Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №353/924/24 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/924/24

Провадження № 1-кп/353/33/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурорів Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі кримінальне провадження № 12024091240000117, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

ОСОБА_5 проживає в одному житловому будинку спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 та пов`язаний з нею спільним побутом і має взаємні права та обов`язки.

Починаючи з початку 2024 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 склались особисті неприязні відносини, через зловживання ОСОБА_5 алкогольних напоїв, що виражалось у систематичних сварках з використанням зі сторони ОСОБА_5 нецензурної лайки, образливих висловлювань, які носили характер морального знущання стосовно своєї співмешканки ОСОБА_7 .

Упродовж вказаного часу від ОСОБА_7 надходили систематичні скарги на дії співмешканця ОСОБА_5 за фактами вчинення домашнього насильства.

Зокрема, 11.01.2024 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в будинку за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , в ході якого ображав її нецензурною лайкою, тобто застосовував домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_7 , внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю.

За вказаним фактом працівниками відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області складено та скеровано до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, за результатами розгляду якого 11.03.2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (Сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Однак, незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, ОСОБА_5 жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.

Натомість, 03.05.2024 року о 20 годині 45 хвилин по місцю проживання, що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , в ході якого погрожував їй фізичною розправою, тобто застосовував домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_7 , внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю.

За вказаним фактом працівниками відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області складено та скеровано до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, де ОСОБА_5 свою вину визнав в повному обсязі та за результатами розгляду якого 06.08.2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП було закрито за спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, ОСОБА_5 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, натомість, 09.07.2024 року близько 16 години 00 хвилин вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , в ході якого висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, тобто застосовував домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_7 , внаслідок чого завдав шкоду її психічному здоров`ю.

За вказаним фактом працівниками відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області складено та скеровано до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області протокол про вчинення адміністративного правопорушення, за результатами розгляду якого 08.08.2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (Триста сорок) гривень.

Не припиняючи своїх протиправних дій та продовжуючи свою протиправну поведінку, ОСОБА_5 вчинив психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_7 , що призвело до її психологічних страждань, які виразились у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втраті самооцінки, позитивних емоцій, та у негативних переживаннях, при наступних обставинах.

Так, 10.08.2024 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи на місцевому ставку в с. Живачів Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив відносно ОСОБА_7 психологічне насильство, що виразилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою щодо ОСОБА_7 , завданні морального та психологічного тиску, приниженні її честі та гідності.

Унаслідок систематичних, протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 завдано психологічних страждань, що призвели до втрати останньою енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, появи негативних переживань.

В усіх випадках вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства щодо співмешканки ОСОБА_7 свідками були малолітні діти потерпілої: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та беззастережно, та надав суду показання, що дійсно за обставин, що зазначені в обвинувальному акті, систематично вчиняв щодо своєї співмешканки ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного характеру, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Наприкінці літа 2024 року біля обіду він спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 та її малолітніми дітьми перебував на місцевому ставку в с. Живачів Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де також вчинив відносно потерпілої психологічне насильство, словесно ображав її нецензурними словами, завдавав їй морального та психологічного тиску, принижував її честь та гідність. Вказане призвело до психологічних страждань потерпілої.

У вчиненому ОСОБА_5 щиро розкаюється, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить його суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а учасники судового провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

У судових дебатах прокурор ОСОБА_3 просив визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та з урахуванням всіх обставин справи призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України просив покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 у судових дебатах просив ОСОБА_5 суворо не карати. При ухваленні вироку просив суд врахувати особу обвинуваченого та всі обставини, що пом`якшують його покарання, а саме те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся, визнав вину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, обвинувачений запевняє суд, що більше такого не повториться, з потерпілою на даний час не проживає, остання претензій матеріального та морального характеру до нього не має, просила обвинуваченого суворо не карати. Вважає, що покарання у виді двох років пробаційного нагляду буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, яке вчинив ОСОБА_5 , є нетяжким злочином.

Суд враховує дані про особу винного, а саме те, що він згідно ст. 89 КК України не судимий, не працює, не одружений, перебував у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі) з ОСОБА_7 , яка має п`ятеро малолітніх дітей, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, з 01.06.2019 року перебуває на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 не призивався (Том 2 а.с. 61-94, 104-109).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, потерпіла не має до нього претензій матеріального та морального характеру, просить обвинуваченого суворо не карати.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Крім цього, з досудової доповіді, складеної Івано-Франківським районним сектором № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, від 05.12.2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається високий рівень ризику ймовірності вчинення ним повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе. У випадку прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків відповідно до п. 2, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою (Том 1 а.с. 65-70, 72-77).

За таких обставин, з врахуванням позиції прокурора, обвинуваченого та його захисника, думки потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, визначених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Суд також вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальний захід, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці і це буде повністю відповідати досягненню мети покарання.

Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_5 , згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, слід обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання щодо обрання та зміни запобіжного заходу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (Два) роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (Три) місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

У порядку ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» контроль за виконанням ОСОБА_5 програми для кривдників покласти на орган місцевого самоврядування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області.

Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_5 , згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_10