Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №756/18649/25 — Оболонський районний суд міста Києва

05.03.2026 Справа № 756/18649/25

Ун.№756/18649/26

Пр.№3-зв/756/1/26

П О С Т А Н О В А

05 березня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Бутка Дмитра Геннадійовича про відвід судді,

В С Т А Н О В И В:

27.02.2026 на адрес суду надійшла заява адвоката Бутка Д.Г., який здійснює захист інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про відвід судді.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні судді Оболонського районного суду м.Києва Макаренко І.Г. перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає, що бездіяльність судді Макаренко І.Г. свідчить про наявність підстав для її відведення, на обґрунтування чого посилається на положення ч.3 ст.35 КПК України.

Судом було призначено вирішення порушеного питання у судовому засіданні.

Заявник та його захисник до суду не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Особа, якій заявлено відвід також у судове засіданні не з`явилась, надала письмові пояснення, у яких просила проводити розгляд справи за її відсутності у зв`язку з зайнятістю у інших судових засіданнях. Зазначила, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 17.11.2025. На неодноразові судові виклики на розгляд справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Буличов О. не з`являвся, звертаючись до суду із клопотаннями про перенесення розгляду, повернення справи на дооформлення, тощо. У судове засідання, яке було призначено на 15-20 годину 27.02.2026 прибув захисник Бутко Д.Г., який надавав пояснення з приводу справи, приймав участь при дослідженні відеозапису, не висловлюючи будь-яких заперечень щодо розгляду справи та не заявляючи клопотань чи відводів. Того ж дня було прийнято рішення, про що захисник був обізнаний. Про надходження заяви про відвід вона дізналась лише з судової повістки про виклик у судове засідання щодо розгляду заяви про відвід. На момент розгляду справи про надходження заяви їй відомо не було і захисником не повідомлялось.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), пункт 30).

Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

При цьому, в практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Якщо внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.

Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Енгель на інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands), являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до «кримінальної» сфери (Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany), пункт 54; Лутц проти Німеччини (Lutz v. Germany), пункт 55).

Дані обставини вказують на те, що розгляд справ про адміністративне правопорушення має здійснюватися справедливим судом з точки зору ст.6 Конвенції.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).

Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України», (Biluha v. Ukraine), п.53).

В рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи від 17.11.2010 року у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Обґрунтовуючи заяву про відвід адвокат Бутко Д.Г. посилається на бездіяльність судді і положення ч.3 ст.35 КПК України.

Підстави для відводу судді визначені ч.1 ст.75 КПК України.

Зокрема, пунктом 5 ч.1 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Посилаючись на зазначену норму Закону, захисником не наведено жодних мотивів і даних про те, яка сама бездіяльність судді є підставою для її відводу на зазначеній підставі, в чому саме полягало порушення порядку визначення судді.

За таких обставин, суд вважає, що заява про відвід задоволенню не підлягає. Будь-яких доказів порушення порядку визначення судді заявником не зазначено.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 251, 252, 279 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви адвоката Бутка Дмитра Геннадійовича про відвід судді - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М.Майбоженко