Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №444/962/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/962/26

Провадження № 1-кп/444/278/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12026141400000073 внесеного 28.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Підлісся Жовківського району Львівської області, громадянки України, українки, неодруженої, працюючої, не інваліда, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; з вищою освітою, раніше не судимої, адвокатом, нотаріусом чи депутатом не являється, паспортні дані та РНККПО судом не встановлено

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що вона є громадянкою України, під час паспортного контролю пред`явила паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина, чим своїми діями порушила вимоги ст. 2.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених ПКМУ від 27.01.1995 р, №57, та з метою здійснення такого в`їзду запропонувала та надала неправомірну вигоду начальнику 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенанту ОСОБА_5 , за наступних обставин.

Так, 28 лютого 2026 року, близько 06 год. 30 хв., ОСОБА_3 , знаходячись в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська», перебуваючи біля службового приміщення паспортного контролю, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно в своїх інтересах, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є незаконним, запропонувала шляхом висловлення пропозиції, після чого надала службовій особі - начальнику 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенанту ОСОБА_5 , неправомірну вигоду в розмірі 100 (сто) Євро, що згідно даних курсу НБУ станом на 28.02.2026 становить 5102 гривень 44 копійки, за безперешкодний пропуск її через державний кордон України для автомобільного сполучення «Рава-Руська» на територію України, шляхом поміщення грошових коштів на дерев`яний стіл та передала інспектору, який відмовився від прийняття неправомірної вимоги та викрив останню.

Таким чином, ОСОБА_3 , запропонувала надати та надала службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища,тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася. Просить суд суворо не карати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження.

Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченою, ні іншими учасниками. Судом з”ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Винуватість обвинуваченої у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченою не оспорюються.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразилися у пропозиції надати та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається обставинами, які пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше не судима, працює, у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра на обліку не перебуває.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченій слід обрати в межах санкції статті, за якою вона судиться, а саме у виді штрафу.

При призначенні покарання, суд враховує наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою є нетяжким злочином, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, ставлення винної до скоєного, дані про її особу.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 03.03.2026 року - скасувати.

Речові докази, а саме грошову купюру номіналом 100 (сто) Євро № RC3180922447, яку було вилучено та поміщено в cейф-пакет № CRI 10926212 - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Жовківський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо судове рішення не скасовано після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1