Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №127/107/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/107/26

Провадження № 2-др/127/14/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та зобов`язання нарахувати і виплатити премії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чернілевська Р.В., звернувся до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та зобов`язання нарахувати і виплатити премії з жовтня 2025 року за весь період її позбавлення.

Рішенням суду від 06.02.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

11.02.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача адвоката Чернілевської Р.В. про ухвалення додаткового судового рішення у порядку статті 270 ЦПК України у зв`язку з тим, що при ухваленні рішення від 06 лютого 2026 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві зазначено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач користувався професійною правничою допомогою адвоката на підставі договору про надання правничої допомоги від 08 вересня 2025 року. За супровід справи у суді першої інстанції позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 11 лютого 2026 року та квитанцією до прибуткового касового ордера від 11 лютого 2026 року № 02-02/26.

Заявник зазначає, що під час судового розгляду ним було повідомлено суд про намір подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим подання відповідних доказів 11 лютого 2026 року є таким, що здійснене з дотриманням вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Посилаючись на положення статей 137, 141, 270 ЦПК України, заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції, у розмірі 15 000 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлення про дату, час та місце розгляду заяви.

Заперечення щодо задоволення заяви до суду не надходило.

На підставі п.п. 1-2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Судом встановлено, що рішенням Вінницький міський суд Вінницької області від 06.02.2026 року позов ОСОБА_1 до КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та зобов`язання нарахування і виплати премії задоволено повністю.

Разом з тим, при ухваленні вказаного рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення подано 11 лютого 2026 року, тобто в межах строку, визначеного статтею 270 ЦПК України, що узгоджується з вимогами закону.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду представником позивача було заявлено про намір подати докази понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано:

договір про надання правничої допомоги від 08 вересня 2025 року;

акт виконаних робіт від 11 лютого 2026 року, який містить перелік наданих послуг у справі № 127/107/26;

квитанцію до прибуткового касового ордера від 11 лютого 2026 року № 02-02/26 про сплату 15 000 грн.

Подані документи підтверджують факт надання адвокатом правничої допомоги у суді першої інстанції та оплату позивачем відповідних послуг у розмірі 15 000 грн.

З огляду на характер спору (трудовий спір щодо скасування дисциплінарного стягнення та зобов`язання здійснити нарахування і виплату премії), обсяг поданих процесуальних документів, участь представника у судових засіданнях, підготовку письмових пояснень та правової позиції, суд вважає заявлений розмір витрат співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим адвокатом часом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки рішенням суду від 06 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено повністю, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн підлягають стягненню з відповідача КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» на користь позивача.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву позивача задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та зобов`язання нарахувати і виплатити премії,.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000,00 грн.

Додаткове рішення суду є невід`ємною частиною рішення суду від 06.02.2026 року.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.03.2026.

Суддя: