Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №208/11811/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №208/11811/25

Суддя: Варибрус В. А.

справа № 208/11811/25

№ провадження 1-кп/208/815/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю серетаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025046790000071 від 02.04.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, неодруженого, на маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за контрактом, який наказом командира № НОМЕР_1 від 06.09.2024 призначений на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_3 , у військовому званні «старший солдат», раніше судимого:

- 22.08.2025 року Соборним районним судом міста Дніпра за ч.4 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлену дату, однак не пізніше 01.04.2025 у ОСОБА_6 виник прямий протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян України шляхом обману, вчинений повторно, під приводом передачі грошових коштів на лікування родичів, які потрапили у лікарню.

З метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), керуючись корисливою метою та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, ОСОБА_4 заздалегідь ввів в оману особу похилого віку — ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомивши їй неправдиву інформацію щодо того, що її онука потрапила до лікарні та потребує грошової допомоги на лікування та що ОСОБА_7 повинна надати йому грошові кошти для лікування останньої. При цьому ОСОБА_7 , будучи введеною в оману, в період часу з 19.00 год. до 20.00 год. 01.04.2025 за місцем свого мешкання, а саме: в квартирі АДРЕСА_2 , добровільно передала грошові кошти на лікування її онуки ОСОБА_4 у сумі 1000,00 Євро (що на момент вчинення злочину становило - 44827,80 грн.) та 20000,00 грн.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, утримуючи грошові кошти при собі, ОСОБА_8 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитись вказаним майном. Тобто ОСОБА_8 довів свій протиправний умисел до кінця. Вказаними протиправними діями ОСОБА_8 завдав потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 64827,80 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Окрім того, у невстановлену дату, однак не пізніше 14.04.2025 у ОСОБА_6 виник прямий протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян України шляхом обману, вчинений повторно, під приводом передачі грошових коштів на лікування родичів, які потрапили у лікарню.

З метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), керуючись корисливою метою та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, ОСОБА_8 заздалегідь ввів в оману особу похилого віку — ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомивши їй неправдиву інформацію щодо того, що її син потрапив до лікарні та потребує грошової допомоги на лікування та що ОСОБА_9 повинна надати йому грошові кошти для лікування останнього. При цьому ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, в період часу з 16.30 год. до 17.30 год. 14.04.2025 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлені) за місцем свого мешкання, а саме: кв. АДРЕСА_3 , добровільно передала грошові кошти на лікування її сина ОСОБА_10 у сумі 100000,00 грн.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, утримуючи грошові кошти при собі, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитись вказаним майном. Тобто ОСОБА_4 довів свій протиправний умисел до кінця.

Вказаними протиправним діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 100000.00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, але відмовився надавати показання на підставі ст.63 Конституції України.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- електронним рапортом від 01.04.2025 року, відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО за №5420 як шахрайство із зазначеною фабулою: 01.04.2025 року до працівників поліції із заявою звернулась гр.. ОСОБА_7 , в якій просить вжити заходи до невідомої особи, яка 01.04.2025 року о 19:00 год. шляхом зловживання довірою, зателефонувавши з тел.. НОМЕР_4 представилась її донькою та попрохала гроші на лікування ноги після ДТП, після чого слухавку взяв чоловік та представився лікарем лікарні ОСОБА_11 , повідомив що її донці необхідна операція в м. Павлоград, яка коштує 12000 доларів, та він направить кур`єра. Після чого 01.04.2025 року о 19:30 год. приїхав невідомий чоловік, якому заявниця самостійно передала грошові кошти у розмірі 1000 євро та 20000 грн. (т.1 а.с.9-10);

- протоколом огляду місця події від 01.04.2025 року, відповідно до якого було оглянуто квартиру за адресою АДРЕСА_4 . За результатами огляду нічого не було виявлено та нічого не вилучалося (т.1 а.с.13-15);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.04.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_7 просить прийняти заходи до невстановленої особи, яка 01.04.2025 року о 19:40 год. шляхом зловживання довірою заволоділа грошовими коштами у сумі 1000 євро та 20 000 грн. (т.1 а.с.16)

- протоколом огляду предмету від 01.05.2025 року, яким оглянуто DVD-R з відеозаписами камери зовнішнього відео спостереження, яка розташована за адресою АДРЕСА_5 , який надав ОСОБА_12 . На диску міститься відеозапис ch02_20250401182753 (04.01.2025 о 18:27:49), на якому зафіксовано як чоловік, схожий по опису потерпілої ОСОБА_7 на чоловіка, якому вона віддала свої грошові кошти, прямує до під`їзду буд. АДРЕСА_5 . На відеозаписі ch02_20250401183834 (04.01.2025 о 18:38:36) зафіксовано як зазначений чоловік виходить з під`їзду (т.1 а.с. 45-48);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.05.2025 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала за загальними рисами обличчя та зовнішностіч чоловіка зображеного на фото №1 як чоловіка, якому вона 01.04.2025 року близько 19:40 год. передала самостійно добровільно грошові кошти у сумах 1000 євро та 20000 грн., перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_6 . На фото № 1 був зображений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.49-54);

- електронним рапортом від 14.04.2025 року, відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО за №8267 як шахрайство із зазначеною фабулою: 14.04.2025 року о 20:03 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те що за адресою АДРЕСА_7 до заявниці ОСОБА_9 прийшли та повідомили що син потрапив у ДТП та йому потрібні кошти на операцію. Ніби заявниці телефонував прокурор та лікар, та повідомили що потрібно 100 000 грн. на лікування сина. Потім прийшов кур`єр та заявниця віддала всі кошти, та вже потім зателефонувала до сина, який повідомив що в ДТП не потрапляв (т.1 а.с.101);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.04.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_9 просить прийняти заходів до невстановленої особи, яка 14.04.2025 року о 19:40 год. шляхом зловживання довірою заволоділа грошовими коштами у сумі 100000 грн. (т.1 а.с.102);

- протоколом огляду місця події від 14.04.2025 року, відповідно до якого було оглянуто квартиру за адресою АДРЕСА_8 . За результатами огляду було вилучено мікрочастинки зі столу та змив з ручки дверей (т.1 а.с.104-112);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2025 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала за загальними рисами обличчя та зовнішності чоловіка зображеного на фото №3 як раніше невідомого чоловіка, який 14.04.2025 року прийшов до її місця мешкання, та якому вона передала грошові кошти в сумі 100 000грн. На фото № 3 зображений ОСОБА_4 (т.1 а.с.114-118);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.07.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнала за загальними рисами обличчя та зовнішності чоловіка зображеного на фото №3 як свого співмешканця, який впродовж 2025 року декілька разів шахрайським шляхом заволодівав грошовими коштами. На фото № 3 зображений ОСОБА_4 (т.1 а.с.134-138);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.08.2025 року, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , в ході якого ОСОБА_4 повідомив що в пошуках роботи познайомився з дівчиною з нікнеймом ОСОБА_14 в застосунку Телеграм. Робота полягала в тому, що він повинен був приїжджати на вказану дівчиною адресу, забирати кошти в певної людини та їхати на обмінник та переказувати кошти на крипто валютний гаманець. В м. Кам`янське було 2 таких завдання, з кожного з них він отримував 10-15 відсотків. Про те що це шахрайська схема він спочатку не знав, а коли здогадався було вже пізно (т.1 а.с.190-191).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 встановлена та доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.190 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу, винну у вчиненні кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем міста Дніпропетровська, громадянина України, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем за контрактом, який наказом командира № НОМЕР_1 від 06.09.2024 призначений на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_3 , у військовому званні «старший солдат», раніше судимого 22.08.2025 року Соборним районним судом міста Дніпра за ч.4 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття.

Також суд не визнає рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , оскільки обвинувачений вчинив нове умисне кримінальне правопорушення ще до того як був засуджений вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 22.08.2025 року. Відтак, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи особу винного, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямовані на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі.

Також при призначенні покарання, суд враховує наявність вироку Соборного районного суду міста Дніпра від 22.08.2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.190 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частині першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Отже, в даному випадку покарання ОСОБА_4 слід призначити саме за правилами ч.4 ст.70 КК України, оскільки він винен ще і в інших злочинах, вчинених ним до постановлення вищевказаного вироку. В строк покарання, призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати ОСОБА_4 покарання, відбуте частково за попереднім вироком Соборного районного суду міста Дніпра 22.08.2025 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати, та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, яке призначене цим вироком і невідбутою частиною покарання призначеного вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 22.08.2025 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В строк покарання ОСОБА_4 зарахувати покарання частково відбуте ним за вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 22.08.2025 року станом на день ухвалення цього вироку.

Строк відбування покарання рахувати з дня ухвалення даного вироку, а саме з 05.03.2026 року.

Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Кам`янського протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua