Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №185/16126/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/16126/25

Провадження № 2/185/1591/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 лютого 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Преображенської К.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини

В С Т А Н О В И В

Позивач 29.12.2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання до досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що вони з відповідачем від спільного життя мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не працює, тому що займається вихованням дитини.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що він вже сплачує позивачу аліменти на утримання спільних з нею дітей і тому не має можливості сплачувати аліменти на утримання позивача.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково за наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, сторони по справі від спільного життя мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла трирічного віку.

Дитина постійно перебуває на повному утриманні матері та проживає з нею, позивач не працює. Відповідач відмовляється від сплати аліментів на утримання позивача, матері дитини.

Доводи відповідача знайшли часткове підтвердження в судовому засіданні. Відповідач дійсно сплачує аліменти позивачу на утримання спільних з нею дітей.

Відповідно до ст.84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу. Право жінки та чоловіка на утримання припиняється з підстав, встановлених пунктами 2 і 4 статті 83, статтями 85, 87 і 89 цього Кодексу.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач потребує матеріальної допомоги на своє утримання, а відповідач має можливість надавати позивачу таку допомогу.

Суд вважає, що розмір аліментів на утримання матері дитини необхідно визначити у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Відповідач є УБД, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відповідним посвідченням, тому він звільнений від сплати судового збору. Згідно п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» - Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючі з 29 грудня 2025 року та до досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - трирічного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Витрати на судовий збір компенсувати за рахунок держави.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін