Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №527/2808/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2808/25 Номер провадження 22-ц/814/1410/26Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І. при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Рузанни Робертівни на заочне рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом сформованим в системі «Електронний суд» 19.09.2025.

В обґрунтування позову представник зазначила, що 15.06.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1409-0594 відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 24000 грн, стоком кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка: 1,50 % за кожен день користування кредитом. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, зазначений відповідачем в особистому кабінеті.

Відповідач порушила умови кредитного договору та не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала усі інші грошові зобов`язання перед позивачем за кредитним договором. Станом на 26.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 127868,38 грн, з яких: 24000 грн заборгованість за кредитом, 101952 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1916,38 грн заборгованість по комісії.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 13584,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 114284,38 гривень.

Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 114284,38 гривень, з яких: 24000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 90284,38 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також 2442,40 грн судового збору.

Заочним рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Договором про відкриття кредитної лінії № 1409-0594 від 15.06.2024 в загальній сумі 114284,38 гривень, з яких: 24000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 90284,38 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 2422,40 грн.

З вказаним рішенням суду не погодились представник ОСОБА_1 – адвокат Тисячник Р.Р. та подали апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема вказує, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Крім того, зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, а довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом позивача тому жодним чином не підтверджує проходження ідентифікації та підписання кредитного договору.

Стверджує, щ позивач не надав доказів, які підтверджують, що самі ці умови та правила надання фінансових послуг відповідач ознайомився і погодився з ними.

У відзиві на апеляційну скаргу Лазирєва М.С., яка діє в інтересах ТзОВ «Укр кредит фінанс» прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи сторони та інші особи по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В п. 13 Договору, позичальник ОСОБА_1 зазначила номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк», останнє повідомило про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 зокрема по платежу: ID платежу - 2476092644, дата видачі 15.06.2024, сума 24000, номер договору 1409-0594, номер картки НОМЕР_1 (а.с. 33-35).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1409-0594 від 15.06.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видало кошти ОСОБА_1 15.06.2024 в сумі 24000 грн (а.с. 36).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором 1409-0594 від 15.06.2024, станом на 26.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 127868,38 грн, з яких: 24000 грн заборгованість за кредитом, 101952,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1916,38 грн заборгованість по комісії (а.с. 37-39).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, в якому останні досягли згоди, відповідач отримавши кошти зобов`язання з їх повернення не виконала.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1409-0594, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А3112 (далі по тексту Договір). Відповідно до Договору відповідач отримала кредит у розмірі 24000 грн, дата надання/видачі кредиту 15.06.2024 (п.4.1), строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 10.04.2025 (п.4.9), стандартна % ставка: 1,50 % за кожен день користування кредитом (п.4.6) (а.с. 12-21).

15.06.2024 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А3112 правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» (а.с.22-29 ).

В п. 13 Договору, позичальник ОСОБА_1 зазначила номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк», останнє повідомило про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 зокрема по платежу: IDплатежу - 2476092644, дата видачі 15.06.2024, сума 24000, номер договору 1409-0594, номер картки НОМЕР_1 (а.с. 33-35).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1409-0594 від 15.06.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видало кошти ОСОБА_1 15.06.2024 в сумі 24000 грн (а.с. 36).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором 1409-0594 від 15.06.2024, станом на 26.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 127868,38 грн, з яких: 24000 грн заборгованість за кредитом, 101952,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1916,38 грн заборгованість по комісії (а.с. 37-39).

Згідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, колегія суддів погоджується із вищевикладеним висновком суду першої інстанції, оскільки, було встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. З розрахунку заборгованості вбачається, з моменту отримання кредитних коштів, відповідач сплатила на користь позивача 5715,62 грн. В іншій частині зобов`язання за тілом кредиту та процентами визначеними в договорі кредиту не сплатила, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальній сумі 114284,38 грн (24000 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 90284,38 гривень – прострочена заборгованість за нарахованими процентами).

Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Рузанни Робертівни - залишити без задоволення.

Заочне рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2026 року.

Головуючий суддя : ____________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ Л.І. Пилипчук