Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №729/1874/25 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №729/1874/25

Суддя: Кузюра В. О.

Справа № 729/1874/25

1-кп/729/59/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270400000201 від 13.10.2025 року відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бобровиця Чернігівської області, громадянина України , не одруженого, освіта незакінчена вища, працюючого , раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участі :прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2024 року у справі № 729/1944/24, що набрала законної сили 03.01.2025, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, зі змістом якої ОСОБА_3 був обізнаним.

Також, ОСОБА_3 постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 31 січня 2025 року у справі № 729/2050/24, що набрала законної сили 11.02.2025, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, зі змістом якої ОСОБА_3 був обізнаним.

Однак 13.10.2025 близько 11 год. 43 хв. ОСОБА_3 достовірно знаючи, що згідно вищевказаних судових рішень його позбавлено права керування транспортними засобами, свідомо ігноруючи вимоги ст. 129-1 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконуючи вищевказані постанови суду, що набрали законної сили, особисто керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Spark», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Козацька у м. Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, де біля господарства № 44 його зупинили працівники групи реагування патрульної поліції ВП №2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУН ГУНП в Чернігівській області у зв`язку з порушенням ним правил дорожнього руху та склали стосовно нього адміністративні матеріали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, які викладені у обвинувальному акті, пояснив , що він знав про те , що позбавлений права керування транспортними засобами, проте 13.10.2025 року йому необхідно було завезти до лікарні документи , а коли він повертався його і зупинили працівники поліції , у вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України, відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого та процесуальних документів щодо досудового розслідування.

У судовому засіданні доведено вину ОСОБА_3 , а саме , що своїми діями ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 382 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, його характер, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є особою не судимою, працює , на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав та щиро розкаявся, а також бажання і можливість стати на шлях виправлення.

Крім цього, суд приймає до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_3 не настало тяжких наслідків.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства. Ризик небезпеки для суспільства та ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Враховуючи вищезазначене суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання , передбачене санкцією статі в виді штрафу.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не застосовувався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ст.371,373,374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн.00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua