Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №275/961/25 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №275/961/25

Суддя: Скітневська О. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 275/961/25Головуючий у 1-й інст. Данилюк О. С.

Категорія 149Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 27.09.2025 о 18 годині 43 хвилин в с. Хомутець по вул. Дружби (Петрівського), 6 ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом Ланос, н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що постанова місцевого суду ухвалена із порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зазначає, що повістки про розгляд справи не отримував та справа розглянута судом у його відсутність.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Оскільки ОСОБА_1 був вчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, про поважність причин неявки учасники суд не повідомлено, апеляційний суд приходить до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466873 від 27 вересня 2025 року убачається, що 27.09.2025 о 18 годині 43 хвилини в с. Хомутець по вул. Дружби (Петрівського), 6 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ланос, н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.2).

Протягом року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП, а саме: 05 травня 2025 року винесена постанова серії ЕНА №4662681 та накладено стягнення у вигляді штрафу 20400 грн.

Згідно з вимогами пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.ч.9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Всупереч твердженням апеляційної скарги, вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466873 від 27.09.2025 (а.с.2); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4662681 від 05.05.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн (а.с.5); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5819331 від 27.09.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с.4); відеозаписом події ( а.с.7).

Таким чином, при розгляді матеріалів справи судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які суд обгрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Так, стаття 268 КУпАП визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У частині 1 вказаної статті встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На виконання вимог ст.278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Як регламентують положення ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП не відноситься до категорії справ, у яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Крім того, у матеріалах справи міститься заявка ОСОБА_1 про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень від 27.09.2025 (а.с.6).

15.10.2025 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яка призначена на 15 жовтня 2025 року для укладення договору з адвокатом (а.с.11).

Таким чином, під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою адвоката. Адвокат Штундюк О.А. 05.11.2025 зателефонував до суду першої інстанції щодо відкладення розгляду справи, оскільки захисник перебуває на лікуванні в обласній лікарні та просить перенести розгляд справи на іншу дату, що підтверджується телефонограмою від 05.11.2025 (а.с.16).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань шляхом надсилання судових повісток SMS-повідомленням, що підтверджується довідками про доставку SMS (а.с.10, 13, 15, 18, 21, 25, 28).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_1 був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Брусилівським районним судом Житомирської області, неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду справи шляхом направлення смс повідомлення на вказаний ним при складенні протоколу про адміністративне правопорушення номер телефону згідно поданої ним відповідної заяви, які отримував, не вжив заходів для явки до суду, не зазначив причин цього, не подавав письмових пояснень, клопотань чи заяв, а тому суд розцінив його поведінку як свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 та його адвокат Штундюк О.А. не були позбавлені можливості надати свої пояснення іншим чином, зокрема шляхом участі у засіданні в режимі відеоконференції або подання письмових пояснень, проте цим правом вони не скористалися.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката Штундюка О.А. на підставі наявних у ній доказів.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення прав ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки суд першої інстанції забезпечив їм належну можливість для реалізації процесуальних прав, а розгляд справи за його відсутності зумовлений систематичною неявкою в судові засідання.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідає санкції ч.5 ст.126 КпАП України, яка в частині штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами є безальтернативною, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення. Посилання на обставини, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , а так само на підстави для звільнення від адміністративної відповідальності апеляційна скарга не містить.

За таких обставин суд вважає, що доказів, які спростовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua