Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №175/7225/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/816/26 Справа № 175/7225/25 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Кривий Ріг

02.03.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. апеляційну скаргу захисника Довженка Р.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Довженком Р.В., який в апеляційній скарзі:

- вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у зв`язку з чим підлягає скасуванню;

- вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП;

- прохає постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати, провадження у справі за ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, його відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

Від захисника Довженка Р.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та в обґрунтування поданого клопотання захисник вказав, що не має можливості прийняти участь у судовому засіданні через стан здоров`я.

Суд апеляційної інстанції не може прийняти вказане клопотання як підставу відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що подія правопорушення мала місце 08.03.2025р., справа по суті розглянута 16.12.2025р., справа надійшла до суду апеляційної інстанції 18.02.2026р., тобто за 18 днів до завершення строку накладення адміністративного стягнення.

Суд апеляційної інстанції сприймає таку поведінку сторони захисту як неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, оскільки протягом часу розгляду справи її розгляд тричі відкладався за клопотанням захисника без надання підтверджуючих документів зайнятості у іншому процесі.

Надаючи клопотання про відкладення розгляду у зв`язку із хворобою, захисник не надав відповідного медичного витягу, а кодоване позначення медичного висновку про тимчасову непрацездатність захисника Довженка Р.В. не може бути перевірено судом апеляційної інстанції.

При цьому особисто ОСОБА_1 участі у судовому засіданні суду першої інстанції жодного разу не приймав, до суду апеляційної інстанції також не прибував.

На думку суду апеляційної інстанції, наведене узгоджується з рішенням ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст.6 ЄКПЛ, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов до наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції при перевірці матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановив, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, зазначена як ОСОБА_2 , про що наведено як у вступній, так і в резолютивній частині оскаржуваної постанови.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_3 , та його анкетні дані підтверджені матеріалами справи, тобто суд першої інстанції під час розгляду справи справ визнав винуватим та піддав адміністративному стягненню іншу особу, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови із прийняттям нової постанови.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 08.03.2025р. об 01-11год., в м. Краматорськ на перехресті вул. Дружби та Ювілейна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat Scudo» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту склав 2,08% проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає протокол про адміністративне правопорушення таким, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений уповноваженою на те особою.

Відомості, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються:

- диском з файлами відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 08.03.2025 року о 01-11 год. під час фіксації подій на нагрудний видеореестратор (bodycam), ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. В автомобілі перебувають пасажири, вільні місця відсутні. Вільне тільки місце водія, що обґрунтовано дає підстави вважати що саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом.

У ході спілкування з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest, на що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду склав 2,08‰, із показником газоаналізатора ОСОБА_1 погодився. Працівником поліції було повідомлено про порушення п. 2.9.а ПДР України, роз`ясненні права ОСОБА_1 , передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- рапортом лейтенанта поліції взводу № 2 роти № 1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Ісагулян Р. від 08.03.2025р. щодо фактичних обставин справи;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду 2,08 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився;

- роздруківкою з приладу «Drager Alcotest 6820», відповідно до якої 08.03.202 5р. о 01:37год. проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, результат якого показав 2,08 ‰.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є підтвердженим, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено під час руху у комендантську годину, а саме після 01:00год., під час спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим висловлено законну вимогу проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та стан алкогольного сп`яніння встановлено за допомогою газоаналізатора, показник якого склав 2,08‰, що є порушенням вимоги п. 2.9 ПДР, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у повному обсязі доведена доказами, які містить справа про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, результатом показника газоаналізатора, рапортом працівника поліції, довідкою про отримання ОСОБА_1 водійського посвідчення, відеозаписом.

На думку суду апеляційної інстанції, вказані докази є допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, є частково слушними та підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог КУпАП та адміністративне стягнення у виді штрафу наклав у фіксованій грошовій сумі - у розмірі 17 000грн., що в свою чергу суперечить вимогам санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення на винувату особу у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині накладення стягнення також і з цих підстав, із прийняттям нової постанови і в цій частині.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Довженка Романа Валентиновича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік – задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя