Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв
Дата: 04 березня 2026 р.
Справа: №757/60669/25-к
Суддя: Шапутько С. В.
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60669/25-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.03.2026 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025100060001874, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, який працює на посаді охоронця в ТОВ «Віріал Технолоджіс», пенсіонера, особу з інвалідністю ІІІ внаслідок війни, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 всупереч обов`язку неухильного дотримання п.п. 1, 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п.п.. 12.1, 12.2, 12.13 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» № 622 від 21.08.1998, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності. У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці в ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав: самозарядний автомат моделі «АК-74», калібру «5,45х39 мм», серія та номер видалені, придатний для стрільби та виготовлений промисловим способом, з подальшим видаленням серійного номеру саморобним способом, що належить до бойової нарізної вогнепальної зброї, 6 бойових проміжних патронів калібру «5,45х39 мм», що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, що належить до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, та розпочав їх незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , до 04.11.2025.
В подальшому, 04.11.2025 у період часу з 03 год. 20 хв. по 03 год. 40 хв., під час проведення особистого обшуку в ході затримання обвинуваченого в порядку ст. 208 КПК України за вказаною адресою в останнього виявлено та вилучено: самозарядний автомат моделі «АК-74», калібру «5,45х39 мм», серія та номер видалені, придатний для стрільби та виготовлений промисловим способом, з подальшим видаленням серійного номеру саморобним способом, що належить до бойової нарізної вогнепальної зброї, 6 бойових проміжних патронів калібру «5,45х39 мм», що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, що належить до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї.
Крім того, взимку 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений, перебуваючи поблизу м. Часів Яр Донецької області, на залишеній військовими позиції знайшов наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який почав зберігати при собі без мети збуту до моменту його вилучення працівниками поліції.
04.11.2025, в період часу з 03 год. 50 хв. по 04 год. 16 хв., в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_3 , тобто за місцем проживання обвинуваченого, було виявлено та вилучено пакет чорного кольору, в якому міститься речовина рослинного походження зеленого кольору; металева ємність, в якій міститься речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 119, 74 г.
Допитаний в судовому засіданні 28.02.2026 обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та щиро розкаявся, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень не оспорював та повністю із ними погодився, підтвердив в наданих суду показаннях.
Так, ОСОБА_6 зазначив, що під час проходження військової служби в 2023 році у Миколаївській області знайшов та підібрав самозарядний автомат моделі «АК-74» із патронами в кількості 6-7 штук. Наприкінці 2023 році його звільнено з військової служби та в 2024 він, як член благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Ми з України», під час перебування у м. Часів Яр Донецької області знайшов бляшану банку, в якій знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, та підібрав цей наркотичний засіб. Зберігав їх за зареєстрованим місцем проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , а згодом перевіз до м. Києва. Вказав, що зберігав цей наркотичний засіб без мети збуту, сам його не вживав, пояснити мету зберігання не може.
Зазначив, що щиро кається у скоєному, в подальшому таких вчинків не допустить. Просив врахувати, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни, офіційно працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину (дружина від нього пішла, дитина проживає з його мамою, поки він працює в м. Києві), є членом вказаної благодійної організації.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим винуватості, прокурором запропоновано порядок дослідження доказів у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 вважав недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє, що в такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Захисник обвинуваченого, - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого.
Судом встановлено, що обвинувачений, його захисник та прокурор не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням чого суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, визнав можливим і доцільним провести судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, провівши допит обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, та визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
В судовому засіданні 02.03.2026 року прокурор просила визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Також прокурор просила на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, та стягнути з нього на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.
Захисник ОСОБА_5 просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі та за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі в мінімальних межах цих санкцій. Також просив на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив про своє щире каяття та просив його суворо не карати, не позбавляти волі.
Оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, як придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України на момент вчинення правопорушення та на момент ухвалення вироку є тяжким злочином (ч. 1 ст. 263 КК України) та кримінальним проступком (ч. 1 ст. 309 КК України), особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено, прокурор на наявність таких обставин не посилався.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований, є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи війни, має на утриманні малолітню дитину, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, тяжкість вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та конкретні обставини їх вчинення, те, що ОСОБА_6 працює на посаді охоронця в ТОВ Віріал Технолоджіс», є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, має постійне місце проживання, є членом благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Ми з України», на обліку лікаря-психіатра, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше кримінальні правопорушення не вчиняв, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При цьому враховуючи особу винного, який проходив військову службу та якому встановлено ІІІ групу інвалідності армії, офіційно працевлаштований, є пенсіонером, займається волонтерською діяльністю як член благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Ми з України», вік ОСОБА_6 , наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, критичне ставлення винного до скоєних кримінальних правопорушень (активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, визнання винуватості та щире каяття), наявність на його утриманні дитини, позицію прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому наявні підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Суд вважає, що необхідним та достатнім буде визначити тривалість іспитового строку в 2 роки.
На період іспитового строку суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Враховуючи вищевикладене, суд надходить до висновку, що при обрахунку строку покарання, з урахуванням положень ст. 72 КК України, в строк покарання необхідно зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 03.11.2025 (день фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України) по 18.12.2025 (день звільнення з-під варти в залі суду у зв`язку із відмовою в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі
Крім того, виходячи з положень п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, у вигляді домашнього арешту у певний період доби слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави понесені на стадії досудового розслідування процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 4 456 грн. 80 коп. (висновок експерта № СЕ-19/111-25/67485-БЛ від 04.11.2025, складений за наслідком проведення судової балістичної експертизи, та висновок експерта № СЕ-19/111-25/68519-НЗПРАП, складений за наслідком проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів), що підтверджуються довідками їх вартості.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_6 покарання:
- за ч. 1 ст. 263КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Зарахувати в строк відбування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточного покарання строк його попереднього ув`язнення з 03.11.2025 по 18.12.2025 в розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
На період іспитового строку відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань з пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили залишити без змін - домашній арешт у певний період доби.
Речові докази:
-самозарядний автомат моделі «АК-74», калібру «5,45х39 мм», серія та номер видалені, придатний для стрільби та виготовлений промисловим способом, з подальшим видаленням серійного номеру, саморобним способом, що належить до бойової нарізної вогнепальної зброї, два демонтовані патрони, дві гільзи, два патрони разом з первинним пакуванням упаковано в прозорий поліетиленовий пакет, горловина якого зафіксована фіксуючою полімерною стяжкою за номером «7574911», - передати Збройним Силам України;
-пакет чорного кольору, в якому міститься речовина рослинного походження зеленого кольору; металева ємність, в якій міститься речовина рослинного походження зеленогокольору, (речовина рослинного походження зеленого кольору містить в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою, в перерахунку на висушену речовину складає 119,74 г.), що поміщено до спец-пакету №0027999, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, понесені на стадії досудового розслідування на залучення експертів, в сумі 4 456 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 80 копійок, висновок експерта № СЕ-19/111-25/67485-БЛ від 04.11.2025, складений за наслідком проведення судової балістичної експертизи, та висновок експерта № СЕ-19/111-25/68519-НЗПРАП, складений за наслідком проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua