Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №638/3355/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №638/3355/26

Суддя: Теслікова І. І.

Справа № 638/3355/26

Провадження № 3/638/1271/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., розглянувши матеріали Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого, як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

18 лютого 2026 року біля 16-45 год. за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 влаштував сімейний сварку з дружиною ОСОБА_2 під час якоїна її адресу висловлювався нецензурною лайкою, вдарив її, чим вчинив та завдав шкоду психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про визнання своєї провини та про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Такий висновок суду ґрунтується протоколі про адміністративне правопорушення, на рапорті чергової частини Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області від 18.02.2026, копії заяви ОСОБА_2 від 18.02.2026, письмових поясненнях ОСОБА_2 , копії термінового заборонного припису стосовно кривдника від 18.02.2026.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №203350 від 18.2026.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Під психологічним насильством в сім`ї слід розуміти насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров`ю.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто домашнього насильства - умисного вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 статті 172-3 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії.

Відповідно до п.9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №707161 від 23.10.2023 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

Таким чином, ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом ІІ групи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.27, 173-2, 221, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя І.І.Теслікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua