Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №490/3534/25 — Миколаївський апеляційний суд

05.03.26

22-ц/812/599/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 490/3534/25

Номер провадження: 22-ц/812/599/26 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , подану в її інтересах

адвокатом Коренко Тетяною Володимирівною

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді - Гуденко О.А. в приміщенні того ж суду по справі за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (надалі - АТ «Миколаївобленерго») до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2025 року АТ «Миколаївобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії у розмірі 58559,76 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, розподіл якої здійснює АТ «Миколаївобленерго». За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

17 січня 2025 року при проведенні працівниками АТ «Миколаївобленерго» перевірки електроустановки ОСОБА_1 у її присутності було виявлено порушення п.п. 7 п. 8.4.2 гл. 8.4 р. VIII ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку».

За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № L2063 від 17 січня 2025 року, який розглянуто комісією та 04 лютого 2025 року прийнято рішення про заподіяння відповідачкою безобліковим споживанням енергії збитків у сумі 58 559,76 грн.

Протокол засідання Комісії з розгляду Акту про порушення № 487 від 04 лютого 2025 року, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної у сумі 58 559,76 грн та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії ОСОБА_1 отримала під час засідання комісії, що підтверджується її підписом в протоколі.

Посилаючись на викладене та на те, що в добровільному порядку відповідачкою збитки не сплачені, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 58 559, 76 грн вартості необлікованої електричної енергії та 2 422,40 грн судового збору.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на корись АТ «Миколаївобленерго» вартість не облікованої електричної енергії у сумі 58 559,76 грн та 2 422,40 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до договору про використання електричної енергії ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 та враховуючи порушення Правил користування електричною енергією, сума боргу за необліковану електроенергію складає 58 559,76 грн, яка в добровільному порядку не сплачена.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В. про перегляд заочного рішення від 27 жовтня 2025 року залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Коренко Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав об`єктивних доказів участі саме ОСОБА_1 у самовільному підключенні до електромережі, відсутні фото чи відео фіксація втручання, свідчення незалежних свідків, технічні висновки експертів або інші матеріали, які б підтверджували протиправні дії відповідача. Усі надані докази базуються виключно на сумнівному Акті № L2063 від 17 січня 2025 року та протоколі комісії від 04 лютого 2025 року, автентичність яких не підтверджена та містить фальсифікацію у вигляді підпису померлої особи - ОСОБА_2 без доведення прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та нібито завданою шкодою (ст. 1166 ЦК України), позов не може бути задоволений, оскільки висновки суду гуртуються на припущеннях, а не фактах.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно вимогам статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із положеннями статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.

Згідно частини 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність, згідно із законом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачений, зокрема, обов`язок споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електроенергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин,) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

На підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Згідно пункту 8.4.13. ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави п. 8.4.12. ПРРЕЕ при цьому час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Так, з матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Миколаївобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

17 січня 2025 року працівниками АТ «Миколаївобленерго», при проведенні перевірки електроустановки ОСОБА_1 у її присутності було виявлено порушення п.п. 7 п. 8.4.2 гл. 8.4 р. VIII ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку».

За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення №L2063 від 17 січня 2025 року який підписали уповноважені представники оператора системи та ОСОБА_1 без зауважень, другий примірник якого остання отримала 04 лютого 2025 року, що підтверджується її підписом в Акті.

До складання Акту про порушення електроустановка відповідачки була відключена, що підтверджується Актом про порушення № К7154 від 31 серпня 2020 року. Порушення під час перевірки не було усунуто, електроживлення електроустановки за адресою відповідачки відключено.

04 лютого 2025 року відбулося засідання комісії АТ «Миколаївобленерго» з розгляду Акту про порушення, за участі ОСОБА_1 яке було виявлено 17 січня 2025 року, за результатами якої був складений Протокол № 487 та прийнято рішення про те, що в результаті виявлених порушень відповідачкою нанесено збитків в розмірі 58 559,76 грн, що є не облікованою та несплаченою електроенергією.

Розрахунок здійснений відповідно до положень п.п. 8.4.7., 8.4.8. та 8.4.13. ПРРЕЕ за шість місяців за період з 31 липня 2024 року по 17 січня 2025 року, вартість необлікованої електричної енергії складає 58 559,76 грн.

13 березня 2025 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням була направлена досудова вимога про сплату вартості необлікованої електричної енергії у сумі 58 559,76 грн.

Відповідачем вартість необлікованої електричної енергії не сплачено.

Згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, яка переглядається, Акт про порушення № L2063 від 17 січня 2025 року був складений у зв`язку із порушенням підпункту п.п. 7 п. 8.4.2 гл. 8.4 р. VIII ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку».

Відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт про порушення № L2063 був складений трьома представниками позивача у присутності ОСОБА_1 , яка з Актом ознайомилася, претензій не мала, копію Акту отримала, про що поставила свій підпис в цьому Акті.

Вказані обставини підтверджуються наданим позивачем відеозаписом зі складання Акту від 17 січня 2025 року під час перевірки електроустановки у квартирі АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_1 та якій міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, установивши, що ОСОБА_1 як споживач електричної енергії допустила порушення ПРРЕЕ, внаслідок чого мало місце безоблікове споживання електроенергії та завдано збитків позивачу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача завданих збитків.

Доводи апеляційної скарги про те, що не надано об`єктивних доказів участі саме ОСОБА_1 у самовільному підключенні до електромережі, які б підтверджували протиправні дії відповідача не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами, в тому числі, відеофіксацією, яка здійснювалася під час проведення працівниками позивача перевірки електроустановки відповідачки.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень на позов та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Коренко Тетяною Володимирівною - залишити без задоволення.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: О.В. Локтіонова

О.О. Ямкова

Повний текст складено 05 березня 2026 року.