Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №636/8342/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/8342/25 Провадження 2/636/1843/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в особі представника - адвоката Усенка М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 6252136 від 12.02.2023 у розмірі 22590,00 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6252136, відповідно до вимог ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 6000,00 гривень на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, визначених договором. Договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленням, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 6000,00 гривень. Відповідач свої зобов`язання за договором щодо повернення грошових коштів не виконав.

29.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №97-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема й до відповідача ОСОБА_1 .

Внаслідок невиконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором № 6252136 від 12.02.2023 виникла заборгованість в сумі 22590,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 6000,00 гривень; заборгованості за процентами – 16290,00 гривень.; заборгованості за комісією – 300,00 гривень. У зв`язку із зазначеним позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України шляхом направлення на електронну адресу ОСОБА_1 судових повісток про виклик його до суду як відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав. Заяв та клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 279-280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

12.02.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений кредитний договір № 6252136. Згідно п.1.1. договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума кредиту становить 6000,00 гривень (п.1.2. договору); кредит надається строком на 105 днів з 12.02.2023 і складається з пільгового та поточного періодів (п.1.3. договору); пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 27.02.2023 (п.п. 1.3.1 договору), поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 28.05.2023 (1.3.2 договору); позичальник має повернути кредит, сплати комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом: в рекомендовану дату платежу 27.02.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 28.05.2023 (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4. договору); Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 90,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,10% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п. 1.5.2. договору); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 16200,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.п. 1.5.3 договору); тип процентної ставки фіксована (п.1.6. договору); комісія за надання кредиту 300,00 гривень, яка нараховується за ставкою 5,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.п. 1.5.1 договору). У п.1.5 договору зазначено: загальні витрати позичальника за пільговий період складають 390,00 гривень, в грошовому виразі та 363,00% річних у процентному значенні (орієнтовна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 16590,00 гривень у грошовому виразі та 961,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 22590,00 гривень. Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав паспорт споживчого кредиту; отримав проект Договору з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті); ознайомився з Правилами, що розміщені на веб-сайті тощо.

Згідно з п. 6 договору такий укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема, через сайт Товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальникові шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 договору про споживчий кредит).

Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору про споживчий кредит). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору про споживчий кредит).

Пункт 10 Договору містить, у тому числі, прізвище, ім`я та по батькові позичальника ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_1 , адресу місця проживання, реквізити паспорта, номер телефону, електронну пошту.

Відповідно до додатку № 1 до Договору (Графік платежів) заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором мала бути сплачена 28.05.2023 року в розмірі 22590,00 гривень, з яких: 6000,00 гривень – сума кредиту, 16290,00 гривень – проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту – 300,00 гривень.

Аналогічні умови кредитного договору № 6252136 від 12.02.2023 наведені також у паспорті споживчого кредиту № 6252136.

Відповідач ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником 12.02.2023 о 19.45 в інформаційно-телекомунікаційній системі одноразовим ідентифікатором – S29938, який був направлений на номер телефону позичальниці НОМЕР_2 .

Згідно копії платіжного доручення № 93467357 від 12.02.2023 року на виконання умов договору ТОВ «Мілоан» через ТОВ ФК Контактний дім перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_3 грошову суму 6000,00 гривень.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення наданою ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №6252136 від 12.02.2023 відповідач не здійснив жодної оплати на рахунок кредитора.

Оскільки зобов`язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконав, ТОВ «Міолан» нарахована заборгованість за Договором №6252136 від 12.02.2023 в сумі 22590,00 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 6000,00 гривень; заборгованості за процентами – 16290,00 гривень; заборгованості за комісією – 300,00 гривень.

29.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 97-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема й до відповідача ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується копією вказаного договору про відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023 року, копією додаткової угоди № 1 від 29.08.2025 до договору відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023, актом приймання-передачі реєстру боржників за договором відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023, витягом з реєстру боржників за договором відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023, платіжною інструкцією № 71529 від 29.05.2023 до договору відступлення права вимоги № 97-МЛ від 29.05.2023.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з порушеннями умов кредитних договорів, за позичальником утворилась заборгованість зі сплати кредитів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач є належним стягувачем заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №6252136 від 12.02.2023.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» листом від 12.09.2025 № 227736113 направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомлено відповідача про відступлення права грошової вимоги за договором та необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що: «відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 6252136 від 12.02.2023. становить 22590,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 6000,00 гривень; заборгованості за процентами – 16290,00 гривень; заборгованості за комісією – 300,00 гривень.

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач не скористався своїми процесуальним правом на подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 22590,00 гривень.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

На підтвердження отримання позивачем правничої допомоги при зверненні до суду з позовом до матеріалів справи долучені: копія договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича, Акт наданих послуг № 1631 від 05.09.2025, Детальний опис наданих послуг від 05.09.2025 до Акту № 1631 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 21773 від 12.09.2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд у повному обсязі задовольняє позовні вимоги, то судові витрати позивача підлягають стягненню з відповідача також у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029, заборгованість за кредитним договором № 6252136 від 12.02.2023 у розмірі 22590,00 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 гривень, заборгованості по відсоткам в розмірі 16290,00 гривень, заборгованість за комісією (за надання кредиту) у розмірі 300,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бунін Є.О.