025 у справі № 204/2408/25 відносно солдата ОСОБА_2 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала в повному обсязі, пояснила суду, що умислу на невиконання рішення суду не мала, мав місце людський фактор. З наказом командира військової частини вона була ознайомлена, однак у зв`язку з відсутністю чітких роз`яснень, як необхідно здійснювати відрахування на підставі вироку суду, він не виконувався. Здійснення відрахування на підставі вироку суду почалося у лютому 2026 року після надходження запиту від прокуратури.

У судовому засіданні прокурор Баклан В.В. уважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що підтверджено доказами. Просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у мінімальному розмірі. Звертав увагу суду, що у зв`язку з невиконанням рішення суду протягом 8 місяців мало місце порушення прав засудженого, оскільки після надходження вироку до військової частини, протягом 8 місяців особа покарання не відбувала.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд уважає, що винуватість ОСОБА_1 доказана в повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Доказами, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення є: протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 02/2026 від 17.02.2026; Витягом з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 05.04.2025 № 98, відповідно до якого капітана ОСОБА_1 з 05 квітня 2025 призначено на посаду начальника фінансової служби (головного бухгалтера) ВЧ НОМЕР_1 НГУ та така вважається, що приступила до виконання обов`язків; функціональними обов`язками начальна фінансової служби (головного бухгалтера), затвердженими Командиром ВЧ НОМЕР_1 21.12.2025; інформацією ВЧ НОМЕР_1 , відповідно до якої відповідно до довідки про доходи від 26.01.2026 № 26 ОСОБА_2 було нараховано з травня 2025 по грудень 2025 – 174996, 15 грн. (триманий та компенсований ПДФО – 31499,34 грн.; утриманий військовий збір 1,5 % - 2624,96 грн.; утриманий судовий збір за вироком суду – 2387, 70 грн.); довідкою про доходи ОСОБА_2 від 26.01.2026 № 243, відповідно до якої за період з 01.05.2025 по 31.01.2026 ОСОБА_2 було нараховано за період з 01.05.2025 по 31.12.2025 - 174996, 15 грн., за січень 2026 року – 21971, 25 грн. У травні 2025 року здійснено утримання за вироком суду у сумі 2387, 70 грн; платіжна інструкція № 1242 від 15.05.2025, відповідно до якої в дохід держави здійснено відрахування за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у сумі 2387, 70 грн; наказом Командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 05.05.2025 № 416 про оголошення вироку суду стосовно водія-електрика вузла зв`язку (ІІ категорії) ВЧ НОМЕР_1 солдата за контрактом ОСОБА_2 , відповідно до якого, зокрема, доручено начальнику фінансової служби (головному бухгалтеру) на підставі вироку суду від 07 квітня 2025 року стосовно водія-електрика вузла зв`язку (II категорії) військової частини НОМЕР_1 солдата за контрактом ОСОБА_2 , починаючи з червня 2025 року здійснювати відрахування в дохід держави з суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків строком 2 (два) роки. 05.05.2025 ОСОБА_1 з наказом ознайомлена; копією вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2025; копією журналу обліку вхідних документів, відповідно до якого 09.04.2025 до ВЧ НОМЕР_1 надійшла копія вироку відносно ОСОБА_2 .

Таким чином, вказані вище факти вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження доказами, які містяться в матеріалах справи, підстави для визнання яких недопустимими відсутні.

Аналізуючи пояснення у судовому засіданні ОСОБА_1 , яка вину у вчиненні правопорушення не визнала в повному обсязі, вказуючи на відсутність умислу на вчинення правопорушення, суд зазначає таке.

Безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов`язків.

Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язує кожного військовослужбовця виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У свою чергу, ст.ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожного військовослужбовця зобов`язано додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_3 , будучи начальником фінансової служби ВЧ НОМЕР_1 , військовою службовою особою, будучи 05.05.2025 ознайомленою з наказом Командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 05.05.2025 № 416 про оголошення вироку суду стосовно водія-електрика вузла зв`язку (ІІ категорії) ВЧ НОМЕР_1 солдата за контрактом ОСОБА_2 , який була зобов`язана виконувати, відрахування в дохід держави з суми грошового забезпечення ОСОБА_2 , на виконання вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2025 не здійснювала. При цьому, посилання ОСОБА_1 у судовому засіданні про відсутність чітких роз`яснень щодо виконання вироку суду про здійснення відрахування з суми грошового забезпечення військовослужбовця, не є обставиною, яка звільняє від відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , як військова посадова особа повинна була вживати усіх заходів на виконання покладених на неї обов`язків. Також слід зазначити, що судом не встановлено, а ОСОБА_1 в судовому засіданні не вказано на наявність об`єктивних підстав, які унеможливлювали виконання, покладених на неї обов`язків.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, доведена у повному обсязі.

Керуючись ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховуючи повне визнання вини, відомості про особу ОСОБА_1 , її позитивні службові характеристики, суд доходить висновку про необхідність накладення на винну адміністративного стягнення в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки саме такий вид стягнення буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 251, 268, 277, 278, 280, 283, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити правопорушнику, що накладений за вчинення адміністративного правопорушення штраф вноситься в установу банку України.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя Т.В. Безрук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua