Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №337/4208/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №337/4208/25

Суддя: Калугіна Г. Б.

Справа № 337/4208/25

Номер провадження 2/337/85/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючої судді – Калугіної Г.Б.,

за участю секретаря Огурцової О.В.,

представника позивача Жуковець І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кузнецової А.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення платежів за комунальні послуги в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення платежів за комунальні послуги в порядку регресу, яка мотивована тим, що Квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності мені, ОСОБА_2 -11/42 частин; ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по 1/7 частині квартири кожному, та відповідачу ОСОБА_1 - 1/6 частина, відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 від 15.04.1999 виданого Хортицькою районною адміністрацією, свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2019р. видане приватним нотаріусом ЗМНО Філіповою Л.П., р№397, рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2020 по справі №337/5708/19, постанови Запорізького апеляційного суду від 09.12.2021 у справі №337/5708/19. Особовий рахунок № НОМЕР_4 на квартиру відкритий на позивача ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласники відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язані брати участь у витратах на управління, утримання та забезпечення спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Тобто співвласник квартири ОСОБА_1 також повинен нести витрати пов`язані з оплатою комунальних послуг, які нараховуються на квартиру. Відповідно до ст. 10 ЖК України, громадяни зобов`язані додержуватися правил користування жилими приміщеннями. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідач, ОСОБА_1 , відмовляється від оплати послуг пов`язаних з централізованим опаленням квартири, утримання будинку, які нараховуються відповідно до площі квартири незалежно від проживання та реєстрації осіб, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності. Відмовляється від оплати послуг ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», щодо поводження з побутовими відходами. Згідно платіжних інструкцій про сплату послуг за постачання теплової енергії Концерну «Міські теплові мережі», за період червень 2022 р. - червень 2025р. я сплатив 30523,10 грн. Відповідно до платіжних інструкцій про сплату послуг ТОВ «Місто для людей» за утримання будинку в період червень 2022 р. - червень 2025р. я сплатив 13136,10 грн. За послуги ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», щодо поводження з побутовими відходами за період червень 2022 р. - червень 2025р. я сплатив 7105,56 грн. Таким чином, відповідно до платіжних інструкцій про сплату за житлово- комунальні послуги за період червень 2022 р. — червень 2025 р. мною було виконано оплату в розмірі 50764,76 грн. (13136,10 + 30523,10 + 7105,56) : за постачання теплової енергії та абонентську плату (опалення), послуг за утримання (управління) будинку, послуг поводження з побутовими відходами (вивіз сміття). Співвласники квартири, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, розрахувалися зі мною, окрім відповідача ОСОБА_1 . Таким чином, доля в оплаті відповідача 1/6 частина з оплачених мною житлово-комунальних послуг за квартиру складає 8460,79 грн. (50764,76 грн. * 1/6 = 8460,79). Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог І відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги (регрес). Просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості, витрати пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2025 позовну заяву ОСОБА_2 будо залишено без руху та надано позивачу термін на усунення недоліків.

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків, яка мотивована тим, що Квартира АДРЕСА_2

належить на праві спільної часткової власності мені, ОСОБА_2

-11/42 частин; ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по 1/7 частині

квартири кожному, та відповідачу ОСОБА_1 - 1/6 частина,

відповідно до свідоцтва № 6853 від 15.04.1999 виданого Хортицькою районною

адміністрацією, свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2019р.

видане приватним нотаріусом ЗМНО Філіповою Л.П., реєстр.№397, рішенняХортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2020 по справі №337/5708/19,

постанови Запорізького апеляційного суду від 09.12.2021 у справі №337/5708/19. Особовий рахунок № НОМЕР_4 на квартиру відкритий на позивача ОСОБА_2 .Згідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов`язані утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором абозаконом.Відповідач, ОСОБА_1 , відмовляється від оплати послуг пов`язаних з централізованим опаленням квартири, утримання будинку, які нараховуються відповідно до площі квартири незалежно від проживання та реєстрації осіб, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності. Відмовляється від оплати послуг ТОІЗ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», щодо поводження з побутовими відходами.Згідно з платіжними інструкціями про сплату послуг за постачання теплової енергії Концерну «Міські теплові мережі» за період з червня 2022 року по червень 2025 року мною сплачено 30523,10 грн.Оплата здійснювалася на підставі платіжних інструкцій та квитанцій, зокрема:12.07.2022 – за період 01.06.2022–30.06.2022 – 18 грн;09.08.2022 – за період 01.07.2022–31.07.2022 – 18 грн;12.09.2022 – за період 01.08.2022–31.08.2022 – 18 грн;14.10.2022 – за період 01.09.2022–30.09.2022 – 18 грн;13.11.2022 – за період 01.10.2022–31.10.2022 – 24 грн;15.12.2022 – за період 01.11.2022–30.11.2022 – 1576,16 грн;15.01.2023 – за період 01.12.2022–31.12.2022 – 2397,40 грн;14.02.2023 – за період 01.01.2023–31.01.2023 – 2527,21 грн;15.03.2023 – за період 01.02.2023–28.02.2023 – 2379,17 грн;11.04.2023 – за період 01.03.2023–31.03.2023 – 1670,48 грн;16.05.2023 – за період 01.04.2023–30.04.2023 – 24 грн;12.06.2023 – за період 01.05.2023–31.05.2023 – 24 грн;15.07.2023 – за період 01.06.2023–30.06.2023 – 24 грн;18.08.2023 – за період 01.07.2023–31.07.2023 – 24 грн;16.09.2023 – за період 01.08.2023–31.08.2023 – 24 грн;17.10.2023 – за період 01.09.2023–30.09.2023 – 24 грн;13.11.2023 – за період 01.10.2023–31.10.2023 – 24 грн;14.12.2023 – за період 01.11.2023–30.11.2023 – 1211,58 грн;16.01.2024 – за період 01.12.2023–31.12.2023 – 2398,09 грн;14.02.2024 – за період 01.01.2024–31.01.2024 – 2647,90 грн;14.03.2024 – за період 01.02.2024–28.02.2024 – 1828,63 грн;17.04.2024 – за період 01.03.2024–31.03.2024 – 1546,72 грн;18.05.2024 – за період 01.04.2024–30.04.2024 – 24 грн;13.07.2024 – за період 01.05.2024–30.06.2024 – 48 грн;18.08.2024 – за період 01.07.2024–31.07.2024 – 24 грн;14.09.2024 – за період 01.08.2024–31.08.2024 – 24 грн;17.10.2024 – за період 01.09.2024–30.09.2024 – 24 грн;14.11.2024 – за період 01.10.2024–31.10.2024 – 24 грн;10.12.2024 – за період 01.11.2024–30.11.2024 – 1653,32 грн;12.01.2025 – за період 01.12.2024–31.12.2024 – 2194,12 грн;12.02.2025 – за період 01.01.2025–31.01.2025 – 2085,00 грн;14.03.2025 – за період 01.02.2025–28.02.2025 – 2613,24 грн;12.04.2025 – за період 01.03.2025–31.03.2025 – 1290,08 грн;11.05.2025 – за період 01.04.2025–30.04.2025 – 24 грн;11.06.2025 – за період 01.05.2025–31.05.2025 – 24 грн;13.07.2025 – за період 01.06.2025–30.06.2025 – 24 грн. Відповідно до платіжних інструкцій про сплату послуг ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» за утримання будинку за період з червня 2022 року по червень 2025 року мною сплачено 13202,10 грн. Оплата здійснювалася наступним чином: 12.07.2022 – платіжна інструкція №0.0.2605398324.8 – за червень 2022 року – 356,93 грн. 09.08.2022 – платіжна інструкція №0.0.2634357718.6 – за липень 2022 року – 356,92 грн. 12.09.2022 – платіжна інструкція №0.0.2671275220.8 – за серпень 2022 року – 356,93 грн. 14.10.2022 – платіжна інструкція №0.0.2705346040.8 – за вересень 2022 року – 356,93 грн. 13.11.2022 – платіжна інструкція №0.0.2739130436.7 – за жовтень 2022 року – 356,93 грн. 15.12.2022 – платіжна інструкція №0.0.2777286395.7 – за листопад 2022 року – 356,92 грн. 15.01.2023 – платіжна інструкція №0.0.2818107043.1 – за грудень 2022 року – 356,93 грн. 14.02.2023 – платіжна інструкція №0.0.2858416492.1 – за січень 2023 року – 356,93 грн. 15.03.2023 – квитанція Privat24 №307417940462 – за лютий 2023 року – 356,93 грн. 11.04.2023 – квитанція Privat24 Komunalka №310117885904 – за березень 2023 року – 356,92 грн. 16.05.2023 – платіжна інструкція №АННТ-10КН-972В-9411 – за квітень 2023 року – 356,93 грн. 12.06.2023 – платіжна інструкція №44НВ-ТКХЗ-513Е-6А93 – за травень 2023 року – 356,00 грн. 15.07.2023 – платіжна інструкція №ХЗСА-В502-КРСХ-978Н – за червень 2023 року – 357,85 грн. 18.08.2023 – платіжна інструкція №ХРХА-Е5ВМ-9629 2СРС – за липень 2023 року – 357,85 грн. 16.09.2023 – платіжна інструкція №Р9Т1-0320-0ХВ1 2НХЕ – за серпень 2023 року – 357,85 грн. 17.10.2023 – платіжна інструкція №44112-11В81-АСВМ-4ТВО – за вересень 2023 року – 357,85 грн. 13.11.2023 – платіжна інструкція №Е85С-4МР1-КНЕМ-66ТР – за жовтень 2023 року – 357,85 грн. 14.12.2023 – платіжна інструкція №9ММО-СР47-1С67-9Х56 – за листопад 2023 року – 357,85 грн. 16.01.2024 – платіжна інструкція №36КТ-8Г02-39КС-0ХСК – за грудень 2023 року – 357,85 грн. 14.02.2024 – платіжна інструкція №Р7РГ-13НХ-Р4ВК-ЗКВО – за січень 2024 року – 357,85 грн. 14.03.2024 – платіжна інструкція №32ВР-НС8Х-НОРН-ЕЕ6А – за лютий 2024 року – 357,85 грн. 17.04.2024 – платіжна інструкція №951Т-МЕАТ-СНЗС-679С – за березень 2024 року – 357,85 грн. 18.05.2024 – платіжна інструкція №А7Р8-2ВКЕ-КМКО-4ЕЗ1 – за квітень 2024 року – 357,85 грн. 13.07.2024 – платіжна інструкція №М701-РР7А-5РМ5-СХ98 – за червень 2024 року – 356,40 грн. 18.08.2024 – платіжна інструкція №23ЕР-І4СТ-2А2Н-М9КХ – за липень 2024 року – 356,40 грн. 19.08.2024 – платіжна інструкція №5384-ЗКР5-ЕК81-С475 – за травень 2024 року – 356,93 грн. 14.09.2024 – платіжна інструкція №КХВМ-А4ТВ-9ХАМ-В09М – за серпень 2024 року – 348,79 грн. 17.10.2024 – платіжна інструкція №7461-СА24-60Т1-ВОТМ – за вересень 2024 року – 348,79 грн. 14.11.2024 – платіжна інструкція №В8911-5А95-20Н2-1ХВЗ – за жовтень 2024 року – 348,79 грн. 10.12.2024 – платіжна інструкція №8С6Т-В9В4-ВВК4-0НСХ – за листопад 2024 року – 348,79 грн. 12.01.2025 – платіжна інструкція №Е142-4МС7-0298-21Т1 – за грудень 2024 року – 348,79 грн. 12.02.2025 – платіжна інструкція №03В2-В2ТХ-АЕ94-008Н – за січень 2025 року – 348,79 грн. 14.03.2025 – платіжна інструкція №МР85-41В2-85В1-4ХСМ – за лютий 2025 року – 348,79 грн.12.04.2025 – платіжна інструкція №ЖГ6МК-ЕРХХ-ЗК6К-59СС – за березень 2025 року – 348,79 грн.11.05.2025 – платіжна інструкція №1РАХ-76НР-6НВК-НА5М – за квітень 2025 року – 348,79 грн.11.06.2025 – платіжна інструкція №С6Г7-НН72-ЗМТХ-4ВНХ – за травень 2025 року – 348,79 грн.13.06.2025 – платіжна інструкція №ЖГХЕ1-А78В-Е284-12Т6 – за травень 2025 року – 66,00 грн.13.07.2025 – платіжна інструкція №72ВЗ-НМРК-4ХХХ-4ВА7 – за червень 2025 року – 66,00 грн.14.07.2025 – платіжна інструкція №5Е61-ІЕОВ-МХМТ-Р5Р4 – за червень 2025 року – 290,93 грн.Загальна сума сплачених коштів за період червень 2022 року – червень 2025 року становить 13202,10 грн. За послуги ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» щодо поводження з побутовими відходами за період червень 2022 р. – червень 2025 р. сплачено 7105,56 грн. Платіжна інструкція №0.0.2605398324.2 від 12.07.2022, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.06.2022–30.06.2022, сума 145 грн. Платіжна інструкція №0.0.2634357718.1 від 09.08.2022, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.07.2022–31.07.2022, сума 145 грн.Платіжна інструкція №0.0.2671275220.2 від 12.09.2022, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.08.2022–31.08.2022, сума 145 грн. Платіжна інструкція №0.0.2705346040.2 від 14.10.2022, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.09.2022–30.09.2022, сума 145 грн. Платіжна інструкція №0.0.2739130436.2 від 13.11.2022, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.10.2022–31.10.2022, сума 145 грн. Платіжна інструкція №0.0.2777286395.2 від 15.12.2022, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.11.2022–30.11.2022, сума 163,51 грн. Платіжна інструкція №0.0.2818107041.1 від 15.01.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.12.2022–31.12.2022, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №0.0.2858416492.2 від 14.02.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.01.2023–31.01.2023, сума 200,55 грн. Квитанція №275374526 від 15.03.2023 (19:20), отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.02.2023–28.02.2023, сума 200,55 грн. Квитанція №275378366 від 15.03.2023 (19:25), отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.02.2023–28.02.2023, сума 200,55 грн. Квитанція №289690857 від 11.04.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.03.2023–31.03.2023, сума 1 грн. Квитанція №308060908 від 12.05.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.04.2023–30.04.2023, сума 199,55 грн. Платіжна інструкція №9К9В-МС1Н-НХСА-20СЕ від 12.06.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.05.2023–31.05.2023, сума 200,55 грн. Квитанція №344716952 від 11.07.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.06.2023–30.06.2023, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №ВВА7-23АМ-4ССЗ-06Т5 від 18.08.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.07.2023–31.07.2023, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №Р70Е-РР24-583Х-В19К від 16.09.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.08.2023–31.08.2023, сума 200,55 грн. Квитанція №403736054 від 10.10.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.09.2023–30.09.2023, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №ВНХЕ-Р54Х-В99М-75К6 від 13.11.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.10.2023–31.10.2023, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №4МХ5-5А5Е-С29В-501М від 14.12.2023, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.11.2023–30.11.2023, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №СС8М-АХ85-1Х1Н-ЕА44 від 16.01.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.12.2023–31.12.2023, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №К5МХ-9АЗМ-0352-НХЗЗ від 14.02.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.01.2024–31.01.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №57Р2-ХКВ6-6ВРС-2ХВ8 від 14.03.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.02.2024–28.02.2024, сума 200,55 грн. Квитанція №546618604 від 16.04.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.03.2024–31.03.2024, сума 200,55 грн. Квитанція №571699773 від 17.05.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.04.2024–30.04.2024, сума 200,55 грн.

Квитанція №596708724 від 19.06.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.05.2024–31.05.2024, сума 200,55 грн. Квитанція №614203863 від 12.07.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.06.2024–30.06.2024, сума 200,55 грн. Квитанція №639731945 від 15.08.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.07.2024–31.07.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №К7Х8-4ЕКМ-МС57-МВРА від 14.09.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.08.2024–31.08.2024, сума 200,55 грн.

Платіжна інструкція №МЗМН-ТТВ5-АХКХ-КМЕА від 17.10.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.09.2024–30.09.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №0Х6К-ЗА20-181Т-С2А2 від 14.11.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.10.2024–31.10.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №РЗКК-МСМН-2В51-М1С8 від 10.12.2024, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.11.2024–30.11.2024, сума 200,55 грн.

Платіжна інструкція №84СА-К323-Е359-59АЗ від 12.01.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.12.2024–31.12.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №МВВО-8ЕТТ-Т8С8-98РН від 12.02.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.01.2024–31.01.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №ХА40-А217-ЗМ4К-8375 від 14.03.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.02.2024–28.02.2024, сума 200,55 грн.

Платіжна інструкція №9Р76-МВВ7-А5ТН-4К85 від 12.04.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.03.2024–31.03.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №2Н7С-84ХР-ТЗВ5-987Р від 11.05.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.04.2024–30.04.2024, сума 200,55 грн. Платіжна інструкція №НК74-М802-36Н2-МКРК від 11.06.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.05.2024–31.05.2024, сума 200,55 грн.

Платіжна інструкція №ХС9Р-НПВЗ-КТЕК-ВХ56 від 13.07.2025, отримувач ТОВ «Вельтум-Запоріжжя», період 01.06.2024–30.06.2024, сума 200,55 грн. Загалом: 38 документів за період 06.2022 – 06.2025 на суму 7105,56 грн. Таким чином, відповідно до платіжних інструкцій про сплату за житлово- комунальні послуги за період червень 2022 р. - червень 2025 р. мною було виконано оплату в розмірі 50830,76 грн. (30523,10 + 13202,10 + 7105,56): за постачання теплової енергії та абонентську плату (опалення), послуг за утримання (управління) будинку, послуг поводження з побутовими відходами (вивіз сміття). Таким чином, доля в оплаті відповідача 1/6 частина з оплачених мною житлово-комунальних послуг за квартиру складає 8471,79 грн. (50830,76 грн. * 1/6 = 8471,79). Співвласники квартири, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, розрахувалися зі мною, окрім відповідача ОСОБА_1 , Підстави нарахування житлово-комунадьних послуг підтверджуються: актом №65005498 звірки взаємних розрахунків Концерну «Міські теплові мережі» станом на 01.08.2025; взаєморозрахунком із споживачами послуг ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» за період 06.2022-01.08.2025, ТОВ «ВЕЛЬТУМ- ЗАПОРІЖЖЯ» за період 06.2022-01.08.2025, копії яких додаються до позовної заяви. Просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості, витрати пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2025 заяву було прийнято до розгляду у спрощеному судовому провадження з викликом осіб.

12.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 – Кузнецової А.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву.В провадженні Хортицького районного суду міста Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення платежів за комунальні послуги в порядку регресу. 27 жовтня 2025 року представнику відповідача адвокату Кузнецовій А.С. судом надана можливість ознайомитися з матеріалами електронної справи. З огляду на викладене, на підставі частини 2 ст. 127 ГПК України відповідач просить суд продовжити відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання відзиву до 11.11.2025 та прийняти відзив до розгляду по суті, оскільки відповідач вважає необхідним повідомити про фактичні дані та обставини, які мають значення для вирішення цієї справи, та докази на їх підтвердження. Керуючись ст. 178 ЦПК України, відповідач вважає необхідним викласти свої заперечення проти позову наступного змісту. Позовні вимоги відповідачем не визнаються в повному обсязі. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, підстави для стягнення та розмір яких є недоведеним належними і допустимими доказами з огляду на таке. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить стягнути в порядку регресу сплачені ним грошові кошти за комунальні послуги, а саме: за послугу з утримання будинку, теплопостачання та вивіз сміття за період з червня 2022 року по червень 2025 року у розмірі, що відповідає однієї шостої частки у праві власності на квартиру відповідача. Дійсно, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 (далі – квартира), частка у праві власності складає одна шоста. Однак, фактично володіння, користування та розпорядження своєю часткою відповідач не міг здійснювати у період з листопада 2020 року і до квітня 2024 року у зв`язку із недобросовісними діями позивача, направленими на позбавлення відповідача частки у праві власності на квартиру, що одночасно є єдиним його житлом, створення перешкод в користуванні квартирою і фактичне усунення від користування та володіння квартирою До позовної заяви долучені судові рішення, які свідчать про вказане вище. Так, у постанові Запорізького апеляційного суду від 09.12.2021 у справі № 337/5708/19 встановлені наступні обставини: позивачі, серед яких був і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зняли з реєстрації у спірній квартирі відповідача – ОСОБА_1 , а також сприяли тому, щоб не пускати його у неї, внаслідок чого він став безхатьком. Аналогічні обставини викладені у рішенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2021 у справі № 337/4628/20 між тими ж сторонами. Судом встановлено, що після отримання позивачем ( ОСОБА_2 ) Витягу на право власності на частку (1/6) відповідача у квартирі 10.11.2020 р. позивачем була подана заява до центру реєстрації місця проживання фізичних осіб про зняття відповідача з реєстрації за адресою квартири у зв`язку з припиненням права власності в ній (копія рішення суду додається, а також міститься за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97843907 ). У зв`язку із перешкодами з боку інших співвласників квартири, відповідач фактично проживав певний час у під`їзді, оскільки не мав іншого житла (фото додається), тож жодними комунальними послугами, за які сплатив позивач і має намір стягнути в порядку регресу з відповідача, останній не користувався з 10.11.2020 року. Після прийняття постанови Запорізьким апеляційним судом від 09.12.2021 у справі № 337/5708/19, якою поновлено право власності на одну шосту частку квартири ОСОБА_1 , реального відновлення не відбулося, позивач, як співвласник квартири, всупереч ст. 317, 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України чинив перешкоди щодо реалізації права власності відповідача. 26.07.2023 у справі № 337/1565/22 прийнято рішення (переглядалося у апеляційній та касаційній інстанції), яким задоволені позовні вимоги відповідача ОСОБА_1 до позивача та інших співвласників квартири про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом вселення (копія рішення додається та міститься за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112445819). У вказаному рішенні Хортицький районний суд м. Запоріжжя встановив обставини перешкоджання зокрема і позивачем у цій справі, у користуванні відповідачем квартирою, починаючи з осені 2020 году. Рішення суду від 26.07.2023 у справі № 337/1565/22 виконувалося примусово, оскільки позивач добровільно не усунув перешкоди у користуванні ОСОБА_1 спірною квартирою. Виконавче провадження № 74358078 з виконання вказаного вище рішення суду у справі № 337/1565/22 (боржник – ОСОБА_2 ), закінчено у квітні 2024 року, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження від 21.09.2025 та постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.04.2024 року (копіі додаються). Отже у період з листопада 2020 року до квітня 2024 року, тобто з часу зняття з реєстрації місця проживання відповідача і до його фактичного вселення у спірну квартиру відповідач був позбавлений права володіння, користування та розпорядження своєю власністю та єдиним житлом. Задовольняючи позовні вимоги у справі № 337/1565/22, суд встановив факт порушення прав ОСОБА_1 як співвласника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав. Враховуючи вищевказане, відповідач не мав можливості використовувати квартиру за призначенням і таким чином споживати ті комунальні послуги, які заявлені позивачем до стягнення, оскільки з листопада 2020 року і до квітня 2024 року комунальні послуги споживали інші співвласники квартири, які і мають солідарний обов`язок оплатити їх вартість В цій справі за обставин, які склалися між сторонами і встановлені в рішеннях суду, необхідним є крім іншого, доведення факту споживання відповідачем комунальних послуг. На нашу думку, позивачем не доведено належними і допустимими доказами підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених відповідачем за послуги ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» у розмірі 1184,26 за період: червень 2022 р. - червень 2025р., оскільки послуга «поводження з побутовими відходами» розраховується з урахуванням зареєстрованих у квартирі осіб, тариф встановлено у розмір 39,69 грн. за одну особу. Як вбачається з долученого до позову рахунку на сплату за послугу з поводження з побутовими відходами за червень 2025 року, ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» здійснює нарахування за послугу, виходячи з п`яти зареєстрованих у квартирі осіб. Крім того, до позовної заяви у новій редакції, яка зареєстрована судом 05.09.2025, позивачем долучена копія розрахунків ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зазначено про кількість зареєстрованих – п`ять осіб. Як зазначалося вище та підтверджується копією паспорту відповідача, останній був знятий з реєстрації в 2020 році позивачем, не зареєстрований до теперішнього часу у квартирі, не проживав в ній фактично у спірному періоді, отже послугами ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» не користувався, нарахування на нього не здійснювалися. У розрахунках до позову, ОСОБА_2 вказує, що всього він сплатив на користь ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» 7105,56 грн. Зі змісту таблиці 3 «Суми погашень позивачу іншими співвласниками», яка долучена до позовної заяви в новій редакції від 05.09.2025, сума 7105,56 грн. невірно розподілена на п`ятьох співвласників, та у таблиці 4 помилково виокремлена сума боргу у розмірі 1184,26 грн. як сума боргу відповідача. Фактичне нарахуваннями за послуги поводження побутовими відходами, які зроблені ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», як свідчить зміст долучених доказів в цій частині, відбувалося виключно на п`ятьох зареєстрованих у квартирі осіб. Таким чином, у відповідача відсутні підстави для сплати заявленої до стягнення суми за послуги ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» у розмірі 1184,26 грн, оскільки ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підставно не враховувало особу відповідача під час здійснення нарахування за послуги поводження з побутовими відходами у спірному періоді. Щодо стягнення з відповідача комунальних послуг з утримання будинку, які сплачені позивачем на користь ТОВ «Місто для людей» хочу зазначити, що відповідач вважає недоведеним належними доказами необхідність та підстави таких витрат позивачем. окрема матеріали справи не містять договору з ТОВ «Місто для людей» чи іншого доказу договірних відносин з зазначеним виконавцем комунальної послуги з утримання будинку, інших первинних документів (актів приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг тощо), які б свідчили про надання послуг, їх обсяг, тарифи, розмір плати за послугу, порядок оплати. З цих підстав відповідач вважає вимогу про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 2200,35 грн. в порядку регресу, оплачених позивачем на користь ТОВ «Місто для людей» за послугу з утримання необґрунтованою. Щодо стягнення боргу в частині вартості послуг з теплопостачання в розмірі 5087,18 грн. відповідач зазначає наступне. Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлений перелік житлово-комунальних послуг, зокрема до них належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ст. 6 вказаного вище Закону № 2189-VIII). Як було зазначено вище, відповідач ОСОБА_1 був позбавлений правомочності користування своєю власністю, зокрема спірною квартирою АДРЕСА_2 , а отже і не отримував таку комунальну послугу, як постачання теплової енергії, яка, згідно з наданих позивачем документів була надана за адресою квартири. Таким чином, підстав для стягнення з відповідача грошових коштів за неотриману відповідачем послугу з постачання теплової енергії немає. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається як на підставу позову на ті обставини, що ОСОБА_1 є власником однієї шостої частки квартири, тож в силу положень ст. 322, 360 ЦК України має обов`язок нести витрати на утримання майна у розмірі відповідно до своєї частки. В той же час, судовими рішеннями, про які вказував відповідач вище, встановлені обставини втручання позивачем у право власності відповідача, зокрема і в частині користування майном. Протиправно позбавивши відповідача права користування майном, позивач фактично втратив право на відшкодування вартості частини комунальних послуг, які надавалися за адресою спільного майна, оскільки внаслідок недобросовісних дій позивача відповідач був позбавлений можливості споживати послуги з теплопостачання, користуватися послугами вивозу сміття та утримання будинку. Просить суд, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.12.2025 від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що в провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (в порядку регресу).Відповідно до ст. 179 ЦПК України, позивач має право подати суду відповідь на відзив, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Ознайомився з відзивом відповідача 27.11.2025р., строк для подання відповіді на відзив закінчується 29.11.2025р. який припадає на вихідний день. Відповідно до ч.З ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким чином, строк на подання відповіді на відзив закінчується 1.12.2025р. Вимоги відповідача, викладені у відзиву на позовну заяву, мною частково не визнаються та надаю наступні пояснення на відзив відповідача. Представник відповідача зазначає, що відповідач з моєї вини став безхатьком, що не відповідає дійсним обставинам справи. При цьому відповідач умовчує той факт, що відповідно до рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22 липня 2020 року справа ЄУН 337/5708/19 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , отримав грошову компенсацію вартості належної йому 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 в розмірі 97 746,66грн. (дев`яносто сім тисяч сімсот сорок шість гривень 66 копійок), яка була внесена на депозитний рахунок ОСОБА_2 . Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2021р. рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2020р. скасовано в частині задоволення позову про припинення 1/6 частки ОСОБА_1 та визнання права власності на цю частку за ОСОБА_2 , а також в частині покладення обов`язку на ТУ ДСА в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію цієї частки у сумі 97746,66грн. та відмолено в задоволені цих позовних вимог. Цією ж постановою суду здійснено поворот виконання рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.07.2020р. в частині отримання ОСОБА_1 суми депозиту в розмірі 97746,66грн, стягнуто цю суму з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Дана постанова набрала законної сили 09.12.2021р. і є обов`язковою для виконання. До наступного часу відповідач цю суму не повернув. Зазначене вбачається з постанови Запорізького апеляційного суду від 18.10.2024 справа ЄУН 337/285/24. Я приймав міри щодо до його місцезнаходження, ні в якому під`їзді він не мешкав, що було встановлено співробітниками відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області. Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження по справі від 18.09.2025 встановлений позивачу строк для подання відповіді на відзив 2 (два) дні з дня отримання копії відзиву. В порушення частини п`ятою статті 178 ЦПК України представник відповідача не направив мені відзив на позовну заяву. З відзивом відповідача я ознайомився в суді 27.11.2025р. Щодо послуг з поводження з побутовими відходами, вважаю за необхідне зазначити, що відповідач постійно користується послугами ТОВ «ВЕЛЬТУМ- ЗАПОРІЖЖЯ», але так як він був знятий з реєстрації за адресою квартири та до наступного часу не зареєструвався, нараховуються послуги виходячи з п`яти зареєстрованих у квартирі осіб, тому в частині зазначених вимог мої позовні вимоги будуть зменшені. Щодо стягнення з відповідача комунальних послуг з утримання будинку. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.20І7 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» було визначено переможцем конкурсу на управителя багатоквартирних будинків за двома лотами в місті Запоріжжя. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» від імені співвласників багатоквартирного будинку укладено заступником голови Запорізької міської ради Бородаєм О.М., уповноваженим на укладання цього договору пунктом 6 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 Хе520. Вартість послуг за Договором 4,22 грн. за 1 квадратний метр загальної площі житлового приміщення в будинку. Квартира АДРЕСА_2 має загальну площу 84,58 кв.м., у зв`язку з чим, вартість послуги за місяць складає 356,93 грн. (84,58 х 4,22). Зазначене підтверджується актами взаєморозрахунків та рахунком на оплату житлово-комунальних послуг, де зазначений тариф 4,22 за один квадратний метр, загальна площа квартири - 84,58 грн. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право не платити за комунальні послуги (крім постачання теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності у житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів. Факт такої відсутності має бути підтверджено. 02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб- сайті органу місцевого самоврядування та на власному офіційному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, у зв`язку з чим з 02.10.2021 вказані договори вважаються укладеними. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач незвільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до , укладення відповідного договору.Тому позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача в порядку регресу заборгованість за житлово-комунальні послуги: постачання теплової енергії та за утримання будинку та прибудинкової території, законні та обґрунтовані.

04.12.2025 від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить зменшити суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в порядку регресу в розмірі 7287,53 грн, стягнути з відповідача витрати пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на правничу допомогу.

05.12.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які мотивовані тим, що В провадженні Хортицького районного суду міста Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення платежів за комунальні послуги в порядку регресу. 01.12.2025 року позивачем надіслано до суду відповідь на відзив. Обґрунтовуючи подання відповіді на відзив з порушенням строку, позивач посилався на обставини того, що йому не було надіслано копії відзиву на позовну заяву стороною відповідача, про відзив він дізнався після ознайомлення з матеріалами справи (27.11.2025 року). Вказане не відповідає дійсності, оскільки представником відповідача відзив на позовну заяву був направлений представнику позивача – адвокату Мєдвєдєвій А.В. (копія квитанції про надсилання долучена до відзиву), яка має особистий кабінет в Електронному суді та копії документів якої містяться в матеріалах справи. Тож відповідач вважає, що виконав вимоги процесуального закону в цій частині в повному обсязі і підстави для продовження позивачу строку подання відповіді на відзив у суду відсутні. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кузнецова А.С. отримала в особистому кабінеті Електронного суду відповідь на відзив позивача 1 грудня 2024 року. Ухвалою суду від 18.09.2025 року про відкриття провадження у справі судом встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив 2 (два) дні з дня отримання копії відповіді на відзив. Частиною другою статті 174 ЦПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Отже, заперечення на відповідь на відзив є останнім (за строком) процесуальним документом, який подається стороною до розгляду справи по суті.Судове засідання у справі призначено на 08.01.2025, тож, на думку представника відповідача, хоча судом і надано відповідачу достатньо стислі строки для подання заперечення на відповідь на відзив, однак з урахуванням принципів пропорційності в цивільному судочинстві та змагальності, зокрема в частині рівності учасників процесуальних правах (ст. 11, 12 ЦПК України), заперечення на відповідь на відповідь на відзив подається завчасно до початку розгляду справи по суті, з порушенням встановленого судом строку на один день з проханням суду його продовжити до 04.12.2025 року. На нашу думку, викладені у відповіді на відзив заперечення та аргументи позивача про необхідність оплати комунальних послуг навіть за період невикористання власником свого майна, його фактичної відсутності у квартирі, не спростовують доводів відповідача ОСОБА_1 , які викладені у відзиві на позовну заяву, який посилався на протиправне позбавлення його права користування своєю часткою у квартирі у спірному періоді, усунення від права власності як титульно, так і фактично, а саме з 10.11.2020 року позивач за погодженням з іншими співвласниками зняли відповідача з реєстрації за адресою квартири, чинив перешкоди у користуванні власністю до фактичного вселення 05.04.2024, а до цього часу отримав право власності на одну шосту частку відповідача у квартирі. Отже, відповідач був позбавлений права власності, не мав доступу до квартири і така відсутність була вимушеної, спричиненою активними діями позивача та інших співвласників, а не добровільною тимчасовою відсутністю відповідача (наприклад, як відпустка чи відрядження, наявність іншого житла тощо). Відповідач зі своєї сторони вчиняв активні дії щодо вселення в квартиру (справа № № 337/1565/22) саме для того, щоб користуватися своєю власністю, житлом і комунальними послугами, якими за час відсутності відповідача, користувалися інші співвласники. Таким чином, відповідач зауважує, що у нього не виникло обов`язку зі сплати за комунальні послуги, які спожито іншими співвласниками за його відсутності, тож і тягар сплати за комунальні послуги має бути розподілений між іншими співвласниками і позивачем, які за час вимушеної протиправної відсутності відповідача користувалися комунальними послугами. На нашу думку, вказане свідчить про відсутність факту порушення прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові. Статтями 358, 361 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Однак, в порушення вказаних норм відповідач, як співвласник квартири, не міг у спірному періоді реалізовувати правомочності власника, користуватися квартирою, був позбавлений єдиного житла. Натомість як свідчать обставини, встановлені в рішеннях суду зазначених вище справ, позивач, як співвласник квартири, зловживав своїм правом, використовував його на зло іншому співвласнику – відповідачу, чинивши перешкоди у користуванні та розпорядженні майном. Вказане підтверджується тим, що позивач в рамках виконавчого провадження № 68546334 (стягувач – ОСОБА_2 , боржник – ОСОБА_1 ) за поданням приватного виконавця Сколибога О.С. вже ініціював звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 30.06.2023 у справі № 337/5708/19 суд відмовив в задоволенні подання, посилаючись на ч.7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на єдине житло боржника не здійснюється, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Отже на час розгляду подання сума боргу не перевищувала встановленої в законі, що унеможливило звернення стягнення на частку в квартирі відповідача (копія ухвали додається та міститься за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/111908950). Про вказане також свідчать судові справи № 337/285/24, № 337/3799/25 про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних витрат, а також ця справа. Очевидними та встановленими обставинами є те, що сторони тривалий час перебувають в конфліктній ситуації, не можуть вирішити питання мирного володіння та користування спільною частковою власністю, не спілкуються між собою, питання спільного користування власністю вирішують в судовому порядку, про що свідчать непоодинокі судові справи. Крім того, позивач, як на підставу позову для стягнення в порядку регресу понесених ним витрат посилається на ст. 360 ЦК України, яка регулює утримання майна, що є у спільній частковій власності.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08.01.2026 було прийнято до судового розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

21.01.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кузнецової А.С. надійшов відзив на позовну заяву, стосовно зменшення позовних вимог, В провадженні Хортицького районного суду міста Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення платежів за комунальні послуги в порядку регресу. 08.01.2026 року суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_2 про. зменшення позовних вимог, вирішив в подальшому розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог, надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк для складання відзиву на заяву про уточнення позовних. В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд залишити без розгляду вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суму боргу за послуги ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ» за період з червня 2022 по червень 2025 року. Остаточні позовні вимоги ОСОБА_2 складаються з сум за житлово-комунальні послуги, які були ним сплачені з червня 2022 року по червень 2025 року за адресою АДРЕСА_1 , а саме за постачання теплової енергії та абонплати за опалення (Концерн «Міські теплові мережі») в розмірі 30 523,10 грн. та утримання будинку (ТОВ «Місто для людей») в розмірі 13 202,10 грн., а всього 43 725,20 грн. Одну шосту частину, а саме 7287,53 грн., сплаченої позивачем за житлово-комунальні послуги суми ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача, як співвласника квартири. У попередніх заявах по суті справи відповідач викладав свої доводи щодо відсутності підстав для стягнення з нього в порядку регресу вказаної суми боргу. Позивач не був зобов`язаний в силу закону як співвласник, частка якого визначена, сплачувати за комунальні послуги у частці відповідача. Позивач помилково вважає, що у нього виник солідарний обов`язок сплачувати житлово-комунальні послуги за інших співвласників, зокрема в межах частки відповідача. Стаття 541 ЦК України визначає, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Враховуючи, що частки у праві власності співвласників визначені, солідарного обов`язку у позивача по оплаті комунальних послуг за відповідача в обставинах, що склалися, не виникло. Відповідач ОСОБА_1 надав докази, що долучені нами до відзиву на позовну заяву, які підтверджують аргументи відповідача про те, що у спірний період із-за неправомірних дій позивача, як-то перешкоджання користування квартирою шляхом фактичного виселення, зняття з реєстрації, відповідач не мав об`єктивної можливості не з власної волі користуватися своєю часткою у квартирі. Вказані обставини встановлені в судових рішеннях, посилання на які є у відзиві та долучалися до нього. Таким чином, відповідач зауважує, що у нього не виникло обов`язку зі сплати за комунальні послуги, які спожито іншими співвласниками за його відсутності, тож і тягар оплати за комунальні послуги має бути розподілений між іншими співвласниками і позивачем, які за час вимушеної не з власної волі відсутності відповідача користувалися комунальними послугами. На нашу думку, вказане свідчить про відсутність факту порушення прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові. Щодо доказів, які долучені до позовної заяви, які обґрунтовують здійснення оплат позивачем, хочу звернути увагу суду на таке. В обґрунтування понесених витрат на оплату послуг з опалення позивачем надано платіжні інструкції, серед яких є такі, що не підтверджують оплату позивачем послуг з опалення. Зокрема, платіжна інструкція № 307417821382 від 150323 на суму 2382,17 грн. та платіжна інструкція №310117834674 від 11.04.2023 на суму 1673,48 грн. не містять інформації про призначення платежу та отримувача грошових коштів Концерну «Міські теплові мережі». Платіжна інструкція № А52Х-АН3К-КН83-Х90Е від 16.05.2023 на суму 24,00 грн. не свідчить про оплату послуг саме позивачем, оскільки платником вказано ОСОБА_1 . Таким чином, сума витрат позивача на послуги з опалення у розмірі 30 523,10 грн. не підтверджена документально та має бути зменшена на 4079,65 грн. (2382,17+1673,48+24,00) і складе після цього 26 443,45 грн. В обґрунтування понесених витрат на оплату ТОВ «Місто для людей» за послуги з утримання будинку позивачем надано платіжні інструкції, серед яких є також такі, що не підтверджують оплату позивачем послуг. Зокрема в платіжній інструкції № АННТ-10КН-972В-9411 від 16.05.2023 на суму 356,93 грн. вказаний інший платник – ОСОБА_5 , що підтверджує необґрунтоване включення цієї суми в загальну суму понесених витрат позивача. Крім того, в платіжних інструкціях № 307417940462, від 15.03.2023 на суму 359,93 грн., № 310117885904 від 11.04.2023 на суму 359,92 грн. відсутня інформація про призначення платежу та отримувача грошових коштів ТОВ «Місто для людей». Таким чином, понесені витрати позивача на оплату послуг з утримання будинку в розмірі 13 202,10 грн. не підтверджуються та мають бути зменшені на суму 1076,78 грн. і складуть після цього суму 12 125,32 грн. Позивач просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8200,00 грн. На підтвердження вказаного надає копію договору з адвокатом Мєдвєдєвою А., яка зобов`язувалася надати консультацію, вивчити документи клієнта та скласти позовну заяву та відповідь на відзив (п. 1.1.) За умовами договору вартість послуг зі складання позовної заяви – 5700,00 грн, а відповіді на відзив – 2500,00 грн (п. 3.1). На підтвердження витрат позивача на правничі послугу надані акти від 13.08.2025 року на суму 5700,00 грн. та від 01.12.2025 на суму 2500,00 грн, а також квитанції, що підтверджують здійснення позивачем оплату послуг адвоката. Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7287,53 грн. Отже, сума витрат позивача на правничу допомогу в цій справі у розмірі 8200,00 грн. є більшою за суму боргу відповідача, за стягненням якої він звернувся до суду, що, на нашу думку, є непропорційним та неспівмірним до предмета спору в цій справі. Просить суд, Відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що В провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (в порядку регресу) Вимоги відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву про зменшення позовних вимог, мною не визнаються тому надаю Суду наступні пояснення щодо відзиву відповідача. Оскільки особовий рахунок № НОМЕР_4 на оплату комунальних послуг є єдиним, а договори з постачальниками послуг не розділені, я був змушений оплачувати рахунки в повному обсязі, щоб уникнути утворення заборгованості, нарахування пені, та звернення стягнення на майно (квартиру) через суд з боку виконавців послуг. Твердження відповідача про те, що я, ОСОБА_2 , не бувзобов`язаний сплачувати його частку, я вважаю помилковим. Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на утримання майна. Сталі правові висновки Верховного Суду підтверджують, що стаття 360 ЦК України покладає обов`язок по утриманню майна на всіх співвласників. Виконання цього обов`язку одним із них є підставою для регресної вимоги до іншого співвласника, незалежно від наявності між ними окремого договору про солідарність, оскільки обов`язок випливає з самого статусу власника.Оскільки нарахування здійснювалися на об`єкт нерухомості в цілому (єдиний особовий рахунок), несплата частки відповідача призвела б до накопичення боргу на всій квартирі, що загрожує моїм правам як співвласника. Таким чином, сплативши повну суму, я виконав спільний обов`язок і, згідно зі ст. 544 ЦК України, отримав право регресної вимоги до відповідача пропорційно його частці. Враховуючи викладене, твердження відповідача про те, що я не набув права регресної вимоги, вважаю помилковим та такими, що суперечать фактичним обставинам справи. Щодо тверджень відповідача про відсутність обов`язку сплачувати кошти через не проживання, хочу зазначає наступне. Аргументи відповідача ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, оскільки він намагається відокремити право користування майно від обов`язку по його утриманню, що прямо суперечить приписам ст. 317, 322, 360 ЦК України. Відповідно до ч.2 статті 317 ЦК України визначено, що на зміст права власності не впливає на місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ст. 319 та ст. 322 ЦК України, власність не лише надає права, а й зобов`язує. Підтвердженням викладених норм може слугувати стала судова практика, яка викладена у постановах Верховного суду з аналогічних справ, наприклад: відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, не проживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє особу від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг. . Щодо заперечень відповідача про відсутність призначення платежу у певних квитанціях. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Для додаткового підтвердження оплати послуг теплопостачання за лютий та березень 2023 року саме мною, а не відповідачем, додаю наступні документи: Платіжні документи для оплати послуг з постачання теплової енергії - «Рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії лютий 2023» на суму 2382,17 грн. та «Рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії березень 2023» (на суму 1673,48 грн.), в яких зазначені суми до сплати(додаються до відповіді на відзив); Банківські виписки за моїм картковим рахунком № НОМЕР_5 (додається до відповіді на відзив) за період 01/04/2023-30/04/2023 та період01/03/2023-01/04/2323, у яких зафіксовано списання ідентичних сум у відповідні дати (11.04.23 та 15.03.23) на користь постачальника послуг. Акт взаємних розрахунків з постачальником послуги теплопостачання (наявні в матеріалах справи) письмова відповідь від.07.08.2025 №Ж/236/3Г від Концерну ”Міські теплові мережі” на заяву про надання інформації щодо взаємних розрахунків окремо за вказані вище періоди надання та сплати послуг(додається до відповіді на відзив). Також стосовно ТОВ «Місто для людей». Для додаткового підтвердження оплати послуг з обслуговування будинків за лютий та березень 2023 року саме мною, а не відповідачем, додаю наступні документи: Банківські виписки за моїм картковим рахунком № НОМЕР_5 (додається до відповіді на відзив) за період 01/04/2023-30/04/2023 та період01/03/2023-01/04/2323, у яких зафіксовано списання ідентичних сум у відповідні дати (11.04.23 та 15.03.23) на користь постачальника послуг. Акт взаємних розрахунків з керуючою компанією ТОВ «Місто для людей» (наявні в матеріалах справи), в яких зазначені суми нарахування та сплати вказаних періодів і які збігаються з сумами списання за банківськими виписками. Розмір платежів у наданих документах збігається з сумами, вказаними у рахунках (повідомленнях) та актах звірки взаєморозрахунків про оплату послуг за відповідні періоди(без урахування комісії банку за проведені операції в розмірі 3 грн.). Таким чином, посилання відповідача на відсутність тексту у графі "призначення платежу" є надмірним формалізмом та спробою уникнути відповідальності Стосовно платіжної інструкції № А52Х-АН3К-КН83-Х90Е від 16.05.2023 на суму 24,00 грн. та в платіжній інструкції № АННТ-10КН-972В-9411 від 16.05.2023 на суму 356,93 грн. дійсно вказаний інший платник – ОСОБА_1 Факт здійснення транзакції з карткового рахунку ОСОБА_1 (третьої особи) не спростовує того факту, що грошові кошти належали мені. Через технічні причини (проблеми з банківським додатком) я передав готівку ОСОБА_1 , який за моїм проханням виконав технічну операцію переказу. Дані обставини повністю підтверджуються Поясненнями третьої особи, поданими до суду (додаються до цієї відповіді). У своїх поясненнях власник картки ОСОБА_1 чітко зазначає, що діяв як технічний посередник і отримав кошти від мене готівкою та не заявляє самостійних вимог на ці кошти . Згідно зі ст. 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу. Таким чином, відповідно до платіжних інструкцій про сплату за житлово-комунальні послуги, банківських виписок та пояснень третьої особи за період червень 2022 р. – червень 2025 р. мною було виконано оплату в розмірі 43725,20 грн. (30523,10 (за постачання теплової енергії та абонентську плату (опалення) + 13202,10 (послуги за утримання (управління) будинку). Доля в оплаті відповідача 1/6 частина з оплачених мною житлово-комунальних послуг за квартиру складає 7287,53 грн. (43725,20 грн. * 1/6 = 7287,53). Тому мої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача в порядку регресу заборгованість за житлово-комунальні послуги: постачання теплової енергії та за утримання будинку та прибудинкової території, законні та обґрунтовані. 5. Щодо судових витрат За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Документи докази про надання правничої допомоги наявні в матеріалах справи. 1. Розмір витрат підтверджується детальним описом робіт (підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, консультації). Справа про регрес за комунальні послуги вимагає детального розрахунку за кожен місяць та перевірки нарахувань по кожному виду послуг окремо. Обсяг роботи адвоката є цілком пропорційним складності справи. Як зазначалося в матеріалах справи, я намагався вирішити спір мирним шляхом (досудова вимога надана в матеріалах справи). Якби відповідач виконав свій обов`язок вчасно, я не мав би потреби звертатися до адвоката. Таким чином, витрати на правничу допомогу є прямим наслідком недобросовісних дій відповідача. Відповідач заявляє про «не співмірність», проте не надав суду власного розрахунку вартості аналогічних послуг адвоката, який би свідчив про завищення ціни. Сама по собі різниця між сумою боргу та сумою витрат на юриста не є підставою для їх зменшення (згідно з правовою позицією Верховного Суду). Просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку регресу заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 7287 грн. 53 коп, витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 позов підтримала, просила позовні вимоги задоволити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кузнецова А.С. заперечували щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази суд встановив наступне.

Згідно Свідоцтва № 6853 від 15.04.1999 про право власності на житло, виданого Хортицькою районною адміністрацією, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності – ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Згідно з Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.12.2021 Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2020 у цивільній справі ЄУН 337/5708/19 скасовано в частині задоволення позову про припинення 1/6 частки ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 та визнання права власності на цю частку за ОСОБА_2 .

Предметом спору у цій справі є стягнення понесених витрат з оплати житлово-комунальних послуг у порядку регресу у період з червня 2022 року по червень 2025 року, що складаються з послуг: Концерну «Міські теплові мережі» за постачання теплової енергії в розмірі 30523,10 грн; ТОВ «Місто для людей» за на утримання будинку в розмірі 13202,10 грн. За вищевказаний період позивачем за надані житлово-комунальні послуги, було сплачено 43725,20 грн (30523,10 грн + 13202,10 грн). Вказане підтверджується копіями рахунків, платіжних інструкцій, актами звірки взаємних розрахунків Концерну «Міські теплові мережі», ТОВ «Місто для людей», розрахунком заборгованості, наданим позивачем. Розмір платежів у наданих документах збігається з сумами, вказаними у рахунках (повідомленнях) та актах звірки взаєморозрахунків про оплату послуг за відповідні періоди. Доля в оплаті відповідача 1/6 частина з оплачених житлово-комунальних послуг складає 7287,53 грн (43725,20 * 1/6 = 7287,53 грн).

Тобто, позивач є особою, яка сплачує комунальні послуги з метою утримання вищевказаного об`єкта нерухомого майна.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи власником 1/6 частки, у період з червня 2022 року по червень 2025 року, не сплачував житлово-комунальні послуги, про що ним було зазначено у судовому засіданні. Належних і допустимих доказів, які б підтверджували інше або спростовували б доводи позивача відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно та вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.03.2019 у справі №521/3743/17-ц, провадження №61-26462св18, від 19.08.2020 у справі №703/2200/15-ц, провадження №61-7289св20 та від 15.04.2021 у справі №638/5001/17, провадження №61-18650св20.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідно до закону зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем платіжні доручення про здійснення ним оплати за отримані комунальні послуги свідчать про сплату ним за послуги за період з червня 2022 року по червень 2025 року.

Доводи відповідача, викладені у відзиві є неспроможними, суперечать вимогам ч. 1 ст. 322 ЦК України.

Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Цей обов`язок виникає з моменту набуття права власності і не залежить від фактичного проживання чи наявності конфліктів. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що співвласник квартири повинен сплачувати витрати на управління та комунальні послуги пропорційно своїй частці, незалежно від того, чи проживає він там фактично. Факт чинення перешкод іншими співвласниками є окремим правопорушенням, яке вирішується в судовому порядку (позовом про вселення або усунення перешкод тощо), але воно не скасовує обов`язок власника платити за опалення, управління будинком та інші загальнобудинкові послуги.

При цьому, доказів, у розумінні статей 77, 78 ЦПК України щодо неправильності складеного позивачкою розрахунку з оплати житлово-комунальних послуг, підтвердженими належними, достовірними та достатніми доказами, відповідачем не надано, інший розрахунок, який б спростовував нараховані суми сплачених житлово-комунальних послуг, підтверджений доказами, передбаченими ст. 77, 79, 80 ЦПК України, суду також не надано, відтак, розрахунок наданий позивачем, в обґрунтування якого надано копії рахунків, платіжних інструкцій, акти звірки взаємних розрахунків Концерну «Міські теплові мережі», ТОВ «Місто для людей», визнаються судом як належні та достовірні докази.

За таких обставин, суд вважає що вимоги позивача про стягнення понесених витрат з оплати житлово-комунальних послуг у порядку регресу підтверджені належними та допустимими доказами.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 1211,20 грн слід залишити за позивачем.

Вирішуючи клопотання позивача про стягнення із відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правову допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг)

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До позовної заяви долучено копії: договору про надання правничої допомоги від 05.08.2025, укладеного ОСОБА_2 з адвокатом Мєдвєдєвою А.В.; актів приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 05.08.2025 від 13.08.2025 та від 01.12.2025, у відповідності до яких позивачу адвокатом Мєдвєдєвою А.В. надано юридичні послуги на загальну суму 2500,00 грн та 57000,00 грн; квитанцій до платіжних інструкцій про переказ коштів № 3708401 від 13.08.2025 на суму 5700,00, та № 4050233 від 01.12.2025 на суму 2500,00 грн, відповідно до яких позивач ОСОБА_2 перерахував кошти за правничу допомогу адвокату Мєдвєдєвій А.В.

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним із складністю справи, тому є доцільним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 , понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 8200,00 гривень.

Керуючись ст. 4, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 15, 16, 322, 360, 526, 544 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в порядку регресу заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7287,53 грн (сім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 53 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 8200,00 грн (вісім тисяч двісті гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 06.03.2026.

Суддя Г.Б. Калугіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua