Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №946/4737/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4737/25

Провадження № 2-а/946/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

24.06.2025 року до суду найшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, яким просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/6647 від 08.06.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 27 травня 2025 року під час дії особливого періоду, воєнного стану та мобілізації о 09 год. 40 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 співробітниками Національної поліції України був доставлений громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як порушник правил військового обліку. Під час розгляду справи було встановлено, що даний громадянин перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причиною «розшуку» є підстава, наче Позивач не оновив військово-облікові дані вчасно. Вказує, що оновив свої військово-облікові дані через застосунок «Резерв+» вчасно. 08.06.2025 р. ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 було винесено постанову №1/6647 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. Наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення не складався. Позивач вважає, що дії відповідача, неправомірні, так як позивач не порушував Закон України «Про військовий обов?язок та військову службу» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних і резервістів, а Відповідачем було грубо порушено законодавство, особливо КУпАП. Зазначає, що ним було виконано приписи абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та в добровільному порядку зареєстровано свій електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного чи резервіста. Також вказує, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не вказано, які саме правила щодо військового обліку порушено. На підставі вказаного просив закрити провадження по справі.

27.06.2025 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відкрито провадження у справі.

10.12.2025 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання представника позивача та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 докази, які стали підставою для складання оскаржуваної постанови.

11.02.2026 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відзив на позовну заяву, якою просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та оскаржувану постанову залишити в силі, мотивуючи тим, що 27 травня 2025 року, під час дії особливого періоду, воєнного стану та мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками поліції, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_3 Е2120804 від 09.05.2025 року, було супроводжено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як такого, що не оновив (уточнив) свої військово-лікові персональні дані. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. На підставі цього був складений протокол про адміністративне правопорушення №1160 від 27.05.2025 року стосовно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були доведені його права та обов?язки. Бажання отримати допомогу фахівця з права позивач не заявляв, бажання надати пояснення та зауваження під час складення протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 не виникло. Під час складення протоколу позивачу було доведено про дату та час розгляду справи, а саме 08.06.2025 року. 08.06.2025 року під час розгляду адміністративної справи було досліджено докази порушення позивачем правил військового обліку, а саме встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у визначений законом строк не оновив (уточнив) свої облікові (персональні) дані, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а саме пп.2 п. 1 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП за №1/6647 від 08.06.2025 року. Останнім днем, в який громадянин ОСОБА_1 повинен був уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні (далі «уточнити персональні данні») є 16.07.2024 року.

Поважними причинами не уточнення у встановлений законом строк персональних даних ОСОБА_4 не вказав. Тобто ОСОБА_4 у будь-який із передбачених законом способів, у встановлений законом строк 60 днів, в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, безпідставно не уточнив адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні, чим порушив вимоги чинного законодавства. Таким чином, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №1/6647 від 08.06.2025 року винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник надав до суду клопотання, яким просив розгляд справи здійснити за їх відсутності, на задоволенні позову наполягає.

В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про відкладення розгляду справи не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність .

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

У силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як встановлено матеріалами справи, 08.06.2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1/6647, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно якої, 27 травня 2025 року під час дії особливого періоду, воєнного стану та мобілізації о 09 год. 40 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 співробітниками Національної поліції України був доставлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як порушник правил військового обліку. Під час розгляду справи було встановлено, що даний громадянин перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 N?E212 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18.05.2024 року, в статті 1 Прикінцевих та перехідних положень встановлено: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: У разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності); У разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності). Останнім днем, в який громадянин ОСОБА_1 , зобов?язаний був уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні (далі «уточнити персональні данні») є 16.07.2024 року. Поважних причин не уточнення у встановлений законом строк персональних даних громадянин ОСОБА_1 не вказав, тобто у будь-який із передбачених законом способів, у встановлений законом строк 60 днів, в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, безпідставно не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні данні, чим порушив вимоги чинного законодавства. Таким чином. своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а саме пп.2 п.1 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Так, згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, за порушення яких існує заборона.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону №3543, особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543.

Так, абзац 2 частини 3 статті 22 Закону №3543 передбачає, що військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

За приписами абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.

Цим Законом положення частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно з якою, зокрема, встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:

- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;

- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

З наведеного вбачається, що позивач з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року мав обов`язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Відтак, позивач мав обов`язок протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані.

Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

На спростування оскаржуваної постанови позивач надав до суду скріншот із застосунку «Резерв+», однак суд не приймає до уваги вказаний документ в якості належного та достатнього доказу, виходячи з того, що вказаний скріншот не є повним та не містить у собі повної та достатньої інформації, яка б свідчила про те, що позивач своєчасно оновив свої облікові дані. Зокрема, наданий суду скріншот із за стосунку «Резерв+» не містить дати уточнення даних, без чого суд позбавлений об`єктивної можливості встановити доведеність доводів позивача або спростувати обставини, викладені в оскаржуваній постанові.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача в частині не складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відносно позивача ОСОБА_1 27.05.2025 року був складений протокол про адміністративне правопорушення №1160.

Інших доказів на спростування оскаржуваної постанови позивач до суду не надав.

Відтак, позивачем не доведено належними та достатніми доказами своєчасність уточнення своїх військово-облікових даних у встановлені законом строки та способи.

В свою чергу, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова № 1/6647 від 08.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесена відносно ОСОБА_1 на підставі та в межах повноважень, наданих представнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним законодавством України, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 1/6647 від 08.06.2025 року – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.03.2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус