Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №607/25818/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/25818/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Провадження № 33/817/114/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.

за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Кноля П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кноля П.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 08 грудня 2025 року о 01 год 18 хв в м. Тернополі по вул. Текстильна, 28, керував електросамокатом "VEVI", перебуваючи в стані в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Dragеr Alcotest 6810» №ARАМ-2550 (повірка дійсна до 20.11.2026), на табло якого висвітило результат 0,63%о проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідний, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кноль П.М. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те що працівниками поліції всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, а також положень Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року було пред`явлено його довірителю вимогу щодо проходження огляду на визначення алкогольного сп`яніння за відсутності законних підстав вважати що він перебуває у стані сп`яніння, зокрема вказує на те що поліцейськими не було виявлено у нього ознак такого сп`яніння, а тому вважає що підстав для пред`явлення вимоги щодо проведення огляду не було та подальші дії працівників поліції як і проведення самого освідування є незаконним.

В зв`язку з чим вважає що що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534528 від 08.12.2025 року є недопустимим доказом, оскільки складений із порушенням встановленої процедури, а всі отримані на його підставі докази підлягають є недопустимими з огляду на доктрину «плодів отруєного дерева»

Звертає увагу суду на те, що з наданого відеозапису з реєстратора службового автомобіля поліцейських неможливо ідентифікувати електросамокат та особу, яка ним керує що вказує на відсутність належних доказів самого факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Кноля П.М., який підтримав апеляційну скрагу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534528 від 08.12.2025 року, ОСОБА_1 08 грудня 2025 року о 01 год 18 хв в м. Тернополі по вул. Текстильна,28, керував електросамокатом "VEVI", перебуваючи в стані в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Dragеr Alcotest 6810» №ARАМ-2550 (повірка дійсна до 20.11.2026), на табло якого висвітило результат 0,63%о проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідний, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції, крім вищевказаного протоколу, обґрунтував даними, які містяться у:

- відеозаписах події з нагрудної камери поліцейського №473539, №475732 та з автореєстратора службового автомобіля №315122, на яких зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 електросамокатом, проходження огляду водієм на стан алкогольного сп`яніння, згода з його результаатми та оформлення поліцейським адміністративних матеріалів;

- результаті тесту №3581 на алкоголь від 08.12.2025, прилад «Dragеr Alcotest 6810» №ARАМ-2250, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено показник - 0,63 %о проміле алкоголю;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 – 0,63 %о алкоголю, ОСОБА_1 з результатом згідний, про що поставив свій підпис;

-свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 2244 103 25 від 20.11.2025, на прилад газоаналізатор «Dragеr Alcotest 6810» №ARАМ-2250, повірка дійсна до 20.11.2026;

-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 становить 0,63 %о (проміле) алкоголю;

-рапорті поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області Н.Пришляк від 08.12.2025, з якого встановлено, що під час несення служби спільно із ОСОБА_2 у складі екіпажу "Юпітер 202", патрулюючи по вул. Текстильна, 28 у м. Тернополі близько 01 год. 18 хв. під час комендантської години було виявлено громадянина, який керував електросамокатом "VEVI", даною особою виявився ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням «Dragеr Alcotest 6810» №ARАМ-2250, що підтверджується актом від 08.12.2025, результат огляду становить 0,63 %о (проміле) алкоголю, з результатом згідний. Відносно останнього складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Так, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського «export-v7ac5.mp4», який долучено до матеріалів справи, зафіксовано що поліцейський виявив наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, таких як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації мови, а також поведінка, що не відповідала обстановці. Разом із тим, під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 на пряме запитання щодо вживання алкоголю не заперечував даного факту та повідомив, що вживав пиво разом із другом. Така відповідь узгоджується із зафіксованими зовнішніми проявами сп`яніння та додатково підтверджує наявність у працівників поліції законних підстав для проведення огляду.

Отже, у працівників поліції були наявні об`єктивні та достатні підстави для проведення огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, а тому подальші процесуальні дії, у тому числі проведення освідування, є правомірними, що повністю спростовує доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534528 від 08.12.2025 року є недопустимим доказом.

Доводи апелянта про неможливість ідентифікації електросамоката та особи, яка ним керує, спростовуються дослідженими судом доказами. З відеозапису з реєстратора службового автомобіля поліцейських чітко вбачається рух особи на електросамокаті проїзною частиною. Подальша фіксація події здійснювалась за допомогою нагрудної камери поліцейського, на записі з якої чітко видно ту ж саму особу, яка безпосередньо перед цим рухалася на електросамокаті. Безперервність відеофіксації, від моменту виявлення руху електросамокату до моменту зупинки та встановлення особи, виключає будь-які сумніви щодо того, що саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом. Таким чином, твердження про відсутність належних доказів факту керування є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Отже, апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Встановлена сукупність доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Підстав для скасування постанови не вбачається.

Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кноля П.М. слід відхилити, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кноля П.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя