Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №2-3175/10 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №2-3175/10

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/1314/26

Справа № 2-3175/10

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеса від 14 травня 2019 року, повний текст якої складено 14 травня 2019 року та постановленої під головуванням судді Аліної С.С., у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом заступника прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк банк України», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

20.03.2019 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі – ПАТ «Ощадбанк») звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 2-3175/10.

Заява була обґрунтована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.11.2010 року солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ощадбанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 908,40 грн., а також судовий збір у розмірі 269,09 грн.

Дане рішення набрало чинності.

11.01.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області винесена постанова про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-3175/10, відносно стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в розмірі 26 908,40 грн.

Відповідно до Листа Першого Суворовського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 18.12.2018 року, виконавчий лист № 2-3175/10, виданий Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 26 908,40 грн. перебував на виконанні. Однак, 08.02.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову разом з оригіналом виконавчого листа направлено до ПАТ «Ощадбанк». Строк зберігання реєстрів відправлень рекомендованої кореспонденції, становить 1 (один) рік, у зв`язку з чим у відділі немає можливості надати копію реєстру. Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень повторно на виконання виконавчий документ не надходив. З огляду на вищевикладене, виконавчий лист було втрачено. Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права звернутись до державної виконавчої служби та можливості отримати з боржника суми коштів, заначеної у рішенні суду. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2019 року заяву ПАТ «Ощадбанк» було задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа по цивільній справ № 2-3175/10 на виконання рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 09.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 26 908,40 грн.

Визнано поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі № 2-3175/10 на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 26 908,40 грн. (а.с.22-24).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2019 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.38-43).

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (а.с.125-127).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

На підставі викладеного, а також зважаючи, що дана справа перебуває в провадженні суду апеляційної інстанції тривалий час, та враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про видачу дублікату виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що заява є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, тим більше, що аналогічна заява у відношенні іншого боржника – ОСОБА_3 ухвалою суду першої інстанції від 26 квітня 2019 року була задоволена (а.с.46).

Суд також зазначив, що учасники у справі, у тому числі ОСОБА_1 ,були належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи (а.с.22-24).

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

За правилами ч. ч. 5-6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

В матеріалах справи наявне поштове відправлення на адресу ОСОБА_1 .

Однак поштове відправлення повернулось до суду із відмітками: «за закінченням втсановленого строку зберігання» та «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», що не може вважатися належним повідомленням ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи (а.с.16, 20).

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема те, що справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних доказів про сповіщення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення заяви ПАТ «Ощадбанк», виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 17.4) Перехідних положень у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.11.2010 року у справі № 2-3175/10 було задоволено позовні вимоги заступника прокурора Суворовського району м.Одеси, діючого в інтересах ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення набрало законної сили 14.12.2010 року та видано виконавчі листи (а.с.130).

11.01.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-3175/10, відносно стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) в розмірі 26 908,40 грн. (а.с.6).

Згідно з листа Першого Суворовського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 18.12.2018 року, виконавчий лист № 2-3175/10, виданий Суворовським районним судом м.Одеси, про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 26 908,40 грн. перебував на виконанні. Однак, 08.02.2016 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову разом з оригіналом виконавчого листа направлено до ПАТ «Ощадбанк». Строк зберігання реєстрів відправлень рекомендованої кореспонденції, становить 1 (один) рік, у зв`язку з чим у відділі немає можливості надати копію реєстру (а.с.7).

Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень повторно на виконання виконавчий документ не надходив.

З огляду на вищевикладене, можна дійти висновку, що виконавчий лист було втрачено, що позбавляє стягувача законного права звернутись до державної виконавчої служби та можливості отримати з боржника суми коштів значної у рішенні суду.

Крім того, за правилами ст.124 Конституції України рішення суду є обов`язковими до виконання на всій території України.

Що стосується заяви, в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, постановою Першого Суворовського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 08.02.2016 року виконавчий документ № 2-3175/10 було повернуто стягувачу.

Згідно ч. 1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, що набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в ч.1. цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 20.03.2019 року та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, АТ «Ощадбанк» звернулось в межах встановленого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції Конвенція зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки судове рішення ухвалено не у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2019 року скасувати і ухвалити постанову, якою заяву ПАТ «Ощадбанк» про видачу дублікату виконавчого листа, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,задовольнити.

Колегія суддів також вважає за необхідне розподілити між сторонами судові витрати, як того вимагає ст. 141 ЦПК України,

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, на 50%, з ПАТ «Ощадбанк» на користь апелянта слід стягнути судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 302,80 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.4 ч.1 ст. 374, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеса від 14 травня 2019 року скасувати.

Ухвалити постанову якою заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом заступника прокурора Суворовського району м.Одеси, діючого в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа по цивільній справ № 2-3175/10 на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління AT «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 09328601, заборгованості у розмірі 26 908,40 грн. (двадцять шість тисяч дев`ятсот вісім гривень 40 копійок).

Визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі № 2-3175/10 на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління AT «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 09328601, заборгованості у розмірі 26 908,40 грн. (двадцять шість тисяч дев`ятсот вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління AT «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 09328601, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через надмірне навантаження справ на одного суддю Одеського апеляційного суду, а також через відключення електроенергії в приміщенні Одеського апеляційного суду, повне судове рішення складено 02.03.2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М.Драгомерецький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua