Рішення від 02 жовтня 2025 р. у справі №760/11992/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/3190/25

В справі 760/11992/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

03 жовтня 2025 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника Позивача - адвоката Скрекотень О.В.

представника Відповідача - адвоката Мілетич О.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

ІІ. Описова частина

25 травня 2023 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна.

Ухвалою суду від 02.06.2023 Позивачці надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

03.10.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в уточненій редакції.

Ухвалою від 04 жовтня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

В позовній заяві (з урахуванням уточнень) ОСОБА_1 зазначає, що вона мала фактичні сімейні відносини з ОСОБА_2 починаючи приблизно з серпня 2009 року. Сторони проживали однією сім`єю спільно за однією адресою, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою та жодна з них не перебувала у шлюбі з іншими особами. Сторони проживали спільно, орендуючи житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначає, що в період спільного проживання Сторонами був отриманий кредит для придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 31,9 кв.м. Оформлення кредитного договору було здійснено на ім`я Відповідача, а оплату внесків на виконання договору здійснювала Позивачка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у Сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , якого Відповідач визнав своїм, надав своє прізвище. 26 липня 2016 року Сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у Сторін народилися двійня: син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 . Зазначає, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.02.2022 (справа №760/16831/21) шлюб між Сторонами розірвано.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд:

- встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з серпня 2009 року по 26 липня 2016 року;

- поділити спільно набуту у період проживання однією сім`єю квартиру АДРЕСА_2 , визнавши за сторонами по 1/2 частці у праві власності на неї.

08.04.2024 до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, а також його зустрічний позов.

У відзиві Відповідач визнав обставини спільного проживання сім`єю без реєстрації шлюбу із Позивачкою у період з серпня 2009 року по 26 липня 2016 року. Відповідач визнав, що зареєстрована на його ім`я квартира АДРЕСА_2 була набута на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.2013 під час спільного проживання сім`єю без реєстрації шлюбу із Позивачкою як спільна сумісна власність. Відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 та погодився на поділ квартири у рівних частках.

Разом з тим, Відповідач зазначив, що предмет та підстави позову в частині поділу спільного майна не охоплюють весь обсяг спільного майна Сторін, який підлягає поділу. Зокрема, Відповідач вказав, що за Позивачкою зареєстрований транспортний засіб Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , який був набутий під час спільного проживання сім`єю без реєстрації шлюбу та є спільною сумісною власністю Сторін.

У зустрічному позові ОСОБА_2 просив суд здійснити поділ вказаного транспортного засобу як спільного сумісного майна шляхом залишення автомобіля у власності ОСОБА_1 та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації його частки у розмірі 118?790,00 гривень, що становить 1/2 ринкової вартості автомобіля згідно з відповіддю суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 від 02.04.2024.

19 квітня 2024 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник Позивачки - адвокат Скрекотень О.В. підтримала первісний позов, не заперечувала проти поділу автомобіля Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , водночас просила суд визнати право на автомобіль за Відповідачем та стягнути з нього половину вартості транспортного засобу на користь Позивачки.

Представник Відповідача - адвокат Мілетич О.О. визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 , наполягаючи на тому, що Відповідач виїхав за кордон і не має можливості користуватися автомобілем, а тому транспортний засіб має бути залишений у власності Позивачки з виплатою Відповідачу грошової компенсації.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Щодо вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу починаючи приблизно з серпня 2009 року, спільно за адресою: АДРЕСА_1 . Безспірним є той факт, що сторони вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у Сторін народився спільний син - ОСОБА_3 , якого Відповідач визнав своїм та надав своє прізвище, що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 15.08.2013.

26 липня 2016 року Сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 .

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.02.2022 (справа №760/16831/21) шлюб між Сторонами було розірвано.

Зазначені обставини не заперечуються жодною зі Сторін, у відзиві на позовну заяву Відповідач визнав факт спільного проживання сім`єю без реєстрації шлюбу із Позивачкою у період з серпня 2009 по 26 липня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦПК України суд ухвалює рішення, яким задовольняє позовні вимоги, у разі визнання відповідачем позову протягом усього часу розгляду справи, якщо це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

У відзиві на позовну заяву Відповідач ОСОБА_2 прямо визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту спільного проживання та поділу квартири у рівних частках. Вказане визнання не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, що є додатковою підставою для задоволення первісного позову.

Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

З огляду на визнання Відповідачем вказаних обставин, а також наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують спільне проживання Сторін (свідоцтво про народження спільної дитини, свідоцтво про реєстрацію шлюбу), суд вважає встановленим факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з серпня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо вимог про поділ квартири АДРЕСА_2 слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 31,9 кв.м, зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.2013, тобто в період спільного проживання Сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України вказана квартира належить Сторонам на праві спільної сумісної власності, оскільки була набута за час спільного проживання. Цей факт визнається обома Сторонами.

Відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Підстави для відступу від принципу рівності часток у праві спільної власності відсутні та жодною зі Сторін не заявлені.

Таким чином, суд здійснює поділ квартири АДРЕСА_2 у рівних частках, визнаючи за кожною зі Сторін право власності на 1/2 частку вказаної квартири.

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦПК України суд ухвалює рішення, яким задовольняє позовні вимоги, у разі визнання відповідачем позову протягом усього часу розгляду справи, якщо це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

У відзиві на позовну заяву Відповідач ОСОБА_2 прямо визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту спільного проживання та поділу квартири у рівних частках. Вказане визнання не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, що є додатковою підставою для задоволення первісного позову.

Щодо зустрічних вимог про поділ транспортного засобу Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , суд бере до уваги наступне.

Судом встановлено, що транспортний засіб Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , 2005 року випуску, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 12.06.2015, тобто в період спільного проживання Сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Належність вказаного транспортного засобу Сторонам на праві спільної сумісної власності не заперечується жодною зі Сторін. Спір між Сторонами існує лише щодо способу поділу автомобіля: і Позивачка, і Відповідач заявляють про свою згоду передати автомобіль іншій Стороні, отримавши натомість грошову компенсацію у розмірі половини його вартості.

За змістом статті 71 Сімейного кодексу України передбачається можливість здійснення поділу спільного майна судом шляхом присудження одному з подружжя предмету поділу на праві особистої приватної власності, а другому з подружжя - грошової компенсації його частки у спільному майні.

Згідно з відповіддю суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 від 02.04.2024, ринкова вартість автомобіля Volkswagen Transporter 2005 року випуску станом на 02.04.2024 становить 237?580,00 гривень. Вказана вартість Позивачкою не оспорюється. Відповідно, вартість 1/2 частки транспортного засобу становить 118?790,00 гривень.

Вирішуючи питання про те, кому саме слід залишити автомобіль у власності, а кому - присудити грошову компенсацію, суд враховує такі обставини:

- транспортний засіб зареєстрований за Позивачкою ОСОБА_1 ;

- Відповідач ОСОБА_2 15.08.2022 виїхав за межі України на іншому автомобілі (д/н НОМЕР_5 ) і більше не повертався;

- на запит суду ТОВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомила, що договір обов`язкового страхування відповідальності водія вказаного автомобіля Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , було укладено 14.02.2024 з ОСОБА_7 , тобто автомобіль використовується на території України;

- в останньому судовому засіданні представник Позивачки підтвердила факт встановлення місцезнаходження автомобіля, надавши його фотографію.

Зазначені обставини свідчать про те, що автомобіль фактично знаходиться на території України у розпорядженні Позивачки, тоді як Відповідач перебуває за кордоном і об`єктивно позбавлений можливості користуватися ним. За таких умов, з урахуванням інтересів обох Сторін, суд вважає доцільним залишити транспортний засіб у власності Позивачки ОСОБА_1 , стягнувши з неї на користь Відповідача ОСОБА_2 грошову компенсацію його частки у розмірі 118?790,00 гривень, що становить половину ринкової вартості транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення як первісного позову ОСОБА_1 , так і зустрічного позову ОСОБА_2 .

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 60, 62, 69-70 Сімейного кодексу України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити.

1.1. Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з серпня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

1.2. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 :

- 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,9 кв.м;

- право приватної власності на транспортний засіб Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 .

1.3. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,9 кв.м.

1.4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію його частки у праві власності на транспортний засіб Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 , в розмірі 118790,00 гривень.

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .

Суддя: