Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №442/205/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/205/26

Провадження №2/442/572/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді – Хомика А.П., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

09.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивує тим, що 11.12.1982 року між нею, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.

Під час перебування у шлюбі у них з відповідачем народився син, який на даний час уже повнолітній. Розривати шлюб через органи юстиції відповідач відмовляється, у домовлений час і дату для проходження процедури розлучення не з`являвся.

Під час спільного проживання у них із відповідачем часто виникали непорозуміння через різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, що провокувало конфлікти. Така ситуація призвела до того, що кожен із подружжя живе своїм особистим життям, а подружніх стосунків вони не підтримують. Зважаючи на вищезазначені обставини, можна стверджувати, що їхня із відповідачем сім`я розпалася остаточно, відновити та зберегти її неможливо. На даний час шлюб існує лише формально, а тому його доцільно розірвати.

15.01.2026 суддею отримано відповідь №2244096 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача – за вказаними параметрами особу не знайдено.

20.01.2026 суддею отримано відповідь з відділу-центру надання адміністративних послуг виконкому Дрогобицької міської ради згідно з якою відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 16.01.2026 – відсутні.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, отриманими на запит суду 09.02.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим не значиться.

Ухвалою від 10.02.2026 в зазначеній справі відкрито провадження за останнім відомим місцем реєстрації, яким є АДРЕСА_1 та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 06.03.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала разом з позовною заявою та додатками направлялась сторонам по справі. Відповідачу була направлена за останнім відомим місцем реєстрації, однак станом на час розгляду справи ним не отримана.

Крім цього, у зв`язку з невстановленим місцем реєстрації відповідача, ОСОБА_2 додатково повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судової влади України» за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих і розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та з огляду на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім`ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.

Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Матеріалами справи встановлено, що 11.12.1982 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований Амвросіївським р/б ЗАГСом Донецької області, про що зроблено актовий запис №280, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 .

За час шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , який на даний час є повнолітнім.

Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Як встановлено, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сім`ї сторін по справі являється те, що між подружжям втрачено почуття любові та взаємоповаги один до одного. Сім`я розпалася та існує формально.

При таких обставинах суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 104 ч. 2, 105 п. 3, 110, 112 СК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 11.12.1982 року Амвросіївським р/б ЗАГСом Донецької області, актовий запис №280.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 06 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання – АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Хомик А.П.