Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №446/2859/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2859/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.03.2026 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ляшко О. П.

секретар судового засідання Новосад І.В.

Справа №446/2859/25

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова

компанія «Укрглобал-Фінанс»

представник позивача: Руденко Костянтин Васильович;

відповідач: ОСОБА_1 ;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача – Руденко К.В. подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 83942,59 грн та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного Договору № 3916026 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (730% річних).

23.08.2023 року між Відповідачем та Первісним кредитором було укладено Додаткова угода до Кредитного договору (далі по тексту – Додатковий договір) згідно, якого сума кредиту була збільшена до 15 000,00 грн.

24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3916026 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.08.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 83942,59 грн, яка складається з: 14989,99 грн – заборгованість за кредитом та 68952,60 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак подав заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позовну заяву не подавав.

05.03.2026 постановлено ухвалу суду про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного Договору № 3916026 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , останій отримав кредит у розмірі 10 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (730% річних).

Встановлено, що кредитні кошти у розмірі 10 000,00 гривень були перераховані Відповідачу 21.08.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк».

Додатковий договір був підписаний 23.08.2023 року о 10:02:35 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором E017, надісланий на номер телефону Відповідача.

Кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн., згідно Додаткового договору були перераховані Відповідачу 23.08.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк»

Як видно з договору сторони погодилися на такі умови : п. 1.4. Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування.

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 360 днів.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно п.5.4.1 Кредитного договору, Відповідач зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Встановлено, що 23.08.2023 року між Відповідачем та Первісним кредитором було укладено Додаткова угода до Кредитного договору (далі по тексту – Додатковий договір) згідно, якого сума кредиту була збільшена до 15 000,00 грн.

24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3916026 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.08.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 83942,59 грн, яка складається з: 14989,99 грн – заборгованість за кредитом та 68952,60 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п`ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за вказаним кредитом ні за тілом кредиту, ні за нарахованими відсотками.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором позики та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.

А враховуючи той факт, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило право вимоги щодо відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на підставі договору факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та 513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу суд виходив з наступних норм та мотивів.

Згідно ч. 4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі, а відтак з відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача, що становить 10000,00 гривень.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 611, 629, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» суму заборгованості у розмірі 83942,59грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 10000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Повний текст рішення складено 05.03.2026.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 41915308).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя О.П. Ляшко