Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №639/542/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/542/26

Провадження №2-а/639/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді –Труханович В. В.,

за участю секретаря –Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу №639/542/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої просив суд: скасувати постанову від 26 вересня 2025 року № 5313 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 4340 від 26 вересня 2025 року його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Так, 24 вересня 2025 року позивача було доставлено працівниками національної поліції України до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що відповідач повідомив органи Нацполіції про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу та притягненнядо адміністративної відповідальності через порушення правил військового обліку. Того ж дня, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Отже, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто через день після складання протоколу. Крім того, протокол помилково датовано 08 серпня 2025 року. Позивач зазначив, що не був заздалегідь за 3 дні повідомлений про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, а отже вважає, що не був належним чином повідомлений щодо розгляду справи. Крім того вважає, що датою вчинення правопорушення є 06.06.2025, коли минув визначений законом строк для виконання обов`язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію‚ а отже оскаржувана постанова винесена поза межами строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених ст. 38 КУпАП.Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 30 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовною ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Витребувано докази.

13 лютого 2026 року від представника відповідача надійшов відзив згідно якого повідомлено, відповідно до наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 22.04.1998 Баоаклійського РВК визнаний «Непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Згідно інформації про порушення ВО позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які наявні в матеріалах справи № 4340, звернення №Е3466593 до органу Національної поліції щодо необхідності доставлення позивача до ТЦК та СП відправлено 29.08.2025, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивача, визначені ст. 38 КУпАП не були порушені

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 30 січня 2026 року стороною відповідача надані витребувані докази.

27 лютого 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача Бурлаков І.О., який діє на підставі довіренності від 09.07.2024, в судове засідання не з?явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, у позові просив відмовити.

У відповідності до ст. 205 КАС України справа була розглянута за відсутності нез?явившихся сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що "08 серпня 2025" року начальником відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 14).

Зі змісту протоколу вбачається, що 24 вересня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 .

Гр. ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-лікарською комісією від 22.04.1998 визнаний непридатним в мирний час, обмежено-придатним у воєнний час. До 05 червня 2025 року згідно інформації АІТС «Оберіг» станом на 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернуввся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, в зв?язку із цим громадянин ОСОБА_1 був поданий у розшук 29.08.2025(звернення Е3466593) працівниками поліції ОСОБА_1 був розшуканий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів гр. ОСОБА_1 про необхідність повторного проходження ВЛК він не знав.

Громадянин ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду(який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ №4235-ІХ від 12.02.2025, абзацу 4 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В протоколі від "08 серпня 2025 року" гр. ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о "10" годині "00" хв. 26.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В протолі наявний підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 .. Також наявний підпис посадової особи, яка склала протокол.

Крім того, в протоколі наявні письмові пояснення ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 другий примірник протоколу отримав, про що свідчить його підпис у протоколі (а.с.14).

Факт складання протоколу позивачем не оскаржувався.

В подальшому, 26 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову про адміністративне правопорушення №4340 відносно ОСОБА_1 , в якій вказано, що 24 вересня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов?язаним ОСОБА_1 .

Гр. ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-лікарською комісією від 22.04.1998 визнаний непридатним в мирний час, обмежено-придатним у воєнний час. До 05 червня 2025 року згідно інформації АІТС «Оберіг» станом на 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернуввся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, в зв?язку із цим громадянин ОСОБА_1 був поданий у розшук 29.08.2025(звернення Е3466593) працівниками поліції ОСОБА_1 був розшуканий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів гр. ОСОБА_1 про необхідність повторного проходження ВЛК він не знав.

Громадянин ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду(який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ №4235-ІХ від 12.02.2025, абзацу 4 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 15-16).

Однак, позивач не згоден з вищезазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, а саме постановою №4340 від 26 вересня 2025 року та вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи обмежено придатним до військової служби, повторно не пройшов медичний огляд у строк до 05.06.2025.

Так, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон № 3621).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) скасовано статус «обмежено придатний» та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).

Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.09.2025 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

Так, згідно довідки замість військкового квитка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 22.04.1998 ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по ст.89 «а» (а.с. 10,42).

Таким чином, позивач підпадав під визначену законом категорію осіб, на яких розповсюджується обов`язок щодо повторного проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05 червня 2025 року, який неодноразово продовжувався.

Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово- лікарську комісію для проходження медичного огляду.

В даному випадку, позивач у встановлений Законом період, тобто по 05 червня 2025, не вчинив дії на виконання покладеного на нього обов`язку та самостійно не звернувся ані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста ані до відповідного ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

ОСОБА_1 факт не проходження повторного медичного огляду у строк до 05.06.2026 не заперечувався.

Прицьому, суд не приймає до уваги доводи сторони позивача, щодо твердження з приводу того, що сплив строк притягнення до відповідальності, оскільки, відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як вбачається з наданих стороною відповідача витребуваних матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 з 29.08.2025 перебуває у розшуку, у зв?язку з порушенням військвого обов?язку (а.с.43).

Оскільки правопорушення щодо непроходження повторного медичного огляду, яке вчинене ОСОБА_1 , було виявлено суб?єктом владних повноважень 29.08.2025, а отже адміністративне стягнення було накладено в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП .

Разом з цим, позивач заперечував процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що не був заздалегідь за 3 дні повідомлений про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, а отже вважає, що не був належним чином повідомлений щодо розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:

«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Як вже було зазначено у рішенні вище, що "08 серпня 2025" року начальником відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 14).

Зі змісту протоколу вбачається, що 24 вересня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 .

В протоколі від "08 серпня 2025 року" гр. ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о "10" годині "00" хв. 26.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 24.09.2026 та в той же день (24.09.2026) складено протокол про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2025 року.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить неточності щодо дати його складання, а саме «08 серпня 2025 року» замість вірного «24 вересня 2025 року».

Крім того, якщо складання протоколу відносно ОСОБА_1 мало місце 24 вересня 2025 року, під час складання якого позивача було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о "10" годині "00" хв. 26.09.2025, а отже ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи пізніш як за три доби до дня її розгляду.

Вищевикладене, викликає у суду обґрунтовані сумніви у достовірності відомостей, визначених у таких документах, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки унеможливлює врахування судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наданих відповідачем доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.

Крім тоого, вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 6.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 6.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку:

«Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів дотримання адміністративної процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак, і наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП у зв*язку з чим суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови №4340 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 26 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн .

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн. (а.с. 1)

А отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14 КУпАП, ст. 1 «Про оборону України», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову від 26 вересня 2025 року № 4340 в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665, 60 грн. (шістсот шістдесят п?ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ,код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 05.03.2026

Суддя В.В. Труханович