Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №638/4127/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа638/4127/26

Провадження № 1-кп/638/1427/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження №12026226050000013 від 05.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм Харківської області, неодружений, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 31.07.2024 Шевченківським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 389 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 ) засуджений вироком Шевченківського районного суду міста Харкова від 31.07.2024 за статтею 126-1 КК України до покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду. Ізюмським районним відділом №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області (далі «Ізюмський РВ №2») 17.09.2024 отриманий та прийнятий до виконання вирок Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 31.07.2024 за справою №638/13092/24. Того ж дня ОСОБА_3 поставлено на облік і викликаний до інспекції з метою роз`яснення умов відбуття призначеного покарання у виді 3 років пробаційного нагляду. Ізюмським РВ №2: 27.09.2024, 16.10.2024, 20.11.2024, 18.12.2024, 15.01.2025, 19.02.2025, 19.03.2025, 16.04.2025, 21.05.2025, 18.06.2025, 16.07.2025, 20.08.2025, 17.09.2025, 15.10.2025, 19.11.2025, 17.12.2025, 29.01.2026. Із засудженим ОСОБА_3 проведено співбесіду та індивідуально-профілактичні бесіди під час яких останньому роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду із покладанням на засудженого обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України. Окрім цього засудженому ОСОБА_3 було роз`яснено положення ст. 49-3 КВК України «Наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду», у тому числі щодо недопущення систематичного (трьох і більше) вчинення адміністративних правопорушень. Проте, ОСОБА_4 , будучи засудженим, достовірно знаючи про умови відбування призначеного йому покарання вчинив адміністративні порушення: 02.12.2024 за частиною другою статті 173-2 КУПАП; 02.06.2025, 04.06.2025, 07.07.2025, 23.07.2025, 18.08.2025, 09.09.2025, 12.09.2025 за частиною третьою статті 173-2 КУпАП та 13.10.2025 за статтею 183 КУпАП, порушив порядок та умови відбування призначеного вироком суду покарання у виді недопущення вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень та ухилився від відбування призначеного судом покарання.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення -проступку, передбаченого частиною третьою статті 389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 , складена у присутності його захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1210, видане 27.09.1999), у якій обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною третьою статті 389 КК України, згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за його відсутності. У цій заяві обвинувачений зазначає про добровільність беззаперечного визнання винуватості у вчиненні зазначеного кримінального проступку, у призначенні покарання покладається на рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, підстав для призначення розгляду у судовому засіданні даного обвинувального акта, відповідно до частини третьої статті 382 КПК України, суд не вбачає, тому розглядає обвинувальний акт щодо вчинення зазначеного кримінального правопорушення - кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень частини другої статті 382 КПК України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною третьою статті 389 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення повністю доведена та її дії правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно пункту 1 частини першої статті 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина друга статті 65 КК України).

Згідно з вимогами статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Санкцією частини третьої статті 389 КК України перебачено покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років.

Таким чином, враховуючи приписи статті 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також данні які характеризують особу ОСОБА_3 , наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відношення до вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття, обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо з застосування до нього міри покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини третьої статті 389 КК України, із застосуванням положень статті 71 КК України.

Відповідно до частини першої статті 49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_3 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.07.2024 до покарання у виді пробаційного нагляду, яке не відбув, і вчинив нове кримінальне правопорушення, суд призначає остаточне покарання на підставі частини першої статті 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком із врахуванням вимог пункту 5 частини першої статті 72 КК України, відповідно до якого одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 107, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, статтями 71, 72, 389 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною третьою статті 389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

На підставі частини першої статті 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.07.2024, згідно з вимогами пункту 5 частини першої статті 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки.

Речові докази - копії матеріалів особової справи ОСОБА_3 , залишити у матеріалах кримінального провадження.

Початок відбуття строку покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок, відповідно до статті 532 КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1