Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №345/6963/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6963/25

Провадження № 2-о/345/30/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

в складі: головуючого – судді Мигович О.М.

секретаря – Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Іванів Олег Богданович, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Калуський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства, суд -

в с т а н о в и в :

Представник заявниці адвокат Іванів О.Б. звернувся до суду з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що ОСОБА_1 проживала у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 перебував на військовій службі, здійснював захист України від російського агресора. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання. В часі проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу Заявниці із ОСОБА_3 у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено за вказівкою Заявниці у відповідності зі ст. 135 Сімейного кодексу, зокрема як: « ОСОБА_5 ». Заявниця бажає, щоб на даний час інтереси дитини на батьківство від ОСОБА_3 було визнано та внесено відповідні записи в Книзі реєстрації народжень. Окрім того визнання батьківства потрібно для цілей реалізації прав на спадщину дитини після смерті його батька, зокрема: для отримання відповідних виплат у зв`язку із втратою годувальника, тощо, які гарантовані державою. А оскільки Спадкодавець ОСОБА_3 помер, тому встановлення факту батьківства дитини можливе тільки в судовому порядку.

Обставини народження сина ОСОБА_4 від ОСОБА_3 , визнавалися ним самим і про ці обставини знали всі родичі та знайомі, як з боку Заявниці так і з боку Спадкодавця. Після народження сина ОСОБА_4 він 27.07.2014 року отримав таїнство Хрещення та Миропомазання у храмі Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ в м. Калуш. Згідно даних церковних записів дитину записано як: ОСОБА_6 син ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ці обставини підтверджуються відповідним свідоцтвом релігійної громади. Заявниця та ОСОБА_3 із своїм сином, а також із дитиною Заявниці від першого шлюбу - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживали в АДРЕСА_1 , а пізніше на АДРЕСА_2 . Вони вели спільне господарство, жили дружньою сім`єю. Спадкодавець визнавав сина ОСОБА_4 своєю дитиною, виховував його, матеріально забезпечував. Як сім`я Заявниця та ОСОБА_3 із дитиною спільно проводили дозвілля, відвідували родичів, зокрема і заінтересовану особу по справі маму Спадкодавця, а бабцю дитини ОСОБА_2 . Всі родичі, друзі та знайомі знали сім`ю Заявниці та Спадкодавця, для всіх очевидними були обставини батьківства Спадкодавця щодо сина ОСОБА_4 .

У зв`язку із викладеним заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився в м. Калуш, Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Опісля внести зміни до актового запису про народження №14, складеного 07 серпня 2014 року виконкомом Студінської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: зазначити його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити його прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » та видати нове свідоцтво про його народження.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву в якій вказує, що заяву підтримує, просить задоволити, а розгляд справи проводити без її участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву в якій вказує, що не заперечує проти встановлення факту батьківства та задоволення поданої заяви.

Представник заінтересованої особи Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду не з`явилася, однак подала заяву у якій зазначила, що при вирішення заяви покладаються на розсуд суду, просили розглядати справу у їх відсутності.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, встановлено, що відомості про батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.6-7 ).

Після народження сина ОСОБА_4 він 27.07.2014 року отримав таїнство Хрещення та Миропомазання у храмі Успения Пресвятої Богородиці УГКЦ в м. Калуш. Згідно даних церковних записів дитину записано як: ОСОБА_6 син ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Як вбачається із психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_5 , учня 6-в класу Калуського ліцею №7 ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Навчається у ліцеї з 1-го класу, проживає на АДРЕСА_2 . Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . Учень виховується в повній сім`ї. Батько був авторитетом для сина. А також в характеристиці описано і інші позитивні якості дитини. Також зазначено, що батьки цікавляться вихованням сина. Батько при можливості відвідував батьківські збори, мама систематично контролює успішність учня (а.с.14).

Відповідно до сповіщення №278 виданого т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.11.2025 року, солдат ОСОБА_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Вовчанськ Вовчанської міської громади, Чугуївської району Харківської області під час здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України (а.с.18).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , підтверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м. Вовчанськ Чугуївської району Харківської області (а.с.8).

Надані заявницею фотокартки мають зображення ОСОБА_3 разом із заявницею та дитиною ( а.с. 20-21).

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 51913 від 12.02.2026 вбачається, що вірогідність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в рамках проведеного дослідження складає 99,67% (а.с.34-52).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками зазначені ОСОБА_14 та ОСОБА_2 (а.с.9).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до змісту ч. 1, ч.2 ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.128 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3- у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по-батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 51913 від 12.02.2026 встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в рамках проведеного дослідження складає 99,67%.

Вказаний доказ суд приймає до уваги як належний, так як він містить інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне їй для захисту майнових та немайнових законних інтересів дитини.

Висновок суду:

Враховуючи наведені обставини, ретельно дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до висновку, що оскільки на даний час не визначено іншого порядку встановлення відповідного факту, окрім як у порядку окремого судового провадження, що буде належним способом захисту прав заявниці, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вимоги за заявою підлягають задоволенню, оскільки з наданих заявницею документів, достовірно встановлено факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м. Вовчанськ Чугуївської району Харківської області є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України та ст.ст. 4, 19, 258, 263-265, 268, 273, 293, 315,319 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт батьківства, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився в м. Калуш, Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису про народження №14, складеного 07 серпня 2014 року виконкомом Студінської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: зазначити його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити його прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

Видати нове свідоцтво про народження з урахуванням вище зазначених змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше - анулювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя