Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №201/15473/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/15473/25

Провадження № 3/201/4390/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ст. 124 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19 листопада 2025 року о 08 годині 09 хвилин, керуючи автомобілем «Acura», д/н НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом в районі буд. № 4 по пров. Добровольців в м. Дніпрі не переконалась в безпечності свого маневру, внаслідок чого відбулось зіткнення з попутним позаду автомобілем «Hyundai», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак до суду не прибула, при цьому подала до суду клопотання про закриття провадження по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість правопорушниці ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: схемою місця дорожньо-транспортної події від 19 листопада 2025 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, сталі орієнтири, до яких здійснена прив`язка об`єктів та слідів, координати місця зіткнення, відносно сталих орієнтирів, а також інші відомості, необхідні для встановлення фактів та обставин, що мають значення для розгляду справи та підлягають доказуванню, при цьому зі зворотного боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень причетних транспортних засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ; поясненнями водія-учасника події ОСОБА_2 , а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 517283 від 19 листопада 2025 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинила правопорушення за зазначених обставин.

Оцінюючи правову позицію сторони захисту щодо необхідності закриття провадження у цій справі за обставин збігу строків, передбачених ст. 38 КУпАП для притягнення особи до адміністративної відповідальності, без встановлення вини у її діях, в обґрунтування чого ця сторона посилалась на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року по справі № 308/8763/15-а, слід зазначити, що обставини справи, на які посилався захист, не є подібними до даної справи, оскільки предметом розгляду тієї справи були зовсім інші правовідносини, аніж ті, з приводу яких складено даний протокол про адміністративне правопорушення. Зокрема в тій справі особа притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку (об`єкт посягання – громадський порядок та безпека), відповідно тим діянням не заподіювалась шкода, у тому числі конкретній особі, на відміну від цієї справи за ст. 124 КУпАП, тобто за вчинення адміністративного правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, де було заподіяно шкоду конкретній особі – потерпілому (основний об`єкт посягання – безпека руху й експлуатації транспорту, додатковий обов`язковий об`єкт – майно та здоров`я особи). Таким чином в цих справах особи, які притягались до адміністративної відповідальності посягали на різні суспільні відносини, інтереси та блага, а отже мали відмінний об`єкт адміністративних правопорушень. Також склади вказаних адміністративних правопорушень відрізняються своєю об`єктивною стороною, зокрема обов`язковою ознакою об`єктивної сторони за ст. 124 КУпАП є наслідки і наявність між ними та діянням причинного зв`язку (матеріальний склад), водночас як для складу адміністративного правопорушення за ст. 175-1 КУпАП обов`язковою ознакою є лише діяння (формальний склад). Зазвичай є різною і суб`єктивна сторона цих правопорушень, зокрема за ст. 175-1 КУпАП вона характеризується виною у формі умислу, а за ст. 124 КУпАП – необережністю. Отже, різний суб`єктно-об`єктний склад цих справ породжує і різні правові наслідки, що настають в результаті їх розгляду, зокрема у частині подальшого відшкодування заподіяної шкоди потерпілій стороні, що відповідно обумовлює прийняття судового рішення із визнанням особи винуватою або невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення. З огляду на вищенаведені мотиви, можна зробити висновок про зовнішню схожість, але не подібність правовідносин, які були предметом розгляду цих справах, а отже не релевантність та не обов`язковість висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду.

Підсумовуючи вищевикладене, а також даючи оцінку дослідженим вище доказам з точки зору їх достатності та взаємозв`язку між собою для прийняття обґрунтованого процесуального рішення, суд вважає безперечним та доведеним той факт, що водієм ОСОБА_1 було порушено правила дорожнього руху, які призвели до дорожньо-транспортної події з автомобілем «Hyundai», д/н НОМЕР_2 .

Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить висновку про доведеність вини правопорушниці в порушенні водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Однак, з матеріалів адміністративної справи, встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення 19 листопада 2025 року, а отже, на момент розгляду справи 05 березня 2026 року, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув, у зв`язку з чим, у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 38, 247 п. 7, 283, 284 КУпАП України, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала чинності:

Суддя: В.М. Гончаренко