Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №644/1874/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/1874/25

Провадження № 2/644/1450/26

09.02.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Харкова

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Попової В.О.,

за участі секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

представників відповідачів - Штрихунової А.Д., Тараненко М.С. (в режимі відеоконференції) ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Держави Україна через Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2024 поліцейським ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Гордієнко О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРТ1 № 136175 від 24.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно фабули зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРТ1 № 136175, 24.09.2024близько 21 год. 30 хв. за адресою м. Кам`янське, просп. Аношкіна, буд. 5 ОСОБА_1 керувала ТЗ, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а саме (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода). Останній було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Результат склав 0.82 проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР - керування Т3 особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В позові зазначено, що складання протоколу супроводжувалось моральним насиллям з боку працівників патрульної поліції, нецензурною лайкою та приниженням, що зафіксовано на відео з боді камер від 24.09.2024. Також, на відеозаписі зафіксовано безпідставне застосування заходів фізичного впливу відносно ОСОБА_1 з боку працівників поліції. Внаслідок неправомірних дій співробітників відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області позивачка зазнала тілесних ушкоджень, порушено психічний та психологічний стан з приводу безпідставного застосування фізичної сили з боку працівників поліції та конфіскації автомобіля.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/10667/24 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За результатами перевірки за фактом вчинення неправомірних дій під час оформлення матеріалів про адміністративне встановлено, що 24.09.2024 року о 21 годині 30 хвилин в м. Кам`янське Дніпропетровської області під час патрулювання співробітниками відділу реагування патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Сусловим В.С., старшим лейтенантом поліції Гордієнко О.В., старшим сержантом поліції Михненко В.Р. та капітаном поліції Камишним О.О. правопорушення безпідставно застосовані заходи фізичного впливу відносно ОСОБА_1 . За даним фактом 30.09.2024 було внесено відомості до ЄДРДР за № 42024042050000045.

Розмір завданої моральної шкоди позивачка оцінює у 50000 грн., така сума необхідна для загоювання отриманих душевних страждань та моральних переживань, відновлення психічного та психологічного стану. Також, позивачка була вимушена витрачати час на підготовку необхідних процесуальних документів та оплачувати послуги захисника.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 24 березня 2025 року позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

10.04.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Штрихунової А.Д., відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження доводів, якими вона обґрунтовує свої моральні страждання, не надано розрахунків, з яких вона виходила щодо визначення розміру моральної шкоди.

18.04.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача – адвоката Болтіка А.С., в якій він просив задовольнити позов в повному обсязі. Вказав, що у наслідок незаконного притягнення позивачки до адміністративної відповідальності була заподіяна моральна шкода, яка полягає у приниженні честі та гідності законослухняного громадянина; у спричиненні моральних переживань, зумовлених необхідністю доводити спочатку працівнику поліції свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, а потім, теж саме у суді; у порушенні нормального способу життя, оскільки позивачка вимушена звертатися до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

28.04.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення проти доводів позову, мотивував тим, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачці моральну шкоду. Позивачка не надала суду доказів які б підтверджували факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зав`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зав`язків, стану та стосунків. Відтак , на думку відповідача, позивачкою не доведено ті обставини, на які вона посилається, як на підставу для відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

05.05.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача – адвоката Болтіка А.С., в якій він наполягав на задоволенні позову з зазначених в ньому підстав.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.01.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача – адвоката Болтіка А.С. про розгляд справи без участі сторони позивача.

В судовому засіданні представник відповідача Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області Штрихунова А.Д. просила відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої заперечення аналогічно викладеному у відзиві на позов.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Тараненко М.С. просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на заперечення викладені у відзиві позов.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.09.2024 поліцейським ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Гордієнко О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРТ1 № 136175 від 24.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно фабули зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРТ1 № 136175, 24.09.2024 близько 21 год. 30 хв. за адресою м. Кам`янське, просп.

Аношкіна, буд. 5 ОСОБА_1 керувала ТЗ, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а саме (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода). Останній було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Результат склав 0.82 проміле, чим порушила п.2.9.а. ПДР - керування Т3 особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,( а.с.11).

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/10667/24 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 17.02.2025, (а.с.13).

У вказаному судовому рішенні встановлено, що:

- під час проведення відеофіксації місця події технічний засіб (нагрудна бодікамера) був закріплений на рівні поясу працівника поліції, що призвело до обмеженого кута огляду та унеможливило ідентифікацію осіб, які перебували на місці події;

- на відеозаписі відсутні зображення облич осіб, що брали участь у події, а також документи, які посвідчують їх особу, що унеможливлює належне підтвердження їх присутності та процесуальної участі;

- об`єктив камери не зафіксував безпосередньо процес огляду громадянки ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу "Драгер", а також не містить відображення результату зазначеного огляду, що є істотним порушенням вимог чинного законодавства та інструкцій, які регламентують порядок здійснення відеофіксації в аналогічних випадках.

Відсутність підпису ОСОБА_1 на роздруківці спеціального технічного засобу "Драгер", а також у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння свідчить про її незгоду з результатами тестування. Водночас працівниками поліції не виконано вимог Інструкції, згідно з якою у разі незгоди з результатами огляду такий огляд має проводитися в закладі охорони здоров`я.

Сукупність зазначених порушень ставить під сумнів достовірність та допустимість отриманих доказів, а відтак виключає можливість обґрунтованого висновку про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

30.09.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202404250000045 за ч.2 ст.365 КК України з викладом обставин: за результатами перевірки за фактом неправомірних дій працівників відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що 24.09.2024 року о 21 год 30 хв., поблизу будинку №5 по проспекту Відродження у Кам`янське співробітники відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП застосували заходи фізичного впливу відносно ОСОБА_1 , 2004 року народження, та ОСОБА_2 , 2003 року народження. Внаслідок вищевказаних умисних дій співробітниками відділу реагування патрульної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області безпідставно застосовано заходи фізичного впливу відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також завдано удар правою рукою в область голови останнього, (а.с.27).

Відповідно до Наказу ГУНП №2063 від 02.10.2024 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за відомостями, викладеними у інформаційній довідці управління головної інспекції ГУНП від 27.09.2024 №33\1-295ід «Про виявлення в мережі «Інтернет» критичної публікації стосовно працівників поліції Кам?янського РУП ГУНП» щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Кам?янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, (а.с.28-29).

Висновком службового розслідування за фактами можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейським Кам`янського районного управління ГУНП, за відомостями, викладеними у інформаційній довідці УГІ ГУНП від 15.10.2024, встановлено наступне, (а.с.33-47).

Наряд ГРПП «Клен - 404» у складі інспектора ВРПП Кам`янського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції Гордієнко О.В. та поліцейського ВРПП старшого сержанта поліції Суслова В.С., а також наряд ГРПП «Клен - 403» у складі поліцейського ВРПП Кам`янського РУП ГУНП капітана поліції Камишного О.О. та поліцейського ВРПП Кам`янського РУП ГУНП старшого сержанта поліції Михненка В.Р. допустили порушення вимог пункту 4 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.122018 № 1026, що виразилося у неправильному закріплені поліцейськими портативного відеореєстратора на їхньому форменому одязі, а старшим сержантом поліції ОСОБА_3 , крім цього допущено порушення вимог пункту 5 розділу П вказаної інструкції, що виразилося у не включенні портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків.

Також під час проведення службового розслідування, із врахуванням відео з портативних відеореєстраторів поліцейських, встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення пункту 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII з боку поліцейських ВРПП Кам`янського РУП ГУНП старшого сержанта поліції Суслова В.С., старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та капітана поліції ОСОБА_5 , що виразилось у не здійсненні належного контролю за своєю поведінкою, почуттями та емоціями під час виконання службових обов`язків.

Крім цього, в діях інспектора ВРПП Кам`янського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції Гордієнко О.В. та поліцейського ВРПП Кам`янського РУП ГУНП капітана поліції Камишного О.О., встановлені порушення вимог підпункту 4 пункту 6 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, що виразилося у не здійсненні постійного контролю наявності отриманої зброї під час виконання службових обов`язків.

Факт перевищення влади або службових повноважень поліцейськими Кам`янського РУП ГУНП під час виконання службових обов`язків під час збору та оформлення адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 неможливо розглянути всебічно та у всій повноті для встановлення наявності чи відсутності у діях поліцейських ознак дисциплінарних проступків чи правопорушень, через що виникає необхідність у надісланні матеріалів даного службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України.

За результатами даного службового розслідування в діянні окремих посадових осіб ВРПП Кам`янського РУП ГУНП встановлено дисциплінарний проступок, а саме: за скоєння даного дисциплінарного проступку до старшого сержанта поліції ОСОБА_3 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - дисциплінарне стягнення у виді зауваження, до старшого сержанта поліції ОСОБА_4 - дисциплінарне стягнення у виді догани, до капітана поліції ОСОБА_5 - дисциплінарне стягнення у виді догани, що підтверджується Наказом ГУНП від 17.10.2024 № 2111к та Висновку від 15.10.2024 додається), (а.с.30-32).

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади чи місцевого самоврядування та їх посадовими особами, які є відмінними від загальних підстав деліктної відповідальності.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (частина перша статті 1173 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України).

Наведеними правовими нормами передбачено, що для покладення відповідальності за дії посадових осіб та органів державної влади чи місцевого самоврядування наявність їх вини не є обов`язковою. Проте цими приписами встановлена обов`язковість інших трьох елементів складу цивільного правопорушення, встановлення яких є необхідним для покладення відповідальності за завдану шкоду на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо відшкодування моральної шкоди заподіяної діями працівників поліції при розгляді справ про адміністративне правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що усталеним у доктрині цивільного права та національній судові практиці є підхід, за якого для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади (тут і далі - йдеться також й про органи місцевого самоврядування, про що не зазначається з огляду на обставини цієї справи) у виді відшкодування шкоди має бути встановлено наявність одночасно трьох умов: неправомірність (протиправність) дії посадових або службових осіб державного органу; шкода; причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Тягар доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звертається з позовом про відшкодування шкоди на підставі ст. ст. 1173, 1174 ЦК України (див. близькі за змістом висновки у пункті 8.49.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21).

Протиправність дій чи бездіяльності посадової особи або органу є одним з обов`язкових елементів, встановлення якого створює сукупність підстав для виникнення обов`язку з відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки за змістом ст. ст. 1173, 1174 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода, завдана не будь-якими, а саме незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадової особи.

Під протиправністю потрібно розуміти безпосередню суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які полягають у фіксації адміністративного правопорушення, можуть бути оцінені на предмет відповідності закону чи іншому нормативному акту судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оцінка таких дій без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності сукупно з іншими доказами є неможливою (постанова від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18 та постанова від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22).

Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення (близький за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16).

Відсутність у судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, висновків суду про невідповідність (суперечність) дій працівників патрульної поліції вимогам закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не перешкоджає зверненню особи до суду з вимогами про відшкодування шкоди за очевидно протиправні чи навіть свавільні дії поліцейських.

У справах про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, його посадових осіб, позивач може доводити наявність очевидних ознак протиправності чи свавільності дій цих суб`єктів, які спричинили порушення прав, свобод або інтересів позивача (таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22).

При вирішенні спору про відшкодування шкоди суд може встановити протиправний характер дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції як обов`язковий елемент деліктної відповідальності за наявності ознак очевидної протиправності чи навіть свавільності таких дій.

У наведеній категорії справ суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин.

Оцінюючи доводи представників відповідачів в судовому засіданні, суд не приймає до уваги твердження кожного окремо з них в частині того , що будь-які протиправні дії щодо позивачки ОСОБА_1 не вчинялись; здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому було закрито, не свідчить про незаконні дії посадової особи, яка ініціювала та здійснювала вказане провадження; належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищих посадових осіб органу державної влади, з огляду на таке.

Як вже зазначалося, сторона позивача обґрунтовує завдання моральної шкоди незаконністю та протиправністю дій співробітників ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема матеріали про притягнення службових осіб ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до дисциплінарної відповідальності, приходить до висновку про протиправність поведінки особи, яка завдала моральну шкоду, наявність моральної шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вини особи, яка завдала моральної шкоди, що узгоджується з положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Так, зі змісту постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/10667/24 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 17.02.2025, (а.с.13).

В постанові суду вказано, що сукупність допущених працівниками поліції порушень ставить під сумнів достовірність та допустимість отриманих доказів, а відтак виключає можливість обґрунтованого висновку про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Крім того, матеріали справи містять висновок службового розслідування за фактами можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейським Кам`янського районного управління ГУНП, за відомостями, викладеними у інформаційній довідці УГІ ГУНП від 15.10.2024. За результатами даного службового розслідування до службових осіб ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . ОСОБА_5 було застосовано дисциплінарні стягнення у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, що підтверджується Наказом ГУНП від 17.10.2024 № 2111к та Висновку від 15.10.2024 додається), (а.с.30-32).

Суд з огляду на викладені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду зазначає, що у спірних правовідносинах шкода відшкодовується на загальних підставах, визначених статтею 1174 ЦК України, а тому обов`язковою умовою для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб відповідача у виді відшкодування шкоди є встановлення протиправності у діях працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або наявність очевидних ознак протиправності чи свавільності дій цих суб`єктів, які спричинили порушення прав, свобод або інтересів позивача.

Слід звернути увагу, що факт притягнення службових осіб ВРПП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в тому числі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, безумовно свідчить про протиправність чи свавільність дій працівників патрульної поліції, які склали протокол про наявність у діях позивачки ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що встановлено при службовому розслідуванні безпосереднім керівництвом ГУНП в Дніпропетровській області.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України).

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Порушення прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (рішення від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukrai№e).

Отже, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у виді погіршення здоров`я, можуть підтверджувати завдання моральної шкоди.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок неправомірних дій працівників поліції їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що складання протоколу про адміністративне правопорушення супроводжувалося моральним насиллям, застосуванням сили та її приниженням, погіршився її психічний та психологічний стан, вона змушений звертатися за допомогою до фахівців в галузі права.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_1 , тривалість страждань позивачки з моменту порушення його прав до моменту їх відновлення , вимоги розумності та справедливості та дійшов висновку, що розмір грошової компенсації за моральну шкоду ОСОБА_1 становить 7 000,00 грн, що буде не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб ОСОБА_1 , і не призведе до її безпідставного збагачення.

Суд вважає, що ця сума буде достатньою для компенсації негативних наслідків морального характеру.

Враховуючи викладене, а також те, що дії працівників поліції Кам`янського РУП мали протиправний характер, внаслідок яких завдана шкода позивачці та судом встановлено причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки позов задоволено частково та позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір слід віднести за рахунок держави.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 7 000 (сім тисяч) гривень, 00 копійок у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції у Дніпропетровській області, адреса: м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, адреса: м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської бригади, 1, ЄДРПОУ 37988155.

Повний текст рішення складено 19.02.2026.

Суддя: В.О. Попова