Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №629/104/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/104/26

Провадження № 2/629/566/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в м. Лозова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/104/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ “ФК "Ейс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7738427 від 29.03.2024 року в розмірі 18 014,00 гривень, судових витрат у розмірі 2 622,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. В обгрунтування позовних вимог представник зазначив, що 29.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7738427 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 5 100, 00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 . 23.10.2024 Первісний Кредитор та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” уклали Договір факторингу №23.10/24-Ф згідно умов якого, ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” перейшло право вимоги до відповідача. 16.05.2025 року між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” та позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 16.05.2025 до Договору Факторингу 2 та Акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору Факторингу 2 до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі – 18 014,00 грн, яка складається з: 5 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 914, 00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, представник позивача був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті, задоволено клопотання позивача про витребування доказів. На виконання ухвали суду АТ “Державний ощадний банк України” було надано інформацію стосовно витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надав, також не подав відзив на позовну заяву, тому у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що 29.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7738427 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 5 100, 00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до 1.3-1.5.2 загальний розмір кредиту становить 5100,00 гривень, тип кредиту – кредит, строк кредиту 360 дні (день) періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, знижена процентна ставка 2,09 %

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1. Договору).

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» 30.10.2024 з відміткою: 29-03-2024 22:29:03 на суму 5100,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 364899465, призначення платежу: Зарахування 5100 грн. на карту НОМЕР_2 .

23.10.2024 року Первісний Кредитор та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” уклали Договір факторингу №23.10/24-Ф згідно умов якого, ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” перейшло право вимоги до відповідача.

16.05.2025 року між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” та позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 16.05.2025 до Договору Факторингу 2 та Акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору Факторингу 2 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі – 18 014,00 грн, яка складається з: 5 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 914, 00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, представник позивача був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документу.

За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №7738427 від 29.03.2024 року.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення у відповідності до умов, вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З ч.1 ст.137 ЦПК України вбачається, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджуються копією договору про надання правничої допомоги, додатковою угодою до договору, актом прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при поданні позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором №7738427 від 29.03.2024 року у розмірі 18 014,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження за адресою: Поправки Юрія, буд.6, кабінет 13, м. Київ, 02094.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук