Додаткове рішення від 04 березня 2026 р. у справі №214/8394/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №214/8394/24

Суддя: Остапенко В. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/176/26 Справа № 214/8394/24 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 214/8394/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

скаржник ОСОБА_1

заінтересована особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)

стягувач ОСОБА_2

розглянувши в порядку ч. 3 ст 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Балюра Андрія Станіславовича, про надання доказів на підтвердження фактично отриманих скаржником послуг з правничої допомоги та про ухвалення додаткового рішення у справі № 214/8394/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцура Яни Володимирівни, стягувач ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, а саме державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 .

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії / бездіяльність державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 , з зобов`язанням вчинити певні дії в рамках примусового виконавчого провадження № 79033976 від 08 вересня 2025 року, відмовлено.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2025 року в задоволенні заяви представника скаржника – адвоката Балюра А.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року скасовано в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцура Я.В., стягувач ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцури Я.В. щодо обчислення розміру заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 79033976 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 вересня 2025 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/8394/24, викладеного у пункті 2 Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08 жовтня 2025 року та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцури Я.В. щодо обчислення, станом на 08 жовтня 2025 року, розміру заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 79033976 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 вересня 2025 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/8394/24.

В іншій частині ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року залишено без змін.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2025 року скасовано.

Ухвалено у справі додаткове рішення, яким стягнуто з Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у суді першої інстанції у сумі 7 000 грн.

До суду апеляційної інстанції з заявою про надання доказів на підтвердження фактично отриманих скаржником послуг з правничої допомоги та про ухвалення додаткового рішення у справізвернувся представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Балюра А.С., в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, оскільки судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо стягнення з апелянта на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, про стягнення яких було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу та зазначено орієнтовно очікувані судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

23 лютого 2026 року представник скаржника подав заяву про надання доказів на підтвердження фактично отриманих скаржником послуг з правничої допомоги та про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив: копію договору про надання правничої допомоги № 25/25 від 10 листопада 2025 року, відповідно до якого адвокат прийняв на себе зобов`язання щодо захисту інтересів клієнта з будь-яких питань, пов`язаних з виконавчим провадженням № 79033976 від 08 вересня 2025 року щодо виконання рішення суду у справі № 214/8394/24 про стягнення аліментів, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити, надані адвокатом послуги з правової (правничої) допомоги та Акт № 3 приймання – передачі правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у справі № 214/8394/24 відповідно до умов Договору № 25/25 про надання правничої допомоги від 10 жовтня 2025 року та Додаткової угоди № 1 від 10 листопада 2025 рок, відповідно до якого ОСОБА_1 надано професійну правничу допомогу, а саме: аналіз оскаржуваного судового рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу та складання на нього апеляційної скарги (3 328 грн), участь в судовому засіданні (832 грн), складання заяви про надання доказів на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (1 664 грн).

Як вбачається із матеріалів справи Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року скасовано в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцура Я.В., стягувач ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцури Я.В. щодо обчислення розміру заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 79033976 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 вересня 2025 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/8394/24, викладеного у пункті 2 Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08 жовтня 2025 року та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцури Я.В. щодо обчислення, станом на 08 жовтня 2025 року, розміру заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 79033976 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05 вересня 2025 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 214/8394/24.

В іншій частині ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року залишено без змін, з тих підстав, що порушення прав боржника ОСОБА_1 було усунуто державним виконавцем під час розляду даної справи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20) роз`яснено, що в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшла висновку, що вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 824 грн є обґрунтованими, а тому заява про надання доказів на підтвердження фактично отриманих скаржником послуг з правничої допомоги та про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Балюра Андрія Станіславовича, про надання доказів на підтвердження фактично отриманих скаржником послуг з правничої допомоги та про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити по справі № 214/8394/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Ценцура Яни Володимирівни, стягувач ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконаннядодаткове рішення.

Стягнути з Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 824 (п`ять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст додаткової постанови складено 05 березня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua