Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №602/13/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/13/26

Провадження № 1-кп/602/50/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2026 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026211030000001 від 01.01.2026, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Залужжя Збаразького району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, священнослужителя церкви св. Михаїла, що в АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

21 травня 2025 року постановою Лановецького районного суду Тернопільської області, яка набрала законної сили 02 червня 2025 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 28 грудня 2025 року близько 15 год 25 хв ОСОБА_4 керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «PEUGEOT» д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався автодорогою по населеному пункті м. Ланівці, Кременецького району, Тернопільської області по вулиці Привокзальна, де на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав, погодився на розгляд справи відповідно до вимог ст. 349 КПК України, сумніватися у добровільності його позиції у суду немає підстав.

Вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснені.

Оскільки учасники не наполягали на дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме щодо обставин умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення, у вчиненому щиро кається. Показав, що у вказаних в обвинувальному акті даті, часу та місці, будучи позбавленим постановою суду права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

За таких обставин, суд вважає винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є повністю доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, з огляду на положення статей 50 та 65 КК України, ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, є умисним нетяжким злочином, спрямованим проти правосуддя.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально (на вищевказаного громадянина заяви і скарги до органу місцевого самоврядування не надходили), є священослужителем на добровільних засадах, під спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає за доцільне та можливе призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні слід вирішити відповідно ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 50, 65-67, 382 ч. 1 КК України та ст. 91, 100, 107, 349, 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі шестиста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Речовий доказ у справі, а саме: диск, на якому збережено три відео, що знаходиться при матеріалах даного кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1