Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №542/507/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/507/25 Номер провадження 22-ц/814/1086/26Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М.І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою та прохала встановити факт постійного проживання її – ОСОБА_1 , 02.05.1968 року разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з липня 2014 року до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що на протязі останніх шести років, з липня 2014 приймала участь в житті ОСОБА_2 , разом з яким проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: допомагала йому матеріально, купувала одяг, продукти харчування, предмети домашнього вжитку. Він неодноразово лікувався в різних медичних закладах, однак стан його здоров`я тільки погіршувався. Зазначила, що оскільки ОСОБА_2 потребував стороннього догляду, допомоги та піклування, вона здійснювала такий догляд по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також займалася його похованням.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно - на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .

28.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В. із заявою про прийняття спадщини за законом на спадкове майно - на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , однак нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки необхідне підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем.

Зазначила, що у зв`язку з цим виникла необхідність встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки вищевказаний факт в позасудовому порядку не можливо встановити.

Вказала, що підтвердити факт постійного проживання з ОСОБА_2 можуть сусіди та знайомі: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2025 року в задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення було відмовлено.

З даним рішення суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Зокрема вказує, щоз липня 2014 року по серпень 2020 року, ОСОБА_1 фактично проживала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Акцентує увагу суду, що суд об`єктивно не з`ясував всі обставини справи, не надав об`єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для правильного розгляду справи, правильно застосувати норми матеріального та дотримання норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що доказами у справі не підтверджено того, що заявниця та ОСОБА_2 проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільні витрати, спільний бюджет, та здійснювали придбання майна для спільного користування, спільно приймали участь у витратах на утримання житла, тощо.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог закону.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.08.2020 (а.с.16).

Згідно із довідкою виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради № 1012/15/603 від 26.06.2025, останнє зареєстроване місце проживання померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . На дату смерті останнього за вищевказаною адресою інших зареєстрованих осіб не встановлено (а.с. 13).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 46 від 07.03.2025 ОСОБА_1 дійсно проживала в АДРЕСА_1 ., без реєстрації (а.с. 14).

За інформацію з Реєстру територіальної громади від 05.03.2025, ОСОБА_1 з 06.09.2002 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 11).

У довідці, виданій відділом обслуговування громади № 11 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вказано, що ОСОБА_1 19.08.2020 отримала допомогу на поховання гр. ОСОБА_2 (а.с. 17).

Згідно із актом від 06.03.2025, складеним інспектором відділу соціального захисту населення Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ., але фактично на момент обстеження проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В. від 13.06.2025 та Витягу зі спадкового реєстру спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не заводилася (а.с. 64, 65).

Згідно із листом Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області актові записи про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по Полтавському (колишньому Новосанжарському та Решетилівському) районі Полтавської області не виявлені. Перевірку проведено по первинних актових записах за період з 1949 по цей час та по поновлених актових записах з 1951 року по цей час (а.с. 85).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 23 грудня 1995 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.10.2011 шлюб було розірвано.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уманця М.В. № 55/02-31 від 28.02.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 у встановлений законом термін не подавалася заява про прийняття спадщини померлого ОСОБА_2 , а також не було надано документів, які підтверджують факт родинних відносин, наявності заповіту та інших підстав закликання до спадкування (а.с. 12).

Згідно статей 12, 13, 81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками районного суду, оскільки до числа спадкоємців четвертої черги не входять особи, які проживали спільно зі спадкодавцем, але перебували у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Крім того, матеріали справи не містять, що заявниця проживала разом із спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільні витрати, спільний бюджет, та здійснювали придбання майна для спільного користування, спільно приймали участь у витратах на утримання житла.

Доводи апеляційної скарги викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при перегляді його в апеляційному порядку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2026 року

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ Л.І. Пилипчук