Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №442/620/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/620/26

Провадження №3/442/253/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 березня 2026 року

Суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Гарасимків Л.І., розглянувши матерiали, якi надiйшли з Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

22.01.2026р., о 10.38 год., в м.Дрогобичі, вул.Трускавецька, 115, Львівської області, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Tesla Model 3 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння ( тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, блідність шкірного покрову обличчя), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі озорони здоров`я відмовився у встановленому законом поряку, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання правопорушник не з"явився. Від адвоката Коцан Р.М. надійшло письмове клопотання, в якому просить справу відносно ОСОБА_1 провадження по справі закрити.

Перевіривши матеріали справи, клопотання про закриття провадження, суд вважає, що останнє підлягає до задоволення та провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України слід закрити виходячи з наступного.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного.

Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементні: об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Як вбачається із долучених відеозаписів взагалі неможливо встановити обставини справи, адже на них не зафіксовано, що працівник поліції представився чи надав своє службове посвідчення для ознайомлення, адже така вимога міститься у ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію" відповідно до якого звертаючись до особи (або у разі звернення особи до поліцейського), поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, тощо.

Судом враховано, що працівником поліції не роз`яснено право на правову допомогу.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), проте всупереч вимогам, наявний в матеріалах справи відеозапис «NOR-000107-000000-20260122104225» не відтворює усю картину відтворюваної події, адже раптово розпочинається та раптово закінчується.

Крім того, враховано, що в протоколі в графі «ТЕХНІЧНИЙ ЗАСІБ» зазначено: «107», проте вбачається, що відеозапис «Video» не записаний на вказаний технічний пристрій, а отже джерело походження його не встановлене та не може вважатись належним та допустимим доказом в розумінні ст.251 КУпАП.

З наявної в матеріалах справи Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та інших матеріалів справи вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу було порушення водієм порушення п.9.2.б ПДР – Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, проте в процесі оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівники поліції жодного разу не згадують про вказане правопорушення, даний факт підтверджується з долученого до суду та оглянутого в судовому засіданні відеозапису «NOR-000107-000000-20260122104225», з якого вбачається, що розмова працівників поліції з особою починається зі слів: «В нас є база. З бази я бачу, що даним транспортним засобом керувала особа, яка мала 130, зовсім недавно», тобто виникає бачення, що особу зупинили для безпідставного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є в повній мірі незрозумілим, адже зyпинкa вoдiя пoлiцiєю «пpoстo тaк» нe є зaкoннoю, тoмy всi пoдaльшi вимoги пoлiцiї дo ньoгo, зoкpeмa й пpoxoджeння oглядy нa стaн сп`янiння, вoдiй викoнyвaти нe зoбoв`язaний. Тaкoгo виснoвкy дiйшoв Чepнiвeцький aпeляцiйний сyд y piшeннi 13 жoвтня 2022 poкy пo спpaвi 718/1824/22.

Крім того, як вбачається із долученого відеозапису «NOR-000107-000000-20260122104225», а саме на 27с. хронометражу є зображення, що поліцейський озвучив : «В мене є припущення вважати, що особа продовжує вживати», проте в цей же час поліцейський не озвучує які саме ознаки сп`яніння наявні в особи, які дали підстави вважати, що особа перебуває в стані сп`яніння, адже згідно п.2,3 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», та огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану , ознаками наркотичного сп`яніння є: ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Окрім цього, як вбачається із оглянутого відеозапису, представником поліції належним чином не запропоновано та не роз`яснено правопорушнику ОСОБА_1 про порядок огляду на стан сп`яніння, озвучено наступне: « Я Вам запропонував, а Ви вправі відмовитись», тобто судом зауважено та не зрозуміло, що саме пропонує поліцейський, і відповідно від чого вправі особа відмовитись, адже не поліцейський не озвучував, що в особи вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння і на підставі цього у нього є підстави вважати, що останній перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як вбачається із судової практики, зокрема висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Харківського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі № 953/6581/22, Львівського апеляційного суду від 17.03.2023 у справі № 459/3104/22, Київського апеляційного суду від 19.01.2023 у справі № 752/13788/22, Київського апеляційного суду від 23.03.2023 у справі 756/7328/22 вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.

Окрім цього судом враховано, що з невідомих причин працівниками поліції допущені неточності при складанні Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі – Направлення), зокрема з часової позначки, проставленої на «Направленні» зазначається, що часом його складання була 10 год. 45 хв., проте з відеозапису вбачається, що у зазначеній годині представники поліції не оформляли «Направлення», і взагалі не зафіксовано оформлення останнього під відеозапис, з чого можна зробити висновок, що наявні в матеріалах справи: Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протокол про адміністративне правопорушення складалися одночасно, а отже із порушенням встановленого законодавством порядку.

Окрім цього, як вбачається із відеозапису, на 01 хв. та 40 с., представник поліції допустив неналежні висловлювання: «Чекай, я його зараз попущу», що всупереч вимогам Наказу Міністерства внутрішніх справ №1179 від 09.11.2016р. «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», є недопустимим.

В Протоколі серія ЕПР1 №572526 зазначається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, проте не зрозуміло коли саме водій повідомив про те, що не бажає проходити огляд на стан сп`яніння у медичному закладі і про те, що відмовляється.

Окрім цього в «Направленні» не зазначається про те, що особа відмовилась пройти огляд.

Окрім цього судом взято до уваги той факт, що Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увану та швидкість реакції складено 22.01.2026р. о 10.45 год., в якому вже виявлено ознаки сп`яніння, однак як вбачається із долучених доказів по справі, зокрема копії Постанови серії ЕНА №6547502 від 22.01.2026р. вбачається, що дата розгляду справи за ч.2 ст.122 КУпАП «22.01.2026р. о 10.51год.», а тому дані розбіжності що свідчить про суттєві порушення з боку працівників поліції та ставлять під сумнів допустимість таких доказів, позаяк правильність та точність складання адміністративного протоколу та доказів, долучених до нього впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, оскільки наявність Протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже судом взято до уваги всі додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, які представлені в порядку захисту та надавши їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення, враховано, що для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим, а всі розбіжності та сумніви тлумачаться на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

У Відповідності до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, проте всупереч зазначеним вимогам на відеозаписах, які містяться в матеріалах справи не зафіксовано складання матеріалів справи, зокрема Протоколу та відсутні покази свідків.

Дані відмінності у доказах наводять на сумніви щодо правильності складення адміністративних матеріалів, що в повній мірі є недопустимим, тобто такий формальний підхід поліцейських до оформлення матеріалів, порушення порядку проходження огляду, допущення грубих порушень процесуального порядку та процедури оформлення матеріалів, притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, можна розцінювати як свідчення необ`єктивності під час вирішення питання про можливість притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом, відтак для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин: керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці; вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння; наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп`яніння.

У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян.

Згідно з п.4 ч. 3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, тобто дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол та аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що винесення Протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було здійснено з порушенням встановленого законом порядку, позаяк жодні свідки чи їхні пояснення, які могли б бути під час огляду на стан сп`яніння, є відсутні, про що свідчить складений протокол, відтак всі вищевказані факти та обставини являються визначальними підставами вважати про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, що такі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд вважає, що вина ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведено.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги, що у матеріалах справи відсутні жодні зібрані у встановленому законом порядку докази, які підтверджують керування ОСОБА_1 автомобілем, тим більше у стані наркотичного сп`яніння, вважаю, що в даних матеріалах відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим вказана справа про адмінправопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя