Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №205/3899/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1703/26 Справа № 205/3899/25 Суддя у 1-й інстанції - Дорошенко Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря судового засідання — Шаповалової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — адвоката Довженка Валерія Івановича на ухвалу Новокодацького районного суду м.Дніпра від 09 жовтня 2025 року про відмову у роз`ясненні заочного рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 17 липня 2025 року по цивільній справі №205/3899/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,–

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2025 року представник ОСОБА_1 — адвокат Довженко В.І. звернувся до суду із заявою про роз`яснення заочного рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 17 липня 2025 року по цивільній справі №205/3899/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. 56-57), в якій просив роз`яснити заочне рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17 липня 2025 року по справі № 205/3899/25 (провадження №2/205/2795/25), яким розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 листопада 2018 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2614, а саме, яким чином може бути виконано дане рішення в частині реєстрації факту розірвання шлюбу на підставі даного рішення, якщо не відбувається взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень, в якому зареєстроване рішення суду та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, в якому реєструється факт розірвання шлюбу на підставі цього рішення суду, про що прийняти відповідну ухвалу.

Ухвалою Новокодацького районного суду м.Дніпра від 09 жовтня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Довженка В.І. в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 17 липня 2025 року по справі №205/3899/25 (провадження №2/205/2795/25) за позовом адвоката Довженка В.І. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відмовлено (а.с. 74-76).

Не погодившись з такою ухвалою, представник ОСОБА_1 — адвокат Довженко В.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с. 80-81).

Учасники справи не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення — без змін, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із заявою про роз`яснення рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.07.2025 року, заявник фактично просить роз`яснити питання щодо проставлення відмітки про розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану, однак таке питання організації виконання рішення суду не підлягає вирішенню в порядку статті 271 ЦПК України.

З таким висновком погоджується й апеляційна інстанція, з огляду на таке.

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.07.2025 року, яке набрало законної сили, позов адвоката Довженка В.І. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 листопада 2018 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2614, розірвано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, за змістом ст. 271 ЦПК України роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.

Чинне процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Звертаючись із заявою про роз`яснення рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.07.2025 року, заявник фактично просить роз`яснити питання щодо реєстрації факту розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану у зв`язку з тим, що не відбувається взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень, в якому зареєстроване рішення суду та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, тобто у зв`язку з утрудненням виконання рішення з технічних причин, які не відносяться до компетенції суду, а не через неясність резолютивної частини рішення, однак, питання щодо технічної організації виконання рішення суду не підлягає вирішенню в порядку статті 271 ЦПК України, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з ухвалою суду та переоцінки висновків, при цьому, будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви, а також не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли бути підставою, передбаченою ст. 376 ЦПК України, для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції – без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — адвоката Довженка Валерія Івановича — залишити без задоволення.

Ухвалу Новокодацького районного суду м.Дніпра від 09 жовтня 2025 року про відмову у роз`ясненні рішення — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «24» лютого 2026 року.

Повний текст постанови складено «05» березня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна