Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №641/4122/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/201/2026 Справа № 641/4122/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про кримінальні правопорушення у якому, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220530001275 від 15.05.2017 року, № 12017220460002765 від 17.10.2017 року, № 42018221050000116 від 09.08.2018 року, N 12024221150000496 від 26.03.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з загально-середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2

раніше судимого:

-28.12.2009 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76,104 КК України, звільнений від відбування покарання на 1 рік;

-11.02.2013 року Люботинським районний судом Харківської області за ч. 3 ст. 185,71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений УДЗ 30.10.2015 року з Первомайської ВК № 117 на невідбутий строк 11 місяців 6 днів;

-07.07.2020 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-17.01.2022 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений УДЗ 23.01.2024 року з Харківської ВК № 43 на невідбутий строк 6 місяців 4 дні;

-29.04.2024 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125,ст.ст. 71,72 КК України до 9 місяців 10 днів позбавлення волі-

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 185 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові умисні, зокрема, тяжкі корисливі злочини проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 ,15.05.2017 року, близько 04 години 00 хвилин, проходячи повз гаражі, які знаходяться поруч із житловим будинком по АДРЕСА_3 , діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, підійшов до цегляного гаражу № 3 та, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за допомогою сили обох рук, зірвав навісний металевий замок та проник всередину даного гаражу, після чого, звернув увагу на велосипед, який знаходився ліворуч від входу в гараж та, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, викрав велосипед марки «Mascotte Rock 26» у повному комплекті, вартістю 3060 грн., згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3057 від 23.06.2017 року. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3060 грн.

Крім того, ОСОБА_4 , 18.06.2017, приблизно о 00 годині 30 хвилин, перебуваючи неподалік будинку № 26 по б-ру Богдана Хмельницького в м. Харкові, побачив раніше йому незнайомого потерпілого ОСОБА_7 , у якого з кишені випав мобільний телефон «Lenovo А 6010» та в цей час у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме, вищевказаного мобільного телефону. ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного наміру, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Lenovo А 6010» вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 37 від 17.10.2017 року - 1800 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 спричинено матеріальний збиток на суму 1800 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , 28.05.2018 року, близько 18.00 години, знаходячись в кафе «Овен» за адресою: м. Харків, вул. Миру 54/1, де він сидів за столиком з малознайомою ОСОБА_8 , 1971 р.н., та, скориставшись тим, що остання відійшла від столика, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи мету наживи, із корисливих мотивів, таємно викрав зі столику мобільний телефон «Meizu М 3 Note Gold 32 Gb», вартістю 2533 гривень 00 копійок, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3317 від 28.08.2018 року, який належить потерпілий ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_4 з місця злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_4 , 24.03.2024 в період часу з 21:00 до 24:00, більш точного часу не встановлено, знаходячись біля будинку № 8-Б по вул. Танкопія (Каденюка) в м. Харків побачив неподалік під`їзду припаркований автомобіль ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 , з якого вирішив таємно заволодіти майном. ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий кримінально- протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи протиправно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, поширеного на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 продовженим до теперішнього часу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_1 , відчинивши багажне відділення вищевказаного автомобіля за допомогою заздалегідь приготовленого предмету, а саме - стамески, таким чином, незаконно проник до сховища, належного ОСОБА_9 , де відшукав сабвуфер автомобільний ТМ «Мас Audio Ice Fire 225», вартістю 4467,00 гривень та автомобільний підсилювач ТМ «Deaf Bonce Apocalypse ААР 350.1D Atom Plus», вартістю 3300,00 гривень, що належали останньому.

Продовжуючі свої протиправні дії, ОСОБА_4 , шляхом пошкодження лівої передньої двері, за допомогою заздалегідь приготовленого предмету, а саме - стамески, таким чином, незаконно проник до сховища, належного ОСОБА_9 , з салону автомобілю таємно викрав автомагнітолу ТМ «Sony» моделі «CDX-GT220», вартістю 1300,00 гривень та динаміки в кількості 2 штук (вартість яких визначена не була), що належали потерпілому ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь і, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 9067,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів), викладених в обвинувальних актах, пояснив, що 15.05.2017 року, близько 04 години 00 хвилин, проходячи повз гаражі, які знаходяться поруч із житловим будинком по АДРЕСА_3 , раптово вирішив викрасти майно з гаража, в який проник, зірвавши замок руками та викрав велосипед марки «Mascotte Rock 26» у повному комплекті, яким розпорядився на власний розсуд.

Крім того, пояснив, що 18.06.2017, приблизно о 00 годині 30 хвилин, знаходився неподалік будинку № 26 по б-ру Богдана Хмельницького в м. Харкові, де побачив чоловіка, у якого під час драки з кишені випав мобільний телефон «Lenovo А 6010», який він викрав. Після чого, з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 28.05.2018 року, близько 18.00 години, знаходячись в кафе «Овен» за адресою: м. Харків, вул. Миру 54/1, де сидів за столиком з малознайомою ОСОБА_10 , яка відійшла від столика та в цей час він викрав її мобільний телефон «Meizu М 3 Note Gold 32 Gb», що лежав на столі. Після чого, пішов з кафе з телефоном, яким розпорядився за власним розсудом.

Крім того, 24.03.2024 в період часу з 21:00 до 24:00, знаходився біля будинку № 8-Б по вул. Танкопія (Каденюка) в м. Харків, де побачив неподалік від під`їзду припаркований автомобіль ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 , з якого вирішив таємно заволодіти майном. Впевнився, що за ним ніхто не спостерігає, відчинив багажне відділення автомобіля за допомогою стамески, яку приніс із собою, дістав з автомобіля сабвуфер автомобільний ТМ «Мас Audio Ice Fire 225», автомобільний підсилювач ТМ «Deaf Bonce Apocalypse ААР 350.1D Atom Plus», а також з салону автомобіля - автомагнітолу ТМ «Sony» моделі «CDX-GT220» та динаміки в кількості 2 штук, які викрав та розпорядився на власний розсуд.

Вказав, що вартість майна, визначену в обвинувальних актах - визнає, у скоєному щиро розкаюється. Заперечував проти закриття кримінального провадження за спливом строку давності, бажав понести покарання за скоєні злочини.

Крім того, просив зарахувати в строк покарання попереднє ув`язнення один день за два дні позбавлення волі, посилаючись, що злочини вчинені ним зокрема, 15.05.2017 року, 18.06.2017 року.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях (злочинах) при обставинах, викладених в обвинувальних актах, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 надали заяви, в якій не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та просили слухати справу за їх відсутності, призначити покарання на розсуд суду. Крім того, потерпілий ОСОБА_7 просив залишити без розгляду цивільний позов (а.с. 8 т. 3).

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях (злочинах) в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану та ці його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що він щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях (злочинах).

Враховуючи, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.04.2025 року, ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком, тому виходячи з положень ст. 34 КК України, згідно яких Рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення, суд виключає з обвинувального акту як обтяжуючу покарання обставину «рецидив» злочинів.

Таким чином, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, при вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України, суд приходить до наступного.

Так, згідно п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 49 КК України, Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, за епізодами від 18.06.2017 року та 28.05.2018 року, за якими дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, строк притягнення до кримінальної відповідальності складає 5 років. Проте, враховуючи, що обвинувачений засуджений за вироками Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2020 року, Кіровського районного суду м. Кіровограда 17.01.2022 року, Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.04.2024 року, у зв`язку з чим в даному випадку, перебіг давності є перерваним, тому суд не вбачає підстав для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує пом`якшуючу та відсутність обтяжуючих покарання обставини, а також бере до уваги, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, за місцем відбування покарання у ДУ «Харківська ВК (№ 43)» характеризується як особа із середнім рівнем ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, не працює, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як солдат запасу. Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення (злочини), відносяться, зокрема, до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, що буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинам), обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також, суд враховує, що відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити за правилами ч.1 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК ( 2341-14 ): спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

За таких обставин, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки він вчинив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені ч.ч. 2,3,4 ст. 185 КК України, за епізодами - 15.05.2017, 18.06.2017, 28.05.2018,24.03.2024 до постановлення вироку Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від 29.04.2024 року.

При вирішенні питання про зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17, провадження № 13-31 кс18, Законом України № 838-VIII частину п`яту статті 72 КК України здійснюється зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У приписах частини п`ятої статті 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII зазначено про те, що передбачені в ній правила зарахування строку попереднього ув`язнення мають застосовуватися у період дії цієї норми при засудженні осіб до позбавлення волі.

Проте, враховуючи, що в даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувалось попереднє ув`язнення, тому не підлягають застосуванню положення Закону України № 838-VIII щодо зарахування у строк покарання одного дня попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При розв`язанні цивільного позову, суд виходить з наступного.

Так, положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України визначено, що Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_7 подав до суду заяву в якій просив залишити без розгляду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.

Питання про скасування арешту майна, вирішити згідно ч. 1 ст. 174 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, Спеціальна конфіскація, зокрема, полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи, що під час вчинення злочину, ОСОБА_4 , використовувалась стамеска в якості засобу вчинення злочину, яка не представляє собою матеріальної цінності, тому не є предметом, який можливо звернути в дохід держави - суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування спеціальної конфіскації стамески.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувався, тому дане питання судом не вирішується.

Враховуючи, що в даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, тому початок строку відбування покарання за даним вироком, ОСОБА_4 слід рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 04 березня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 2,3,4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на П`ЯТЬ років;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на П`ЯТЬ років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.04.2024 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 04 березня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувався, тому дане питання судом не вирішується.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи № 3057 від 23.06.2017 року в сумі 296 (двісті дев`яносто шість) гривень 61 коп.; експертизи № 3317 від 28.08.2018 року в сумі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 коп., експертизи № СЕ-19/121-24/10406-Д від 17.04.2024 року в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 коп., експертизи № СЕ-19/121-24/12525-ТВ від 09.05.2024 року в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 коп., експертизи № СЕ-19/121-24/12526-ТВ від 13.05.2024 року в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 коп. , експертизи № СЕ-19/121-24/12527-ТВ від 07.05.2024 року в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 коп.; експертизи № СЕ-19/121-24/12670-Д від 15.05.2024 року в сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 коп.; експертизи № СЕ-19/121-24/13279-Д від 21.05.2024 року в сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.05.2024 року, а саме на - один Саббуфер ТМ «Ice Fare 225», опечатано паперовою біркою підписано слідчим та понятими; - рюкзак чорного кольору «Adidas», упаковано до сейф пакету war 1800665; - два динаміки «FS 693» упаковано до сейф пакету war 1800665; - динамік «Road Thunder», упаковано до сейф пакету war 1800665; - підсилювач звука Deaf bonce apocalypse aap-350.1d, упаковано до сейф пакету war 1800665; - дроти живлення, упаковано до сейф пакету war 1800665; - автомагнітола SONY «CDX GT 220», та медіаплеер від нього, упаковано до сейф пакету war 1800665; - автомагнітола SONY «CDX GT 427 UE» з дротами, упаковано до сейф пакету war 1800665; - ковдра бежевого кольору , яка упакована у сейф пакет war 1800664.

Документ:

-протокол огляду місця події від 26.04.2024 року в період часу з 23:30 до 23:58 за адресою: АДРЕСА_4 за участю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 3 аркушах та фототаблицю до протоколу огляду місця події від 26.04.2024 року з фотознімками в кількості 8 штук на 5 аркушах - зберігати в кримінальному провадженні, протягом всього часу його зберігання.

Речові докази: - DVD-диск із інформацією, яка знаходиться у оператора мобільного зв`язку мережі ПрАТ «ВФ Україна» про всі можливі телефонні з`єднання з прив`язкою до базових станцій апарату стільникового зв`язку, здійснені з мобільного номеру НОМЕР_2 , а також повідомлення ІМЕІ мобільного номеру НОМЕР_2 та ІМЕІ мобільних номерів, на які здійснювались дзвінки з 01.06.2017 до 01.08.2017, що знаходиться в кримінальному провадженні, зберігати в кримінальному провадженні, протягом всього часу його зберігання;

-велосипед срібного кольору (металік) марки «Mascotte Rock», виконаний з сталі, розмір рами -19, розмір колеса -26, що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , вважати повернутим останній;

-мобільний телефон Meizu M3 Note Gold 32 Gb,IMEI1 НОМЕР_3 ,ІМЕІ2 НОМЕР_4 , що переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 - вважати повернутим останній;

-один саббуфер ТМ «Ice Fare225», опечатаний паперовою біркою підписаний слідчим та понятими; рюкзак чорного кольору «Adidas», упакований до сейф-пакету war 1800665; два динаміки «FS693», упаковані до сейф -пакету war 1800665; динамік «Road Thunder», упакований до сейф-пакету war 1800665; підсилювач звука Deaf bonce apocalypse aap-350.1d, упакований до сейф-пакету war 1800665; дроти живлення, упаковані до сейф-пакету war 1800665; автомагнітола SONY «CDX GT 220» та медіа плеєр від нього, упаковану до сейф-пакету war 1800665; автомагнітола SONY «CDX GT 427 UE» з дротами, упаковану до сейф-пакету war 1800665; ковдру бежевого кольору, упаковану до сейф-пакету war 1800664, що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 , вважати повернути останньому;

-стамеску, що знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - знищити;

-7 СПВ на 3 ВЛС , упаковані в паперовий конверт, опечатані бірками НДЕКЦ МВС України після проведеної експертизи № СЕ -19*121-24/10406-Д (вміст упаковки 3ВЛС зі СР) та експертизи № СЕ-19/121-24/12670-Д (вміст упаковки 3 ВЛС та СР); дактилокарти потерпілого ОСОБА_9 та особи, яка може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення - ОСОБА_4 , упаковані в паперо вий конверт, опечатаний біркою НДЕКЦ МВС України після проведеної експертизи № СЕ-19/121-24/12670-Д (вміст упаковки дактилокарти), що знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - знищити;

-скрін-шоти в кількості 2 штук на аркуші паперу формату А4з зображенням саббуфера ТМ «Mac Audio IceFare225», скрін-шот в кількості 1 штуки на аркуші паперу формату А4 з зображенням підсилювача звука «Deaf bonce apocalypse aap-350.1d» та скрін -шоти в кількості 2 штук на аркушах паперу формату А4 з зображенням автомагнітоли ТМ «SONY «СDX GT 210», які знаходились в автомобілі ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_9 , що знаходиться в кримінальному провадженні, зберігати в кримінальному провадженні, протягом всього часу його зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1