Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №522/26887/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/540/26

Номер справи місцевого суду: 522/26887/25

Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

правопорушника ОСОБА_1

захисника ОСОБА_1 – адвоката Саінчина С.О.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Саінчин Сергій Олександрович, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. Також з нього стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до адміністративних матеріалів, 05.12.2025 року, о 18 год. 20хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Одеса, по вул. Пантелеймонівська, № 110, під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці маневру та не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2026 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.13).

Не погоджуючись із вказаною вище постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Саінчин С.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП покарання в межах санкції, а саме накладення штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.17-19).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про винність останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, так як обставини скоєння ОСОБА_1 повністю доведені матеріалами справи і не викликають і суду апеляційної інстанції ніяких сумнівів, тим більше, що ОСОБА_1 особисто визнав свою провину у вчиненні ДТП.

Разом з тим, на думку апеляційного суду до правопорушника ОСОБА_1 судом першої інстанції застосовано надто суворе покарання, з огляду на наступні обставини.

Так, у відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

З матеріалів справи вбачається, що в постанові суду першої інстанції відсутні посилання на обставини, які можуть пом`якшити, або підвищити відповідальність ОСОБА_1 , з огляду на те, що при ДТП автомобілі отримали незначні механічні пошкодження, постраждалих людей не було.

Судом не враховано, що раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення останнього права керування транспортними засобами.

Отже, позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є надто суворим, про що вказано вище.

При цьому при накладенні адміністративного стягнення на нього суд в повній мірі не врахував вимог статті 33 КУпАП України, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, тощо.

Обираючи вид адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, позицію потерпілої ОСОБА_2 , а тому приходить до висновку, що необхідним і достатнім адміністративним покаранням для правопорушника ОСОБА_1 буде стягнення у виді штрафу без позбавлення особи права керування транспортними засобами.

Вказані обставини не були належним чином оцінені судом першої інстанції, тому оскаржувана постанова підлягає зміні, в частині призначеного адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 294 КпАП України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржену постанову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2026 року - зміні, в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, із застосуванням до нього більш м`якого адміністративного стягнення - у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, застосування якого буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Саінчин Сергій Олександрович, задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2026 рокуу справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, змінити, в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. що складає 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень) замість позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда