Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №187/2239/25 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2239/25

2/0187/220/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

26.12.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за Кредитним договором № 3476882 від 21.02.2023 в розмірі 28 261,46 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3476882. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі – 6000,00 грн., на 359 днів тобто зі сплатою стандартної процентної ставки – 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу № 26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором № 3476882. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 28 261,46 грн., з яких: 5814,52 грн. – тіло кредиту, 22 446,94 грн. – нараховані відсотки, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.12.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутністю.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом неодноразово за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї. Поштові відправлення 15.01.2026 та 04.02.2026 повернулись на адресу суду із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3476882, який підписано електронним підписом (С218). Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі – 6000,00 грн., на 360 днів тобто зі сплатою стандартної процентної ставки – 2,00% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . (згідно п. 2.1. Договору)

На підтвердження факту надання відвідачу грошових коштів позивачем надано довідку ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛПТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1399-2802 від 28.02.2024, відповідно до якої 21.02.2023 02:13:05 успішно перераховано грошові кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 в розмірі 6000,00 грн.

26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу № 26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором № 3476882. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року.

Згідно розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» за Кредитним договором № 3476882 від 21.02.2023 станом на 26.10.2023 в розмірі 28 261,46 грн., з яких: тіло кредиту – 6000,00 грн., нараховані відсотки – 22 446,94 грн.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язаний його виконувати в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатив, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 3476882 від 21.02.2023 станом на 26.10.2023 в розмірі 28 261,46 грн., з яких: тіло кредиту – 6000,00 грн., нараховані відсотки – 22 446,94 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

До позовної заяви ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» долучено: договір про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025, додаток №1 до договору із тарифами на послуги; заявку на надання правової допомоги № 674 від 25.11.2025, витяг з Акту № 674 від 26.11.2025 про надання правової допомоги, відповідно до яких загальна сума оплати за надані адвокатські послуги становить 12 000,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Як встановлено судом, згідно доданих до матеріалів позовної заяви документів розмір витрат на правову допомогу складає 12 000,00 грн. Проте, враховуючи принцип диспозитивності, суд не може виходити за рамки заявлених позовних вимог.

Таким чином, на підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 207, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 3476882 від 21.02.2023 станом на 26.10.2023 в розмірі 28 261,46 грн. (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят одна грн. 46 коп.), з яких: тіло кредиту – 6000,00 грн., нараховані відсотки – 22 446,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000,00 грн., а всього у розмірі 11 422,40 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення 321);

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.О. Говоруха