Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №635/8847/25 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №635/8847/25

Суддя: Березовська І. В.

05.03.2026

Справа № 635/8847/25

Провадження по справі № 2/635/3169/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

секретар судового засідання – Бурдюкова В.В.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

представник позивача – Шкапенко Олександр Віталійович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором б/н від 21 квітня 2024 року у загальному розмірі 81012,71 гривень, з яких 55529,82 гривень – заборгованість за кредитом, 24932,89 гривень – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 550,00 гривень – пеня, а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 квітня 2024 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 21 квітня 2024 року відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту тощо.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до пункту 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

На суму фактично використаного кредитного ліміту (кредиту) банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в тарифах, що підтверджується пунктом 2.1.4.3.2 умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.10. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту).

Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Отже, у порушення умов кредитного договору а також статтями 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 21 жовтня 2025 року має заборгованість 81012,71 гривень, яка складається з:

- 55529,82 гривень – заборгованість за кредитом;

- 24932,89 гривень – заборгованість по відсоткам;

- 550,00 гривень – пеня.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків – 10 днів з дня вручення копії ухвали.

03 листопада 2025 року позивач усунув недоліки позову, визначені ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Шкапенко О.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

21 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк».

У заяві зазначено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом умовами та правилами надання банківських послуг, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого ОСОБА_1 , зрозумілі та вона не потребує додаткового тлумачення.

ОСОБА_1 21 квітня 2024 року засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 03е6925d17ddbf70967604d3d77fbd3903a948f549070de6bdb80af18efd3b96ff, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій.

З довідки, яка міститься в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_1 та видано картку: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк» слідує, що ОСОБА_1 21 квітня 2024 року встановлено суму кредитного ліміту в розмірі 21000,00 гривень; 30 травня 2024 року ліміт збільшено до 26000,00 гривень; 30 травня 2024 року ліміт збільшено до 55600,00 гривень.

21 квітня 2024 року ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», у якому містяться істотні умови кредитного договору, підписавши який відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи з обраних нею умов кредитування.

Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа 03е6925d17ddbf70967604d3d77fbd3903a948f549070de6bdb80af18efd3b96ff.

Згідно з заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 21 квітня 2024 року АТ «Акцент-банк» ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на вказаних умовах: вид послуги відкриття та обслуговування поточного рахунку; тип кредиту-кредитування рахунку; мета отримання кредиту – споживчі цілі; сума кредиту – від 1000,00 гривень до 200000,00 гривень, строк кредиту – 7305 дня, денна процентна ставка становить 0,06%.

Заява містить особистий підпис ОСОБА_1 від 21 квітня 2024 року.

Зі змісту виписки про картці слідує, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, останній раз здійснювала операції за кредитною карткою 01 травня 2025 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як передбачено статтею 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Крім того, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму заяви від 21 квітня 2024 року щодо встановлення кредитного ліміту (заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), яка підписана особистим підписом відповідача ОСОБА_1 . На підставі зазначеної заяви відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд висновує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-банк» загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та залишку заборгованості за процентами.

Щодо стягнення загального залишку заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

– в періоді існування особливих правових наслідків, таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

– в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

– у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом, яким крім іншого, просить стягнути з відповідача загальний залишок заборгованості за пенею, нарахованої у період дії воєнного стану, а саме з 21 квітня 2024 року за прострочення зобов`язання, відповідно ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати неустойки (пені) у період дії в Україні воєнного стану, а тому суд висновує про часткове задоволення позову АТ «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно платіжного доручення № 6005315519247 від 21 жовтня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Акцент-банк» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 81012,71 гривень, тоді як суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог на суму 80462,71 гривень, що становить 99 % від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 2398,18 гривень (2422,40 х 99 % : 100).

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21 квітня 2024 року у розмірі 80462 (вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 71 (сімдесят одну) копійку, з яких: 55529 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки – заборгованість за тілом кредиту; 24932 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 89 (вісімдесят дев`ять) копійок – загальний залишок заборгованості за відсотками.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2398 (дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Акціонерне товариство «Акцент-Банк», Код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Березовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua