Рішення від 06 жовтня 2025 р. у справі №760/15404/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/5749/25

В справі 760/15404/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

07 жовтня 2025 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

ІІ. Описова частина

27 червня 2024 року ОСОБА_1 (далі - Позивач), в інтересах якого діє представник - адвокат Лисенко Ярослав Олександрович, звернувся до суду з позовом до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 (далі - Спадкодавець). Після смерті Спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої увійшов гараж (гаражний бокс), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає Позивач, Спадкодавець набув право власності на зазначений гараж у порядку спадкування. Зокрема, 07.04.1995 (реєстраційний № 15-1355 від 07.03.1995) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 . Згідно із цим Свідоцтвом ОСОБА_3 , як дружині померлого, було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку гаража на праві спільної сумісної власності, а інша 1/2 частка спадкового майна була розділена порівну між нею та її сином ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 отримав 1/4 частку гаража, а ОСОБА_3 - 3/4 частки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Єдиним спадкоємцем за законом після неї був її син - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у встановлений законом строк, однак за життя не отримав свідоцтва про право на спадщину та не зареєстрував право власності на належну йому частку у встановленому порядку. Таким чином, Спадкодавцеві ОСОБА_2 належало спадкове майно - гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_1 у повному обсязі.

Позивач зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жерліциної О.В. із заявою про прийняття спадщини, однак 26.10.2023 нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 135/02-31, оскільки у матеріалах спадкової справи відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Неможливість оформити спадщину у позасудовому порядку зумовила звернення Позивача до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.

Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на гараж (гаражний бокс), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

02.07.2024 позовна заява надійшла до Солом`янського районного суду м. Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана до провадження головуючому судді Коробенку С.В.

Ухвалою суду від 03.03.2025 Позивачу було надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви. Зокрема, суд зазначив, що Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація не є органом місцевого самоврядування, натомість інтереси територіальної громади міста Києва представляє Київська міська рада.

03.09.2024 від представника Позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви та заява про заміну первісного відповідача - Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на належного відповідача - Київську міську раду.

Ухвалою суду від 06.09.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

31.10.2024 від Відповідача - Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив розгляд справи проводити без участі представника Київської міської ради та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

26.05.2025 на виконання ухвали суду до суду надійшла копія спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Згідно з матеріалами спадкової справи іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину, є дружина Спадкодавця - ОСОБА_5 . Разом з тим, згідно з Договором про поділ спадкового майна від 26.10.2023 гараж (гаражний бокс), що є предметом спору, відійшов саме Позивачу - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 07.10.2025 представник Позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач - Київська міська рада у відзиві на позовну заяву також просив розгляд справи проводити без участі свого представника.

Суд, з урахуванням позиції сторін та наявних у справі матеріалів, визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, наявною у матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на гараж (гаражний бокс), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Належність зазначеного гаража Спадкодавцю підтверджується такими обставинами.

Згідно з копією Свідоцтва про право на спадщину № 15-1355 від 07.03.1995, зареєстрованого у реєстрі за № 15-1355, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 . За цим Свідоцтвом ОСОБА_3 як дружині померлого належала 1/2 частка гаража на праві спільної сумісної власності, а інша 1/2 частка спадкового майна була поділена порівну між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відтак, ОСОБА_2 набув 1/4 частку гаража у порядку спадкування за законом, а ОСОБА_3 - 3/4 частки (1/2 як частка у спільній сумісній власності подружжя + 1/4 як частка у спадщині).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22.07.2002, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після неї був її син - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у встановлений законом строк, проте за життя не отримав свідоцтва про право на спадщину на частку матері та не здійснив державну реєстрацію права власності.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до частини третьої цієї ж статті відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Разом з тим правових наслідків невиконання такого обов`язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено.

Такий правовий висновок послідовно викладений у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 24.08.2022 у справі № 538/2344/20, де зазначено, що статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, однак правових наслідків невиконання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину цивільним законодавством не передбачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 175/654/22, де зазначено, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Таким чином, ОСОБА_2 , прийнявши спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , набув право власності на належну їй 3/4 частку гаража з моменту відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), незважаючи на те, що за життя він не оформив свідоцтво про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права власності. Отже, на момент смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) йому належав гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_1 у повному обсязі (1/4 частка за спадщиною після батька + 3/4 частки за спадщиною після матері).

Як встановлено судом з матеріалів спадкової справи, спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 (Позивач) та дружина Спадкодавця - ОСОБА_5 . Обидва спадкоємці у встановлений законом шестимісячний строк подали заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, згідно з Договором про поділ спадкового майна від 26.10.2023, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , гараж (гаражний бокс), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 , відійшов Позивачу - ОСОБА_1

26.10.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жерліциною О.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 135/02-31, з огляду на те, що у матеріалах спадкової справи відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У даній справі судом встановлено, що нотаріус відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивач не має можливості самостійно отримати оригінали або дублікати зазначених документів, оскільки правовстановлюючі документи видавалися на ім`я попередніх власників, які є померлими. Ця обставина об`єктивно позбавляє Позивача можливості оформити спадкові права у позасудовому порядку та зумовлює необхідність визнання права власності в судовому порядку.

Щодо належності Відповідача суд зазначає наступне. Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Отже, Київська міська рада є належним відповідачем у даній справі як орган, що представляє територіальну громаду міста Києва.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд встановив, що Позивач - ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , прийняв спадщину у встановлений законом строк, а за Договором про поділ спадкового майна від 26.10.2023 спадкове майно - гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_1 - відійшло саме йому. Право Спадкодавця на зазначений гараж підтверджується копіями правовстановлюючих документів, наявними у матеріалах спадкової справи, зокрема копією Свідоцтва про право на спадщину № 15-1355 від 07.03.1995, копією довідки ГБК «Першотравневий» № 156 від 26.07.1994, копією технічного паспорта на гараж. Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії зумовлена виключно відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, а не відсутністю права Позивача на спадкове майно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти задоволення позову по суті, виклавши лише загальні положення цивільного законодавства щодо спадкування та просив прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Стаття 321 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги сукупність досліджених доказів, встановлені обставини щодо належності спадкового майна Спадкодавцю, прийняття спадщини Позивачем у встановленому законом порядку, поділ спадкового майна між спадкоємцями на підставі відповідного договору, а також відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж (гаражний бокс), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1296-1298 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж (гаражний бокс), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Київська міська рада, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ: 22883141.

Суддя: