Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №336/149/26
Суддя: Вайнраух Л. А.
Справа № 336/149/26
Пр.3/336/511/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження: м.Запоріжжя, офіційне місце працевлаштування не встановлено, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
За змістом протокола про адміністративне правопорушення від 27.12.2025, - 27.12.2025 о 18.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , малолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , став свідком домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, вчиненого матір`ю ОСОБА_1 відносно бабусі ОСОБА_3 , що виразилося у штовханні, хапанні за волосся, одягу, рук, криків, образливих принижень, чим завдала шкоду психічному здоров`ю дитини. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутня не була, неодноразово повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи за допомогою засобів поштового зв?язку та за допомогою SMS повідомлень.
Вимоги ст.268 КУпАП не свідчать про обов`язковість явки належним чином повідомленої особи у даній категорії справ. Клопотань та заяв від вказаної особи також не надходило протягом часу провадження справи в суді.
Відповідно до ст.1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП може наставати у разі вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частиною 2 ст.173-2 КУпП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Ч.1 ст.251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення.
Суддею встановлено, що до матеріалів справи не долучено належних доказів на підтвердження об`єктивної сторони правопорушення.
Так, згідно з письмовими поясненнями потерпілої між нею та її донькою виникла сварка, в ході якої остання кричала, штовхала, ображала її, вказані дії відбувалися в присутності малолітньої особи. Об`єктивна сторона правопорушення, яка викладена в протоколі стосовно дій, які можуть бути віднесені до домашнього насильства психологічного характеру (погрози, образи, вирази нецензурною лайкою), а також фізичного характеру – у вигляді штовхань та хватань за руки та волосся, наявними доказами не підтверджена, як і завдання шкоди фізичному та психологічному здоров?ю заявниці. А відповідно і малолітній особі. Рапорт, долучений до справи, не може бути розцінений як доказ на користь наявності складу в діях ОСОБА_1 за відсутності інших.
Слід зазначити, що відповідно п.15 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС від 06.11.2015 №1376, та зареєстрована в МЮУ 01.12.2015 за №1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Цих вимог у даній справі не дотримано, а наявний відеозапис відображає події, які відбулись після виклику поліції, не змінюють висновків суду.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.9, 173-2, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua