Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №153/10/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2026 р. Справа153/10/26

Провадження2/153/7/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що між ним та відповідачем 10 січня 2018 року було зареєстровано шлюб. В період їх спільного проживання у них народилося двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні стосунки з відповідачем фактично припинено, вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, не мають взаємних прав та обов`язків. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від шлюб було розірвано. Так, відповідач ОСОБА_3 в період часу з вересня 2021 року до червня 2023 року разом із ним не проживала, вона залишила його з донькою, виїхала з м.Ямпіль Вінницької області та фактично її два роки не було. В подальшому остання повернулась, вони помирились та стали проживати разом. У них народився син, але з вересня 2024 року відповідач по справі знову залишила його з дітьми та зникла в невідомому напрямку. По теперішній час за місцем свого проживання остання відсутня. Позивачу відомо про те, що відповідач проживає з іншим чоловіком, а діти тривалий період часу перебувають на повному його утриманні та вихованні. Вихованням та утриманням дітей позивач займається самостійно. Крім того, позивач самостійно організовує та оплачує дозвілля та відпочинок дітей. Відповідач ОСОБА_3 вихованням та утриманням дітей не займається, а тому виникла необхідність встановити факт самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей. Метою встановлення вказаного факту для позивача є захист та реалізація законних інтересів дітей та його батьківських прав. Діти проживають зі своїм батьком, тобто з позивачем, він створив всі умови для проживання дітей, одноособово здійснює виховання дітей, утримує їх та піклується про їх стан здоров`я. Мати дітей, тобто відповідачка не проживає разом з дітьми, не забезпечує їх матеріально, та не приймає участі у їх вихованні. Таким чином, наявний факт повної відсутності участі матері у вихованні та утриманні дітей. У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду та просити суд встановити факт самостійного виховання ним його неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07 січня 2026 року відповідно до ухвали судді Ямпільського районного суду Вінницької області відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

04 лютого 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було закрито підготовче судове засідання, здійснено виклик свідків та справу призначено до судового розгляду .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Снітко В.А. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору представник Служби у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області Миронишина В.В. в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Щодо вирішення даного позову покладається на розсуд суду.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала, що проживає по сусідству із сім`єю ОСОБА_7 . Свідок повідомила, що у подружжя народилася донька ОСОБА_8 . На початковому етапі дитину до дитячого садка водив батько, ОСОБА_1 , оскільки мати, ОСОБА_3 , певний час була відсутня. Після повернення ОСОБА_9 у сім`ї народився син ОСОБА_10 . Відтоді основним вихованням дітей займається ОСОБА_1 , який купає дітей, готує їжу та водить їх до дитячого садка. Іноді вона допомагає йому з дітьми, а іноді мати ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що після народження ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вона не бачила і про її місцезнаходження нічого не відомо. За словами свідка, відповідач не цікавиться дітьми та не займається їх вихованням.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначив, що він знайомий із сім`єю ОСОБА_7 . Свідок повідомив, що на початку у подружжя все було добре, народилася донька ОСОБА_8 . Проте згодом між подружжям виникли непорозуміння та сварки. ОСОБА_3 часто від`їжджала, а догляд за дитиною здійснював ОСОБА_1 . Після повернення ОСОБА_9 вони почали проживати разом, в цей період ОСОБА_13 завагітніла і народила сина ОСОБА_10 . Під час другої вагітності сварки та непорозуміння між подружжям поновилися. Після народження сина ОСОБА_14 знову залишила ОСОБА_15 одного з дітьми, і він довгий час її не бачив. За словами свідка, доглядом за дітьми займається виключно ОСОБА_16 , іноді йому допомагає його мати ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні зазначив, що він знайомий із сім`єю ОСОБА_7 , а ОСОБА_1 є його однокласником та кумом. Свідок повідомив, що у 2023 році подружжя ОСОБА_7 розлучилося, а у 2024 році вони знову зійшлися, після чого народилась друга дитина - син ОСОБА_10 . Наприкінці літа 2024 року ОСОБА_19 зникла, і свідок її більше не бачив. За його словами, доглядом за дітьми займається виключно ОСОБА_1 , який водить їх до дитячого садка. Іноді допомагає мати ОСОБА_15 . Утриманням дітей займається лише ОСОБА_15 . Свідок зазначив, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем та має можливість забезпечувати дітей.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні зазначила, що вона знайома із сім`єю ОСОБА_7 . Свідок повідомила, що під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали виникати непорозуміння, через що вони розлучилися. Після возз`єднання у подружжя народився син ОСОБА_10 . Згодом між ними поновилися сварки, і ОСОБА_19 знайшла іншого чоловіка та виїхала, залишивши ОСОБА_21 з двома маленькими дітьми, віком 5 і 2 років. За словами свідка, доглядом за дітьми займається виключно ОСОБА_16 , іноді йому допомагає його мати. Свідок зазначила, що на момент від`їзду ОСОБА_9 сину ОСОБА_10 було 3 місяці. ОСОБА_16 є приватним підприємцем та має змогу утримувати дітей.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні зазначив, що він знайомий із сім`єю ОСОБА_7 . Свідок повідомив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, але у 2023 році розлучилися. Після певного проміжку часу подружжя знову почало проживати разом, і в них народився син ОСОБА_10 . Коли дитині було 3 місяці, ОСОБА_19 знову зникла. За словами свідка, доглядом за дітьми займається виключно ОСОБА_16 , а іноді допомагає його мати ОСОБА_17 . Свідок також повідомив, що чув про те, що ОСОБА_13 виїхала в інше місто і давно її не бачив. ОСОБА_16 є приватним підприємцем та повністю забезпечує утримання і виховання дітей.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні зазначив, що він знайомий із сім`єю ОСОБА_7 . Свідок повідомив, що на початку шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 гарно жили, але згодом ОСОБА_13 почала погано ставитися до ОСОБА_15 , а потім поїхала. У сім`ї є двоє дітей: донька ОСОБА_8 (5 років) та син ОСОБА_10 (до 2 років). ОСОБА_24 свідок бачив улітку 2024 року. Після її від`їзду доглядом за дітьми займається виключно ОСОБА_16 , іноді йому допомагає його мати. Свідок зазначив, що ОСОБА_16 є приватним підприємцем та має змогу утримувати дітей.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що 10 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_25 було зареєстровано шлюб Ямпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №6. Відповідач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_26 на прізвище чоловіка ОСОБА_7 (а.с.10)

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ямпіль Ямпільський район Вінницької області народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.11).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Вінниця Вінницький район Вінницької області народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.12).

З копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 березня 2023 року встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який був зареєстровано 10 січня 2018 року Ямпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області – розірвано (а.с.24-25).

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з копії витягу з реєстру платників єдиного податку №1439 встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 04 листопада 2021 року являється фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку 2 групи, 20 ставки (а.с.13-14).

З копії договору купівлі-продажу квартири від 07 серпня 2020 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що квартира по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.21-23)

З копії довідки-характеристики від 27.11.2025 року №02-12/781 встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за останніх 12 місяців адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради не притягувався (а.с.15).

З копії довідки лікаря-нарколога №40 від 27.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався (а.с.16).

З копії довідки лікаря-психіатра №39 від 27.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався (а.с.17).

З копії витяга з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» встановлено, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимостей немає (а.с.18).

З характеристики виданої директором Закладом дошкільної освіти №4 (Ясла-садок) м.Ямпіль Ямпільської міської ради Вінницької області від 28.11.2025 року №58 встановлено, що ОСОБА_1 зарекомендував себе, як відповідальний та люблячий батько. Вчасно приводить і забирає дітей з закладу дошкільної освіти. Батько приділяє увагу всебічному розвитку дітей та вихованню ОСОБА_8 і ОСОБА_10 (а.с.20).

З депутатського акта обстеження від 08 липня 2025 року встановлено, що було проведено обстеження квартири АДРЕСА_2 . В ході огляду встановлено, що в квартирі проживають ОСОБА_1 , його донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 . Дружина ОСОБА_3 в період часу з вересня 2021 року до червня 2023 року, а потім з вересня 2024 року по теперішній час за місцем свого проживання відсутня. За вказаний період часу ОСОБА_3 не приймала участі у вихованні та утриманні дітей, не цікавиться донькою та сином, не піклується про них, не проявляла заінтересованості в їх подальшій долі (а.с.19).

Відповідно до ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а також несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

На підставі ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

На підставі ч.5 ст.150 СК передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За ч.1 ст.151 СК батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч.2 ст.155 СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із ч.ч.2,3 ст.157 СК той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

На підставі ст.141 СК встановлюється рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. За загальним правилом розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.1 ст.180, ч.1 ст.181 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. При цьому визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини відповідно до ч.8 ст.7 СК України та ст.11 Закону України «Про охорону дитинства».

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дітей та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження із залученням органу опіки та піклування відповідно до ч. 4, 5 ст.19 СК України.

Тобто факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.

При цьому доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане із настанням обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не ставить питання визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із ним або питання участі матері у їх вихованні чи утриманні, а заявляє вимоги про встановлення факту самостійного виховання ним та утримання таких дітей. Між тим за наявності спору між сторонами щодо обсягу виконання ними батьківських обов`язків з утримання та виховання спільних для них доньки та сина, суд вважає можливим вирішити даний спір між ними в позовному провадженні.

Таким чином суд вказує, що незважаючи на проживання матері окремо від дітей, це не впливає на обов`язок ОСОБА_3 піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя, а також на її обов`язок утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Натомість, на підставі встановлених судом обставин справи вбачається, що ОСОБА_3 не виконує свої батьківські обов`язки щодо неповнолітніх дітей.

Судом було враховано встановлені обставини справи, за якими неповнолітні донька та син сторін, з вересня 2024 року постійно мешкають із батьком. У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 фактично одноосібно утримує та виховує своїх дітей, оскільки доказів утримання спільних для сторін дітей з боку матері суду не було надано.

Враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з якнайкращих інтересів дітей, з метою надання батьку більших повноважень з приводу виховання неповнолітніх дітей, на переконання суду слід задовольнити позовні вимоги останнього, встановивши факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На стягнення судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача не вбачається.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - здійснює самостійне виховання та утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М.Дзерин