Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №587/1701/25 — Сумський апеляційний суд

Справа № 587/1701/25

Номер провадження 22-ц/816/1552/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Петен Я. Л.

суддів: Замченко А.О., Черних О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 грудня 2025 року у складі судді Фоменко І.М. ухваленого в м. Суми

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом.

Свої вимоги мотивувало тим, що 11 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках яких реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1347-2238. Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор С8185 для підписання кредитного договору та для підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 17200 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена відсоткова ставка - 1,20 % в день; стандартна відсоткова ставка - 1,50 % в день. Кредитні кошти були надані відповідачу на рахунок, вказаний в особистому кабінеті, на підтвердження чого надано довідку АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay на карту отримувача. Відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

У подальшому відповідач порушила умови кредитного договору і не повернула в повному обсязі кредит, внаслідок чого станом на 24 лютого 2025 року загальний розмір заборгованості становить 78020 грн 71 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16160 грн 23 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 61860 грн. 48 коп. Кредитодавець прийняв рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності шляхом часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 4309 грн 28 коп. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 73711 грн 43 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16160 грн 23 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 57551 грн 20 коп.

Посилаючись на вказані обставити, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором №1347-2238 від 11 лютого 2024 року у розмірі 73711 грн 43 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16160 грн 23 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 57551 грн 20 коп.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 грудня 2025 року позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року у розмірі 4911 грн 49 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 201 грн 66 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту укладення між сторонами кредитного договору, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Суд вважав, що з відповідача не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, оскільки вона має право на пільги як дружина військовослужбовця відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

08 січня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач, порушивши умови кредитного договору, на власний розсуд та усупереч графіку платежів здійснила часткову оплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 12288,51 грн, а саме: 23 березня 2024 року у розмірі 4096,19 грн, 09 березня 2024 року у розмірі 4096,19 грн, 23 лютого 2024 року у розмірі 4096,19 грн. У подальшому відповідач не здійснювала оплати заборгованості у зв`язку із чим виникла прострочена заборгованість як за тілом кредиту так і за процентами. Суд першої інстанції не дослідив графік платежів за кредитним договором та наданий розрахунок заборгованості і помилково зарахував всі суми платежів у розмірі 12 288 грн 51 коп. як погашення основної суми боргу.

Вказує, що чоловік відповідача був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу у період з 01 липня 2022 року по 06 квітня 2023 року, у подальшому був звільнений з лав Збройних сил України у запас. Зазначений період не охоплює період дії кредитного договору, оскільки він не був ще укладений. З 28 травня 2024 року чоловік відповідача проходив військову службу за контрактом. Звертає увагу суду на те, що у період з 28 травня 2024 року і по день звернення позивачем до суду, чоловік відповідача не приймав участі у заходах, що є необхідними для здійснення оборони України від збройної агресії російської федерації, а тому до відповідача, як дружини військовослужбовця, не підлягає застосуванню пільга, передбачена п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Борох В.М., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що з розрахунку заборгованості вбачається, що сума основного боргу частково сплачена, а саме у розмірі 12288,51 грн, то сума, яка підлягає стягненню становить 4911,43 (17200-12288,51) грн. Також вважає, що судом першої інстанції було правильно застосовано положення ч. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», отже на відповідача поширюється вказана норма закону, а тому відсотки за кредитним договором № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року не можуть бути стягнуті з відповідача.

Від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на те, що чоловік відповідача проходить військову службу саме за контрактом, а не за мобілізацією, а тому до відповідача, як дружини військовослужбовця, не підлягає застосуванню пільга передбачена п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

11 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С8185, укладено договір про відкриття кредитної лінії №1347-2238 (а.с. 11-18).

За умовами кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором (пункт 2.2. договору). Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.4. договору).

Для укладання цього договору, у порядку встановленими Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (пункт 3.2. договору).

При поданні інформації відповідно до пункту 3.2. цього договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ у ІТС кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно пункту 3.2. цього Договору (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) (пункт 3.3. договору).

У пункті 4.1 договору визначено загальний розмір кредиту: 17200 грн.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою (пункт 4.3 договору).

Пунктом 4.4. договору визначено, що базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Пунктом 4.5. договору визначено, що сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіків платежів. У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця.

У пункті 4.6. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою).

Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту (пункт 4.7 договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 06 грудня 2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування (пункт 4.9 договору).

У пункті 4.11. договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 88820,82 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця (пункт 5.1. договору).

Пунктом 11.8. договору передбачено право позичальника на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем або новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, в тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої позичальнику у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

У реквізитах сторін зазначено електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (пункт 12 договору).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) підписані відповідачем 11 лютого 2024 року одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С8185 (а.с. 19-26).

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 26 на звороті, 28).

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року видача кредиту ОСОБА_1 здійснено за допомогою платіжної системи LiqPay, платіж № 2424795879, сума платежу 17200 грн, card_mask НОМЕР_2 (а.с. 36).

11 лютого 2024 року на картку НОМЕР_2 через систему платежів LiqPay перераховано грошові кошти в сумі 17200 грн за номером договору 1347-2238, ID платежу 2424795879, що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 32-33).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року, станом на 24 лютого 2025 року заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі становить 78020 грн 71 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 16160 грн 23 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 61860 грн 48 коп. (а.с. 34-35).

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 80).

ОСОБА_2 з 02 липня 2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією (а.с. 78-79, 81).

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 6956 від 16 червня 2023 року, ОСОБА_2 в період з 13 серпня 2022 року по 05 жовтня 2022 року, з 10 жовтня 2022 року по 24 жовтня 22 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав у зв`язку з військовою агресією рф проти України - н.п. Покровське, н.п Новосадове Донецької області (а.с.82).

ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 80, на звороті).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С8185 у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» та відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 17200 грн на строк 300 днів зі стандартною процентною ставкою 1,50% в день.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у стягненні із ОСОБА_1 заборгованості в частині заявленого тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Вказана норма закону, в частині поширення визначеної в ній пільги також і на дружин (чоловіків) військовослужбовців, набрала чинності згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» - 18 травня 2024 року.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З матеріалів справи слідує, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з 02 липня 2022 року перебуває на військовій службі за мобілізацією та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідками військової частини від 09 липня 2022 року №5824, від 16 червня 2023 року №6956, від 20 червня 2024 року №1839/1977, від 27 серпня 2025 року № 42 та військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Отже, з огляду на надані відповідачем документи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 , як дружини військовослужбовця, від нарахованих процентів за користування кредитом в розумінні частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Разом з цим, з розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість відповідача за відсотками нарахована банком з 11 лютого 2024 року по 06 грудня 2024 року.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача нарахована з 11 лютого 2024 року, а положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання пільг дружинам (чоловікам) військовослужбовців набрали чинності згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» 18 травня 2024 року, відтак висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 відсотків за кредитним договором за період з 11 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року є помилковим. Протягом періоду з 11 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року ОСОБА_1 зазначеної пільги не мала, а вказана норма закону поширювалася лише на самих військовослужбовців.

Як слідує з матеріалів прави, умовами кредитного договору передбачено: дата видачі кредиту - 11 лютого 2024 року; сума кредиту - 17200 грн; стандартна процентна ставка - 1,50 % за кожен день користування кредитом; строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту - 06 грудня 2024 року.

Проте, на момент укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем договору про відкриття кредитної лінії № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

У справі, що переглядається, договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії № № 1347-2238 укладено 11 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Тому розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами у період з 11 лютого 2024 року до 17 травня 2024 року з урахуванням указаних вище положень закону, виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, що становить 1 %: (17200,00 грн х 1% х 41 день = 7052,00 грн) + (16160,23 грн х 1% х 56 днів = 9049,60 грн) = 16101,60 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що товариством за надання кредиту нараховано комісію, встановлену в п. 4.7 договору, у розмірі 2580 грн (15% від 17200).

Відповідачем на погашення заборгованості було сплачено грошові кошти: 23 лютого 2024 року в сумі 4096 грн 19 коп.; 09 березня 2024 року в сумі 4096 грн 19 коп.; 23 березня 2024 року в сумі 4096 грн 19 коп., всього на загальну суму 12 288 грн 57 коп.

За рахунок суми коштів, внесених відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором (12288,57), товариством було здійснено зарахування вказаних коштів на погашення заборгованості за комісією в сумі 2580 грн, за процентами - 8 668 грн 80 коп., за тілом кредиту - 1039 грн 77 коп.

Щодо сплати відповідачем комісії за надання кредиту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У справі, яка переглядається умовами пункту 4.7 договору про відкриття кредитної лінії №1347-2238 від 11 лютого 2024 року передбачена комісія за видачу кредиту за ставкою 15% від суми виданого кредиту, що складає 2580 грн 00 коп. (17200 грн х 15%).

Аналіз змісту договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначеному у цьому пункті розмірі. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що положення договору про відкриття кредитної лінії №1347-2238 від 11 лютого 2024 року щодо сплати позичальником комісії за видачу кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також апеляційний суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 4.7 договору про відкриття кредитної лінії №1347-2238 від 11 лютого 2024 року, яким встановлені умови про сплату позичальником комісії за видачу кредиту є нікчемними, апеляційний суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Отже, спрямовані позивачем кошти на погашення по комісії в сумі 2580 грн 00 коп., підлягають зарахуванню на погашення процентів за користування кредитом.

Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за процентами за користування кредитом, що підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», становить 4852 грн 80 коп. (16101,60 грн - 8668,80 грн - 2580 грн).

Оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору, то колегія суддів доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 21013 грн 03 коп., з них: 16160 грн 23 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4852 грн 80 коп. - прострочена заборгованість за процентами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Згідно вимог ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення свідчать про те, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України щодо стягуваної суми заборгованості та розміру судових витрат.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 690,38 грн (28,5%).

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 850,26 грн (23,40%).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 грудня 2025 року в частині суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню та в частині судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1347-2238 від 11 лютого 2024 року у розмірі 21013 грн 03 коп. та судові витрати у розмірі 690 грн 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 850 грн 26 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя - доповідач Я. Л. Петен

Судді: А. О. Замченко

О.М. Черних